Архів позначки: кіно

1920-ті роки: хто боявся українізації


Газети 20-х років

Року 1917 українізація була в певному сенсі не менш актуальною, аніж нинішнього 2017. Влада почала дбати про те, щоб українською заговорило військо, службовці в установах, клопоталася розвитком преси. Тільки тоді це вважалося розбудовою держави.

А от політику коренізації/українізації раптом проголосив 1923 року радянський уряд. Для режиму це стало акцією вимушеною, адже “вкорінення” комунізму йшло на наших теренах не надто успішно.

Декретом Раднаркому УСРР від 23 липня 1923 українська впроваджувалася як мова викладання в усіх типах шкіл. Окрім освіти, нова політика найбільше стосувалася ще двох царин – державних установ та культури.
Читати далі 1920-ті роки: хто боявся українізації

Два світи – два мазохізми

160422_leo-rasha
У нашій щорічній епопеї з Євробаченням чітко й послідовно простежується загальна еволюція нової української культури. Навіть такий неофіт (і, щиро кажучи, дилетант) від поп-музики, як я, не може цього не помітити. Вже у самій назві цього пісенного конкурсу є для нас щось фатально орвеллівське — те, що нам повинні були заборонити в самому зародку.

Епоха Кучми: «Hasta la Vista» й «Дикі танці». Перша виклична з’ява Руслани в образі європеоїдної шаманки.

Період Ющенка: гурт із актуальною для того часу назвою «Ґринджоли», а також, як ви пам’ятаєте, Вєрка Сердючка з її цілком пророчим «Раша Ґудбай». Скільки отрути та жовчі вилила тоді Росія на бідолашного й, здавалося б, зовсім безпечного для неї Данилка! Але яким жирнючим маркером історії він став! Як нещадно позбавляли його ефірів та корпоративів лише за здогад, за саму тільки підозру вдаваного супротиву! Лише за те, що росіяни недочули. Або, резюмував би Фройд, що насправді хотіли дочути.
Читати далі Два світи – два мазохізми

«Тіні» треба дивитися вперше, коли хочеш, років у 14, потім у 20 і обов’язково – після сорока

150905_tini1
Іван Миколайчук у фільмі “Тіні забутих предків”

4 вересня виповнюється 50 років із дня презентації фільму «Тіні забутих предків». Відреставрована стрічка буде показана у всіх великих містах України. Фільм демонструватимуть на великих екранах просто неба.

Ювілеї культурних подій і великих битв існують тільки для однієї мети. Щоб згадати те, що справді було важливим. Напередодні 50-річчя першого показу фільму “Тіні забутих предків” я включила ютуб, щоб переглянути окремі сцени фільму, який дивилася досить давно, і… пропала. Повірте, у цей світ Параджанова-Миколайчука-Кадочникової та самої Гуцульщини, що заворожує, варто потрапляти частіше.
Читати далі «Тіні» треба дивитися вперше, коли хочеш, років у 14, потім у 20 і обов’язково – після сорока

Сергій Параджанов — геній, якого не зрозуміли

150721_S_Paradzhanov1

25 років тому відійшов у Вічність Сергій Йосипович Параджанов (1924-1990), всесвітньовідомий кінорежисер, народний артист України (1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1991, посмертно).

Сергій Параджанов — геній, якого не зрозуміли

150721_S_Paradzhanov2

Перше, що зазвичай спадає на думку при згадці імені Сергія Параджанова — це, безперечно, його феноменальні «Тіні забутих предків». Проте мало хто знає, що цей непересічний режисер працював на професійному рівні з технікою колажу, асамбляжу, реді-мейду, перформансу, графічного малюнка, виготовляв ляльки та декорував предмети одягу. Все це він робив і задовго до свого ув’язнення, і під час та після нього.

