Архів позначки: Іван Франко

Леонід УШКАЛОВ “МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ: ЩО ТАКЕ УКРАЇНА” (ІІ)

160427_M_Drahomanov
Михайло Драгоманов

(закінчення)

Але й це ще не все. Приблизно така сама візія України, як її подав Драгоманов у своєму «Передньому слові до «Громади»», вже була відома з підписаної криптонімом И. М. публікації в журналі «Основа» за травень 1861 року «Краткое географическое обозрение края, населенного южнорусским (украинским или малороссийским) народом». Ось що тут сказано: «Країна, населена південнорусами (українцями, малоросами), займає частину Східної Європи. Її протяжність із заходу на схід становить майже 20 градусів довготи, тобто від 38 до 58 градуса східної довготи (рахуючи від острова Ферро), що складає понад 1.800 верст. Найбільша протяжність з півночі на південь сягає 900 верст, тобто від 44 градусів 30 мінут до 53 градусів 45 мінут північної широти. Читати далі Леонід УШКАЛОВ “МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ: ЩО ТАКЕ УКРАЇНА” (ІІ)

Леонід УШКАЛОВ “МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ: ЩО ТАКЕ УКРАЇНА” (І)

160426_1_Ukraine_map_XVII
(клікабельно)

Михайла Драгоманова (1841–1895) поціновували по-різному і за його життя, і згодом. Хтось, як-от Сергій Степняк-Кравчинський, Єгор Лазарев та Фелікс Волховський, бачив у ньому одного з «найбільших політичних мислителів» свого часу[1]. Хтось міг пристати на думку Микити Шаповала, який стверджував, що Драгоманова цілком справедливо вважають «батьком модерного визвольного руху та творцем визвольної програми українського народу або коротше – ідеологом нової України»[2]. А хтось поділяв присуд Дмитра Донцова, згідно з яким Драгоманов є символом ХІХ століття – цього «найбільш антигероїчного віку нашої історії»[3]. Нехай там як, але навіть діаметрально протилежні оцінки ідей Драгоманова незаперечно свідчать про одне: його роль в українській традиції двох останніх століть важко переоцінити. А ще, як на мене, вони свідчать про те, що наші оцінки Драгоманова ще й досі навряд чи можуть претендувати бодай на якусь остаточність. І головна причина цього – неможливість дотримання засади, про яку говорив колись Юліан Охримович: «Історик Драгоманова мусить держатися одного важного правила: брати під увагу всі його твори, не минати ніже титли, ніже коми…»[4]. Але ж ці твори досі так і не зібрано, не видано, не прокоментовано. Важко навіть сказати, скільки їх є взагалі. Так, у 1906 році Михайло Павлик стверджував, що «всіх творів Драгоманова, з перепискою, буде на 60 великих томів!»[5]. Може, це й перебільшення, бо Павлик мав схильність до всіляких гіпербол[6]. Пізніше, у 1920-х роках, Всеукраїнська академія наук планувала видати твори Драгоманова у 25-и томах, а вже на початку 1970-х Петро Одарченко писав, що коли б зібрати докупи всі праці Драгоманова, то «вони склали б понад 30 великих томів»[7]. Скільки ж їх є насправді?..
Читати далі Леонід УШКАЛОВ “МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ: ЩО ТАКЕ УКРАЇНА” (І)

2015_29 – 30 квітня

29 квітня відбулося:

***
150429_Makivka1

100 років тому (1915) розпочались жорстокі бої між Легіоном Українських Січових Стрільців і російськими військами на горі Маківці (гора Сколівськіх Бескидів у Карпатах, висота 958 м). Після захоплення восени 1914 року Галичини, російська армія генерала М. Іванова розгорнула наступ через Карпати з метою прориву в Угорщину.

