Архів позначки: громада

Орест Дейчаківський: Резолюція Сенату США по Голодомору документує злочини Росії 1930-х років

Затверджена минулого тижня Сенатом США резолюція, що визнає Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу, є не поодиноким актом, який класифікував цю трагедію саме в такий категоричний спосіб. Адже ще на початку 1980-х років українська громада в США добилася офіційного розслідування цих подій, висновками якого стало пряме визнання: Йосип Сталін чинив геноцид проти українців. З того часу формулювання зі словом “геноцид” зустрічало різний політичний опір у Конгресі й адміністрації Сполучених Штатів, втім саме зараз було офіційно підтверджено резолюцією Сенату. Про те, які зусилля докладалися в боротьбі за визнання правди, в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів Орест Дейчаківський, який має 35-річний досвід роботи в Гельсінській комісії при американському Конгресі. Читати далі Орест Дейчаківський: Резолюція Сенату США по Голодомору документує злочини Росії 1930-х років

ПЕРЕЧИТАЄМО ДЕКЛАРАЦІЮ ПО-СВОЄМУ…

160221_cat-orth1

Декларація Франциска і Кирила. Що корисного для України?

Велика інформаційна гора анонсів гаванської зустрічі народила маленьку пропагандистську мишу

У зв’язку з зустріччю Папи Римського і патріарха Московського, що відбулася в п’ятницю на Кубі, в Україні було чимало сказано в дусі «все пропало» і «насзновузлили». Паралельно і у вузькому, але принциповому сегменті ліберальної Росії теж наговорено стільки ж багато гірких, викривальних слів.

Підстави для цього, безумовно, були.

Але все ж ситуація не така однозначна.
Читати далі ПЕРЕЧИТАЄМО ДЕКЛАРАЦІЮ ПО-СВОЄМУ…

Алчевські: погляд через роки

160124_Alchevskyi_O
Алчевський Олексій Кирилович (1835, Суми — 1901, Санкт-Петербург) — український промисловець, банкір, громадський діяч, меценат. Чоловік Христини Данилівни Алчевської, батько Григорія, Івана та Христини Алчевських.

Українець не може бути багатим, він має бути бідним, гнаним і голодним — цей стереотип живий донині. Тож і вітчизняну історію ми нерідко (навіть мимоволі) поціновуємо саме під цим ракурсом: хворий, знедолений — наш; а багач — це поляк, єврей, німець чи росіянин. Українці мають бути бідними, але чесними!

Тим часом значно складніше бути багатим, але чесним. І такі люди в історії України не поодинокі. Ба більше, йдеться про цілі їхні сім’ї, роди, династії. Зі своїми злетами та трагедіями, зумовленими як приватними обставинами, так і суспільно-історичними обставинами, які не надто голубили українську націю.

РОДИНА

Сумчанин Олексій Алчевський (1835 — 1901) розпочав свій бізнес 1860 року відкриттям у Харкові бакалійної крамниці. Згодом він заснував у Харкові Торговий, Земельний, Іпотечний банки, очолював Біржовий комітет та власний Торговий дім. У Донбасі Алчевський заснував Олексіївське гірничопромислове товариство, Донецько-Юріївське металургійне товариство та Донецько-Юріївський металургійний завод (нині — Алчевський металургійний комбінат), а також заснував місто Алчевськ. Він був одним із лідерів Харківської громади, постійно (а не час від часу, як деякі його сучасники) фінансував недільні та сільські школи, Харківську школу глухонімих, Благодійне товариство, сирітські притулки й богадільні.

Читати далі Алчевські: погляд через роки

Петро Тима: «При цьому використовувалися люди або з комуністичним минулим, або люди, які з’являлися нізвідки…»

151230_P_Tyma1
Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі

Об’єднання українців у Польщі (ОУП), яке є найбільшим осередком українства у західній сусідці України, нещодавно відзначило своє 25-річчя. В інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу голова Об’єднання Петро Тима розповів про чутливі питання українсько-польських відносин, а також виклики від проходження вперше у цьому році до польського парламенту окремих представників антиукраїнських сил.

АНТИТРІО: КРАЙНІ ПРАВІ, ПОСТКОМУНІСТИ І ПРОРОСІЙСЬКІ СИЛИ

– Як нещодавня зміна влади у Польщі може вплинути на діяльність української громади, відносини з польською державою?

– Насправді зараз ще не зовсім зрозуміло, як виглядатиме політика уряду Польщі по відношенню до національних меншин, до міграції з України. Натомість, PiS чітко показує, що не підтримуватиме проросійські сили. Проте, вони потрапили до польського парламенту, а це дає їм змогу розширювати коло своїх прихильників.
Читати далі Петро Тима: «При цьому використовувалися люди або з комуністичним минулим, або люди, які з’являлися нізвідки…»

Зміни до Конституції: децентралізація чи посилення президентської вертикалі?

150828_const1
На засіданні Конституційної комісії України: спікер Володимир Гройман (л), президент Петро Порошенко (ц) та прем’єр Арсеній Яценюк (п)

Які повноваження отримають громади, яку роль відіграватимуть префекти і як функціонуватиме місцеве самоврядування в разі прийняття змін до Конституції України? DW шукала відповіді на ці запитання.

У Верховній Раді мають намір скористатися останнім можливим днем для того, щоб зміни до Конституції України були внесені ще восени цього року. 31 серпня для ухвалення проекту закону в першому читанні знадобиться 226 голосів. Президент України Петро Порошенко і голова Верховної Ради Володимир Гройсман докладають всіх зусиль, аби переконати депутатів у необхідності підтримати конституційний проект. Один із їхніх головних аргументів – те, що завдяки децентралізації, яку передбачатиме оновлена Конституція, повноваження та бюджетні ресурси мають опинитися передусім у руках громад.

Утім, запропонований президентською командою варіант викликає багато критики. Так, проти нього виступають дві фракції коаліції (“Самопоміч” та “Радикальна партія Олега Ляшка”), майже 100 громадських діячів та експертів підписали звернення проти внесення змін до Конституції “в умовах воєнного стану”. Більше того, навіть низка членів Конституційної комісії критикує запропонований проект. І не тільки в тому, що стосується статусу окремих районів Донбасу.
Читати далі Зміни до Конституції: децентралізація чи посилення президентської вертикалі?