Архів позначки: інформаційний

#FreeSushchenko: Вчимося бути господарями на своєму інформполі

161011_infowar1

В умовах війни читати потрібно уважніше, сперечатися більш вдумливо, розмовляти акуратніше

Йде п’ятий день ув’язнення нашого колеги Романа Сущенка. Події починають розвиватися за звичним сценарієм. Але звичним лише для тих, хто постійно стежить за справами українських політв’язнів. Для решти ж кожна історія здається новою. І кожного разу все розпочинається заново. При цьому, на жаль, в інформаційному полі Україні не вперше багато хто ведеться на кремлівські вкидання і дотримується російського порядку денного.

ОБГОВОРЕННЯ ОСОБОВОЇ СПРАВИ АДВОКАТА ФЕЙГІНА

Отже… Під час недопуску Росією до Романа Сущенка консула та адвоката за згодою дивним чином виявляється, що головний порядок денний у нас – не загальна вимога цього допуску, а… обговорення особової справи цього адвоката.
Читати далі #FreeSushchenko: Вчимося бути господарями на своєму інформполі

«Зближення між Росією та Німеччиною таки відбудеться у найближчому часі»?

160712_rashaprop

Інститут «Діалог цивілізацій» у Берліні заснував друг Путіна прихильник імперського націоналізму Росії Владімір Якунін

1 липня близький друг Путіна Владімір Якунін відкрив у Берліні дослідницький інститут «Діалог цивілізацій», що має стати головним центром пропаганди Кремля у Західній Європі, – пишуть німецькі ЗМІ. Чому німецька влада не тільки не виступила проти створення штаб-квартири світової мережі російських фабрик тролів, а навіть анґажувалася у її заснування у столиці Німеччини?

Екс-президент російського монополіста «Російські залізниці», прихильник ультраправих поглядів з найближчого оточення Путіна Владімір Якунін вже віддавна просуває «ортодоксальну державну ідеологію та імперський російський націоналізм», передрікаючи водночас швидкий занепад Західної цивілізації, – підкреслює автор публікації у німецькому виданні «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Створення інституту пропаганди Росії у Берліні є надважливим, адже мова іде про реалізацію завдання Кремля, – звертає увагу німецький журналіст.

Читати далі «Зближення між Росією та Німеччиною таки відбудеться у найближчому часі»?

Ну, а потім прийшов Кучма…

150724_1_tv-temn
Iз історії «хвороби»: «кучмізм» та українське телебачення

Олександр Ткаченко на зустрічі з Літньою школою журналістики «Дня» («Про криву телецінностей», «День» №№125-126 від 17-18 липня ц.р.) із об’єктивних причин майже не торкався деяких вимірів новітньої історії телебачення України, пов’язаних із політикою. Адже в його нинішній іпостасі генерального директора «1+1 media» деякі речі доводиться залишати, як то кажуть, «за кадром». От тільки картина розвитку телебачення за останні чверть століття виходить неповною.
Читати далі Ну, а потім прийшов Кучма…

Ще раз про «революціонерів», «патріотів» і «генералісимусів»…

150708_satyra

У мене є раціоналізаторська пропозиція, і прошу не вважати це жартом або, як зараз прийнято висловлюватися, тролінгом. Пропоную в політичному сегменті інтернету завести щось подібне до покажчика поточної істерії. Відкриває людина браузер, а спеціальний індикатор їй тут же підморгує налитим кров’ю оком: “Не влізай! У нас тут сьогодні спекотно”. І користувач відразу ж переходить на вивчення картинок амазонської сельви. Уявляєте, скільки індивідів з нестійкою психікою ми убережемо від непотрібних неврозів!

Борзі нині в ціні?

Взагалі-то, вважаю себе флегматиком, але і у мене нерви не завжди витримують від великої кількості бруду, помиїв та інших негігієнічних субстанцій, що виливаються на голови вітчизняних політиків (притому, що їх колегам із сусідньої держави тих же субстанцій дістається не в приклад менше). Не називаю видання і конкретних авторів. Не з остраху, що прилетить “отвєтка” – просто є ризик загрузнути в деталях і відтінках цієї маси творінь, а у мене на це немає ні сил, ні часу, ні ресурсів. Та й сенсу в цьому немає – адже в даному випадку йдеться не про окремі вивихи, а про ціле явище.
Читати далі Ще раз про «революціонерів», «патріотів» і «генералісимусів»…

БРАК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КОНТРНАСТУПУ

150128_magazine1
Українські «товсті» журнали. У контексті «гібридної війни»

Якими б не були зміни в інформаційних потоках, якими б новими носіями інформації не користувалася молодь і люди середнього віку, які би зміни у світосприйнятті не відбувалися, суспільна потреба в читанні та публічному обговоренні серйозних текстів завжди існуватиме. Йдеться і про наукові (особливо про соціогуманітаристику), і про науково-популярні, і про публіцистичні, і про найрізноманітніші художні тексти. Крім книжок (паперових та електронних), найоптимальнішим, напрацьованим упродовж століть засобом акумуляції та поширення таких текстів є «товсті» журнали. Як достатньо універсальні, так і спеціалізовані, більшою чи меншою мірами. Майже всі ці журнали в останні два десятиліття почали робити свої Інтернет-версії, які можуть бути більш розлогими, ніж паперові, а можуть точно їх відтворювати.

Так чи інакше, формат «товстого» журналу не щез і не щезне у світі ще щонайменше кілька десятків років, хоча число їхніх читачів у деяких країнах відчутно зменшилося, а в деяких (Китай, Індія, Південна Корея) зросло. А от на пострадянських теренах ситуація з цими журналами — у порівнянні з тим, що було ще 20—25 років тому — сьогодні з різних причин майже катастрофічна. І чи не передусім це стосується (якщо брати до уваги європейську частину екс-СРСР) України. Ба більше: сьогодні українська ситуація з цими журналами відчутно гірша, ніж навіть у кризові 1990-ті.
Читати далі БРАК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КОНТРНАСТУПУ