150429_Makivka2

Легіон УСС, що займав оборону на Маківці, входив до складу 129 та 130-ої бригад австрійської армії. Штурм російськими підрозділами позицій січових стрільців розпочався в ніч з 28 на 29 квітня 1915 року. Протягом чотирьох днів на схилах Маківки тривали запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. Бій на Маківці був першим успіхом Українських Січових Стрільців. Полеглих вояків поховали на південних схилах гори. Їхні могили стали місцем щорічного вшанування всіх полеглих за незалежність України.
150429_Makivka3
***
Читати далі 2015_29 – 30 квітня

2015_27 – 29 січня

27 січня

150127_Auschvitz
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Співавторами цього документу стали 100 держав. У Німеччині цей день відзначається як Національний день пам’яті жертв німецького нацизму (проголошений президентом ФРН Романом Херцогом 3 січня 1996 року). 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів гітлерівського концтабору Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. На час звільнення у таборі перебувало близько 7 тис. в’язнів. Люди були вкрай виснажені, багато хто з них знаходився на межі смерті. В період з 1941 по 1945 роки у концентраційному таборі Аушвіц було знищено близько 1 400 000 людей (з них 1 100 000 євреї).

27 січня відбулося:

***
150127_Schelling
240 років від дня народження Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга (1775–1854), німецького філософа, представника німецького класичного ідеалізму.
***

***
150127_P_Gulak-Artemovsky
225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (справж. прізвище Артемовський, 1790–1865), українського перекладача, поета і культурно–освітнього діяча. З 1841 по 1849 рр. був ректором Харківського університету. Літературну діяльність почав у 1817 році. Байка «Пан та Собака» була, по суті, першою віршовою байкою нової української літератури. В останні роки написав ряд ліричних медитацій в яскравому народнопісенному дусі «Текла річка невеличка», «Не виглядай, матусенько…» та ін.
***
Читати далі 2015_27 – 29 січня

2014_5 – 7 листопада

5 листопада відбулося:

***
220 років тому (1794) російські війська під командуванням Олександра Суворова взяли штурмом Варшаву. Польське повстання було жорстоко придушене.
***

***
1105_ofam_logo
115 років тому (1899; 24 жовтня за ст. ст.) в Одесі було урочисто відкрито Одеський художній музей. Він був відкритий як міський Музей красних мистецтв. Нині колекція його картин – одна з найбільших та найцінніших в Україні.

1105_ofm2
***
Читати далі 2014_5 – 7 листопада

2014_28 – 31 жовтня

28 жовтня відбулося:

***
День визволення України від фашистських загарбників. 28 жовтня 1944 року радянські війська визволили Закарпаття від гітлерівських військ. Відзначається щорічно 28 жовтня згідно з Указом Президента №836/2009 від 20 жовтня 2009 року.
***

***
90 років тому (1924) за даними Наркомосу УСРР, в УСРР налічувалося 2 млн. 227 тис. неписьменних. За 1923-1924 рік навчено грамоті 229 тис. 329 осіб. Найкраще боротьба з неписьменністю провадилася в Одеській губернії, найгірше – у Катеринославській і Полтавській. По всій Україні налічувалося 7 тис. 841 школа для неписьменних і 417 шкіл для малописьменних. Забезпеченість учнів підручниками становила у містах 80 %, а на селі – 40-45 %. Товариства допомоги ліквідації неписьменності працювали кволо. Кошти на боротьбу з неписьменністю формувались із дотацій державного і місцевого бюджетів, відрахувань профспілок, сільбудів та випадкових надходжень, але їх не вистачало.
***

***
85 років тому (1939) Народні збори Західної України ухвалили Декларації про державну владу в Західній Україні; про входження Західної України до складу УРСР; про конфіскацію поміщицьких земель; про націоналізацію банків і великої промисловості Західної України.
***

***
1028_mova-25
25 років тому (1989) прийнятий Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» надав українській мові статус державної мови. Разом з тим закон визнав суспільну цінність усіх національних мов і гарантував громадянам України національно-культурні та мовні права. Російська мова визнавалась мовою міжнаціонального спілкування народів СРСР. Відзначалось, що вибір мови міжособового спілкування громадян УРСР є невід’ємним правом самих громадян.
***
Читати далі 2014_28 – 31 жовтня