150721_S_Paradzhanov3

Читати далі Сергій Параджанов — геній, якого не зрозуміли

Російська телепропаганда: сталінізм у шатах «антисталінізму»

150403_stalinism
Якщо хтось скаже, що у нинішній Росії не критикують Сталіна і більшовиків, то він скаже неправду. Критикують, ще і як, зокрема й з використанням телебачення. Он скільки серіалів останнього часу сповнені цієї критики! А якщо хтось скаже, що у нинішній Росії не підносять Сталіна і більшовиків, зокрема й з активним використанням телешоу, публіцистичних стрічок і телесеріалів, він також скаже неправду. Бо ж російські телевізійники примудряються одночасно і критикувати, і підносити, причому зазвичай друге роблять успішніше, ніж перше. От така новітня телевізійна діалектика, точніше, double thinking по-російськи — майже за Джорджем Орвелом.
150403_stalinism1_1
Читати далі Російська телепропаганда: сталінізм у шатах «антисталінізму»

2015_1 – 2 лютого

1 лютого відбулося:

***
90 років тому (1925) на українські екрани вийшов двосерійний кінодетектив  «Укразія» («7+2») виробництва Всеукраїнського фото-кіно управління (режисер П. Чардинін). Фільм тривалий час не сходив з екранів і був надзвичайно популярний серед глядачів. Конкуренцію йому складали хіба що «Червоні дияволята». Успіхові картини сприяла й виконавська майстерність акторів М. Панова, М. Салтикова, А. Бучми, Д. Зеркалової.
***

***
80 років тому (1935) відбулась хокейна першість Покуття, в якій узяли участь чотири українські команди, що представляли Коломию – «Сокіл», «Сокіл-2», «Довбуш» та «Довбуш-2».
***
Читати далі 2015_1 – 2 лютого

2014_26 – 29 грудня

26 грудня відбулося:

***
1226_Dnipr_opera
40 років тому (1974) прем’єрою опери О.М. Холмінова «Оптимістична трагедія» було відкрито Дніпропетровський театр опери та балету.
***

***
1226_dniprodz
20 років тому (1994) у Дніпродзержинську урочисто відкрито першу чергу нового мостового переходу через Дніпро, до складу якого увійшли два мости, шість шляхопроводів і естакада.
***
Читати далі 2014_26 – 29 грудня

2014_23 – 25 грудня

23 грудня відбулося:

***
1223_URE_1
55 років тому (1959) у Києві побачив світ перший том «Української радянської енциклопедії».
***

***
1223_K_Brullov
215 років від дня народження Карла Павловича Брюллова (1799-1852), російського живописця, професора Петербурзької академії мистецтв. Автор знаменитого монументального полотна «Останній день Помпеї» (одна з найулюбленіших картин Миколи Гоголя і Вальтера Скотта), парадних та психологічних портретів.
1223_K_Brullov_Shevchenko
Серед учнів Брюллова були українці Іван Сошенко, Дмитро Безперчий і Тарас Шевченко. Широко відомим є той факт, що Карл Брюллов брав активну участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва. У 1838 році написав портрет Василія Жуковського, який було розіграно в лотереї, і на виручені кошти викуплено поета. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова йому було вручено відпускну, засвідчену Брюлловим, Жуковським і Вієльгорським.

Читати далі 2014_23 – 25 грудня

Українську стрічку визнано найвизначнішим документальним фільмом всіх часів

0801_man_with_a_camera1
Стрічка “Людина з кіноапаратом” (1929) Дзиґи Вертова посіла першу сходинку найавторитетнішого кінорейтингу, який оприлюднив Британський кіноінститут (BFI).

Видавець найстарішого та найавторитетнішого кіножурналу Sight & Sound, оприлюднив результати голосування за найвизначніший документальний фільм всіх часів.

З більше 200 критиків і 100 фільммейкерів з усього світу, які взяли участь у складанні цього рейтингу, 110 назвали найкращим документальним фільмом всіх часів українську стрічку.

Про це у п’ятницю повідомляє Національний центр Олександра Довженка.
Читати далі Українську стрічку визнано найвизначнішим документальним фільмом всіх часів

2014_2 липня

2 липня відбулося:

***
0702_1954-Eurovision
60 років тому (1954) почала роботу Міжнародна організація телебачення (Євробачення), створена в рамках Європейської спілки радіомовлення з метою регулярного обміну програмами між телеорганізаціями.
***

***
0702_Civilrightsact1964
50 років тому (1964) у США набрав чинності закон про громадянські права, який забороняв дискримінацію за расовою чи релігійною ознакою в громадських місцях і учбових закладах, а також перевірку грамотності на виборах.
***
Читати далі 2014_2 липня