Архів позначки: генерал

Генерал Григоренко, який розповів Рейгану про «імперію зла»

161116_p_hryhorenko1
Генерал-майор Червоної армії, який командував дивізією на фронтах Другої світової війни, належить до тієї когорти людей, хто рухав історію, для кого Людина була у центрі Всесвіту. А це за радянської дійсності могло вартувати не лише посад і привілеїв, а й і свободи, і життя.

Петро Григоренко народився на півдні України у селі Борисівка Запорізької області, навчався у Харкові і Москві, закінчив Військово-технічну академію та Академію генерального штабу СРСР.

Григоренко пройшов шлях від командира дивізії, генерала Червоної армії, викладача Військової академії імені Фрунзе й засновника кафедри військової кібернетики – до в’язня радянської каральної психіатрії, якого примусово вигнали з СРСР.
Читати далі Генерал Григоренко, який розповів Рейгану про «імперію зла»

2015_16 – 18 червня

16 червня

150616_bloomsday2
Свято «Блумсдей» в Ірландії. Вперше Блумсдей відзначили в 1954 році, коли художник Джон Райан і письменник Фланьо О’Брайен організували в Дубліні «паломництво» за маршрутом Леопольда Блума, головного героя найвідомішого твору ірландського письменника Джеймса Джойса (1882-1941) – «Улісс» (1922).

150616_Bloomsday1

Саме цього дня 1904 року Леопольд Блум вирушив у подорож по Дубліну, відвідавши протягом 18-годинної «прогулянки» чимало ресторанів та пабів, а також зустрів свою майбутню дружину. Як правило, в Дубліні організовуються численні заходи, маршрут подорожі всесвітньовідомого літературного персонажа щороку намагаються повторити тисячі шанувальників Джеймса Джойса. Одним із цікавих моментів свята «Блумсдей» є публічні читання книги «Улісс» учасниками цього свята.
150616_bloomsday3

Читати далі 2015_16 – 18 червня

2015_16 – 17 травня

16 травня

150516_EuropeDayUkraine
День Європи. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 339/03, від 19 квітня 2003 року), у третю суботу травня. Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. В самій Європі цей день відзначають 9 травня відповідно до рішення, прийнятого у 1985 році на саміті Ради ЄС у Мілані.

150516_NANU_logo2
День науки. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 145/97, від 14 лютого 1997 року), у третю суботу травня як професійне свято працівників науки. Цей День професійне свято, передусім, працівників Національної академії наук України, в яку входять 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази. Загальна кількість працюючих в НАН України складає близько 37,5 тис чол., в тому числі 18,3 тис. наукових працівників. Серед них 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. Крім того, святкування Дня науки проводиться в багатьох вищих навчальних закладах нашої країни.
Читати далі 2015_16 – 17 травня

2015_18 – 20 лютого

18 лютого відбулося:

***
150218_Tombaugh
85 років тому (1930) американський астроном Клайд Вільям Томбо відкрив  планету Плутон. Офіційно про це було повідомлено 13 березня 1930 року, а вже 24 березня планета отримала назву Плутон.

Цікаво, що авторкою назви стала 11-річна Венеція Берні. Якось за сніданком її дідусь – бібліотекар Оксфордського університету, розповів онуці про нещодавно відкриту планету й запитав, як би та її назвала. Дівчинка відповіла, що так як планета знаходиться дуже далеко й надзвичайно холодна, то вона назвала б її «Плутоном» на честь римського бога підземного царства. Старому відповідь сподобалась і він розповів про це своєму товаришу – професору астрономії Оксфордського університету, а той, у свою чергу, вченим обсерваторії Лоуелла, які якраз шукали назву для нової планети. 1 травня 1930 року назва планети була оголошена офіційно. Щасливий дідусь на радощах нагородив онуку банкнотою в 5 фунтів.

