Архів позначки: ФРН

В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

150904_ass

Зростання напруженості внаслідок спротиву окремих політсил реформі Конституції може коштувати Києву підтримки Заходу. Утім, тиснути на Україну за умови бездіяльності Москви теж нерозумно, вважають німецькі експерти.

Парламентське голосування за президентський проект змін до української Конституції щодо децентралізації продемонструвало, наскільки далекою від безхмарності є перспектива остаточного затвердження цих змін у другому читанні. Криваві сутички під стінами Верховної Ради, внаслідок яких загинули троє бійців Нацгвардії, взаємні обвинувачення влади та ультраправих політсил у провині в трагедії та, зрештою, заява лідера Радикальної партії Олега Ляшка про вихід із владної коаліції вказують на новий рівень внутрішньополітичної напруженості у країні.

На кону – відносини Києва з Заходом

При цьому на кону стоїть чимало, адже запровадження конституційної реформи належить до зобов’язань, взятих на себе Києвом у рамках мінських домовленостей. На затвердженні реформи Основного закону України саме в президентському варіанті вже неодноразово і недвозначно наполягав Захід, зокрема і Берлін. У цьому процесі він вітав кожен крок у заданому напрямі і нагадував також і українській владі про необхідність виконання Мінська-2. При цьому акцент у заявах і коментарях із західних столиць завжди ставився саме на пункті гарантування особливого статусу контрольованим проросійськими сепаратистами районів Донбасу, нагадує в розмові з DW експертка з питань Східної Європи берлінського Фонду “Наука і політика” С’юзен Стюарт. Тобто саме того пункту президентського законопроекту, з яким радикально не погоджується не лише позапарламентська опозиція ультраправого штибу, але й низка парламентських фракцій. Окрім Радикальної партії, до них належать “Батьківщина”, а також більшість депутатів фракції партії “Самопоміч”.
Читати далі В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

Прапори під Райхстаґом

150821_BRD-ptn1

Здається, ми до певної міри перебільшуємо патологічну русофілію німців. Принаймні Ґуґл дає нам деякі підстави цього сподіватися. Днями я звернувся до нього із запитом, в якому перше слово було «russische». Щойно я його дописав, як здогадливий Ґуґл викинув мені чотири найуживаніші варіанти:

russische schweine
russische disko music
russische tastatur
russische disco musik

Друге й четверте поняття означають, ясна річ, те саме і за сумою запитів (я не перевіряв), напевно, лідирують. Тобто якби «російська музика диско» писалась єдиним уніфікованим способом, то на першому місці була б, можливо, саме вона. Але і в цьому випадку «російські свині» були б серед лідерів і явно випереджували б «російську клавіатуру». Таким чином, наважуся припустити, що німецькомовний сегмент Інтернету кишить образами на адресу росіян і навряд чи за цим стоїть тільки наша, українців, підривна діяльність.
Читати далі Прапори під Райхстаґом

Україна і Європа: хто кого підтримує? (погляд без рожевих окулярів)

150618_merkeput

Українські політологи й публіцисти за останні рік-півтора висловили на адресу Ангели Меркель чимало критичних зауважень. І конструктивних, і не дуже. Автор цих рядків сам іноді не міг утриматися від випаду на адресу німецької канцлерін. Утім, з’ясувалося, що, за свідченням «буржуазної лженауки» соціології, главі уряду ФРН можна тільки поспівчувати. Бо ж із такими громадськими настроями, як у нинішній Німеччині, дуже важко воювати з Путіним, навіть використовуючи виключно політичні й економічні інструменти. Надто ненадійний тил у такій війні, навіть «м’якій» і «лагідній».

Утім, судіть самі.

Знана американська дослідницька структура Pew Research Center провела навесні 2015 року масштабне соціологічне дослідження у восьми ключових державах НАТО (шість із них на додачу є членами ЄС), Росії та Україні. Про результати, отримані у двох останніх країнах, – іншим разом, зараз же зверну вашу увагу на опубліковані 8 червня результати опитувань у США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Польщі, Іспанії, Франції й Італії. Перепрошую читачів за велику кількість цифр, але без них соціологія неможлива.
Читати далі Україна і Європа: хто кого підтримує? (погляд без рожевих окулярів)

Альтернативні поховання: стати деревом після смерті

150408_forestgrave1

Ані дорогих насаджень, ані помпезної надгробної плити – альтернативні поховання набувають популярності, особливо – у Німеччині. Що стоїть за бажаннями людей бути похованими серед природи?

Яке дерево було вашим найулюбленішим: клен, гінкго чи може дуб?

Це питання ставлять собі все більше людей – і не як жарт, а важливий вибір. Так каже Рожер Моліне. Він є засновником фірми Urnabios, що виготовляє урни, які з часом перетворюються на дерева. У посудину, яка біологічно розщеплюється, разом з людським попелом поміщають насіння рослин. Таким чином, з людських останків через декілька років має постати нове, зелене життя.
Читати далі Альтернативні поховання: стати деревом після смерті

Куди прямуєш, Україно?

150316_A_Kurkov
Андрій Курков

Що буде з Україною? Чого хоче Путін? Що коїться з Росією? Довкола цих питань точилися розмови під час дискусії, організованої Deutsche Welle на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Відповіді зовсім невтішні.

Взагалі-то Андрій Курков – гуморист та автор чудових гротескних романів. У своїх книгах він часто описує українські реалії, тому став відомими не в Україні, але й за її межами. У Німеччині письменник, який знає сім мов – бажаний гість. Натомість у Росію його неохоче запрошують. Там романи письменника не видають. Адже Курков постійно попереджає про Путіна та його плани експансії. На книжковому ярмарку у Лейпцигу він постійний гість. Цього року він взяв участь у кількох панельних дискусіях про Україну. Одну з них організувала медіакомпанія Deutsche Welle. Ажіотаж великий. Разом з Курковим на подіумі – відомий російський письменник Віктор Єрофеєв, один з небагатьох, які відкрито критикують путінську політику.
Читати далі Куди прямуєш, Україно?

Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

1013_Vynnychuk1
У презентації німецького перекладу книжки Юрія Винничука (ліворуч) у Відні взяв участь і інший український письменник Андрій Курков (праворуч)

Український письменник Юрій Винничук в інтерв’ю DW поділився своїм баченням ситуації в Україні, а також розповів про книжку “Танго смерті”, яка з’явилася у перекладі німецькою мовою.

Deutsche Welle: Як події Майдану, а тепер і війна на Донбасі впливають на Вашу творчість? Чи відкриваєте Ви як письменник щось нове у собі?

Юрій Винничук: Під час Майдану неможливо було зосередитися. Уранці прокидаєшся, вмикаєш телевізор, чи інтернет і слідкуєш, чи вистояв Майдан, що відбувається. Кілька разів я приїжджав до Києва. Це відволікає страшно. Але нема лиха без добра. Я не сподівався, що ця путінська агресія так вплине на нас, щоб різні частини України раптом відчули себе, як одне ціле. Те, що раніше вважалося націоналізмом, ці гасла “Слава Україні!”, “Смерть ворогам!” та інші, які були ворожими, терористичними, ледь не фашистськими, раптом стали рідними для всієї України. Ця хвиля патріотизму в Україні дуже мене тішить. Ясно, що вона дорогою ціною нам дається, бо люди гинуть, але надія є.

Як написала Анастасія Дмитрук, “Никогда мы не будем братьями!” (у вірші молодої української поетки мова йде про українців і росіян. – Ред.), і це, нарешті, дуже добре. Тому що цей “старший брат” постійно нависав над нами, гнітив нас своєю волею, своїм презирством. Читати далі Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

Польща і Європа потребують більш передбачуваної Німеччини

1009_merkeput
Це один з висновків дебатів «Німеччина – безпорадний гегемон?», що відбулися в Польському інституті міжнародних справ

Чимало експертів критично оцінює участь Німеччини у врегулюванні конфлікту в Україні. А саме Берлін найбільше з-поміж усіх західноєвропейських столиць взяв на себе ініціативу в політиці стосовно Росії. Цього питання стосувалися дебати в Польському інституті міжнародних справ під заголовком «Німеччина – безпорадний гегемон?»

Організатори дебатів, що відбулися в четвер у Варшаві – Польський інститут міжнародних справ і редакція квартального видання «Міжнародні справи». Учасники дискусії звертали увагу, що Польща, яка спочатку була активною у політиці відносно України, опинилася на «боковій колії». Тим часом, німецька політика стосовно Кремля, на думку багатьох аналітиків, є занадто примирливою.
Читати далі Польща і Європа потребують більш передбачуваної Німеччини

Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

0804_germ-ukr-rasha
Некоторые немецкие политики пугают нас прямым вторжением России и пытаются принудить к миру. Интересно, им за это Кремль много платит?

Всю прошлую неделю информпространством гуляют высказывания уполномоченного немецкого правительства по сотрудничеству с Россией и странами “Восточного партнерства” Гернота Эрлера, пугающего нас и Европу прямым военным вторжением России в Украину. В интервью немецкой газете Passauer Neue Presse он предупредил: Владимир Путин вряд ли допустит, чтобы сепаратисты на Донбассе, которых он поддерживает, потерпели поражение. Доказательством возможного вторжения для Эрлера являются новые военные маневры на юге России. Чтобы не допустить полномасштабной войны он предлагает решать конфликт на востоке мирным путем. Как? “Между руководителями обоих государств (Украины и России) не хватает предметного диалога”, говорит Эрлер. При этом, по его мнению, экономические санкции ЕС против России являются “сигналом того, что Европа не до конца понимает поступки Москвы, особенно после падения малазийского пассажирского самолета”. Дескать, третий этап санкций был введен потому, что сбитый самолет – это уж слишком.
Читати далі Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

Самі лише санкції – це ще не політика…

0730_ptn

Штайнмаєр: Самі лише санкції – це ще не політика

Умовами для продовження політичного діалогу щодо розв’язання конфлікту на Донбасі, на думку голови МЗС Німеччини, можуть бути припинення постачання зброї сепаратистам та перемир’я на Донбасі.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр наполягає на подальшому діалозі щодо конфлікту в Україні попри запровадження Євросоюзом економічних санкцій проти РФ. “Самі лише санкції – це ще не політика“, – заявив політик у середу, 30 липня, у Берліні, повідомляє інформаційне агентство dpa. Штайнмаєр переконаний, що необхідно й надалі шукати можливостей політичного розв’язання конфлікту на Сході України.
Читати далі Самі лише санкції – це ще не політика…

У чому суть доктрини Путіна?

0628taiga
Німецькі експерти намагалися проаналізувати курс російського президента з політичної та військово-стратегічної точок зору. І дійшли невтішних висновків.

“Назад в майбутнє? Криза в Україні та перспективи відносин Росії та Заходу” – так називалася панельна дискусія, що відбулася в Берліні за участю впливового депутата Бундестагу, колишнього генерала Бундесверу й авторитетного німецького дослідника країн Східної Європи.

Публіка після цієї дискусії розходилася у пригніченому настрої. Його не змогли поліпшити ні вино, ні пиво, які щедро розливали у фойє берлінського представництва федеральної землі Саксонія – Ангальт.
Читати далі У чому суть доктрини Путіна?