З 1930 і до 2006 року Плутон вважався дев’ятою планетою Сонячної системи. Однак, після того як 24 серпня 2006 року XXVI Генеральна асамблея МАС вперше дала визначення терміну «планета», Плутон був перекласифікований на карликову планету, і отримав номер 134340 згідно каталогу Центру малих планет.
150218_Pluton
***

***
150218_A_Volta
270 років від дня народження Алессандро Вольти (1745-1827), італійського фізика і фізіолога. Винайшов перше хімічне джерело постійного електричного струму, т. з. вольтів стовп (1800), ряд електричних приладів (конденсатор, електроскоп та ін.). Відкрив явище взаємної електризації різнорідних металів при їхньому контакті. Досліджував електричне збудження м’язів і нервів тварин. У 1776 році виявив і дослідив газ метан.
***
Читати далі 2015_18 – 20 лютого

2014_12-14 листопада

12 листопада відбулося:

***
95 років тому (1919) у Кам’янці–Подільському відбулась спільна нарада уряду УНР та представників галицьких політичних і громадських організацій, скликана диктатором ЗОУНР Євгеном Петрушевичем. У програмній промові Петрушевич відстоював курс на угоду з Денікіним, вважаючи, що слід залишити думку про самостійну Україну, яка в даних умовах є нереальною, та прагнути до автономії у рамках Росії.
***

***
85 років тому (1929) у тодішній українській столиці Харкові 12-15 листопада перебувала делегація у складі 19 зарубіжних комунальників з Німеччини, Великобританії, Ірландії, Латвії, яка знайомилася з досвідом роботи радянських підприємств комунального господарства.
***

***
1112_O_Vyshnia
125 років від дня народження Остапа Вишні (Губенко Павло Михайлович; 1889–1956), українського письменника-сатирика і гумориста. Автор збірок «Діли небесні», «Вишневі усмішки», «Кому веселе, а кому й сумне». Започаткував новий художній жанр – нарис-усмішку.

В середині двадцятих років минулого століття в Україні не було популярнішого письменника за Остапа Вишню. За кількістю видань він посідав перше місце серед своїх колег по письменницькому цеху і був найзаможніший. Його друг, письменник Майк Йогансен (пізніше репресований і розстріляний) писав: «Всі українці поділяються надвоє, але не рівно: 99 відсотків складають ті, хто тільки побачивши «вишневу усмішку» і ще навіть не ознайомившись з її змістом, вже хапається за живіт, тоді падає долі і качається по землі в нападі гомеричного реготу, аж через силу благаючи: «Ох, дайте ж мені скоріше прочитати, щоб я бодай знав, з чого сміюся!» А про один відсоток годі й мовити – це заздрісники…»
Читати далі 2014_12-14 листопада

2014_31 серпня – 2 вересня

31 серпня відбулося:

***
0831_Kraws
95 років тому (1919) до залишеного червоними Києва вступали об’єднані українські армії під командуванням генерала Антіна Кравса. До полудня місто жило без влади. Газети не вийшли. З обіднього часу на вокзал почали прибувати з заходу потяги: у першому составі частина особового складу, що виглядала на національний манер, як згадує один з очевидців, з оселедцем на голові, в одязі, «який ми бачили в історичних п’єсах Садовського»; у другому – кіннота, яка й очолила переможний похід в місто. В призначений час розпочався парад на Хрещатику. Війська урочисто попрямували до Думської площі. На балконі другого поверху над входом до Думи було вивішено великий жовто-блакитний прапор. І в той самий час, близько опівдня, в місто зі сходу, через Ланцюговий міст (мости залишились неконтрольованими) ввійшли частини Добровольчої армії генерала Денікіна, які також рушили до Думської площі з боку Царського саду та Європейської площі. Несподівано зустрівшись перед Думою, обидві сторони виявили розгубленість. Посланець від білогвардійського полковника, який їхав попереду, двічі намагався під’їхати до Думи, щоб встановити російський триколор, але український хорунжий криком «Назад!» щоразу відлякував його. Водночас денікінські кінні підрозділи пройшли до центру Печерськом та Липками. Почалися переговори, але несподівано для обох сторін з боку Печерська пролунав гарматний постріл, і снаряд влучив у будинок Думи. Почалась стрілянина шрапнеллю. Ніхто не розумів, що трапилося, але, як згадує свідок цих подій, Г. Григор’єв: «потім стало відомо, що Дніпровська флотилія, яка відступала разом з більшовиками вгору по Дніпру, під’їхала ближче до Києва і хрестила обох нових переможців. Перед ранком настала тиша. Петлюрівці відступили. Трикольоровий прапор весело тріпотів поблизу архангела Михаїла…» Після сутичок і переговорів денікінські війська зайняли основні райони Києва, і за домовленістю з ними галицькі вояки відійшли до Василькова.
***
Читати далі 2014_31 серпня – 2 вересня