Архів позначки: книга

Чому Голодомор був геноцидом: нова книжка Енн Епплбаум «Червоний голод» — інтерв’ю з авторкою

Американська журналістка, письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум

Сьогодні, 10 жовтня, у США офіційно виходить друком книжка Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Red Famine. Stalin’s War on Ukraine).

Для України подібні англомовні книжки від відомих авторів є вкрай важливими: саме через них світ матиме змогу дізнатися і про українську історію, і про нинішні події.

Голодомор 1932-1933 років був однією з найтрагічніших подій європейської історії ХХ століття (4-5 мільйонів загиблих — принаймні такі цифри наводять історики, хоча жертв могло бути набагато більше). Утім, для міжнародної спільноти він і досі залишається не надто відомим.

Не можна сказати, що тема замовчується: є блискучі книжки Роберта Конквеста, Тимоті Снайдера, Андреа Граціозі тощо. Однак увага до Голодомору у світі явно менша за масштаб трагедії. Саме тому дуже важливим є будь-яке нове англомовне дослідження про Голодомор. Читати далі Чому Голодомор був геноцидом: нова книжка Енн Епплбаум «Червоний голод» — інтерв’ю з авторкою

Голодомор був навмисно спричинений Сталіним – Епплбаум про свою книжку «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»

Нова книга американського історика і журналістки Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною» (Red Famine. Stalin’s War on Ukraine) присвячена історії масового голоду 1932-1933 років в Україні, який забрав життя мільйонів людей. Авторка книги, досліджуючи причини Голодомору, приходить до висновку про умисне винищення значної частини українського народу більшовицькою владою і покладає провину за це на Йосипа Сталіна.

У постанові Верховної Ради України Голодомор 1932-1933 років названий актом геноциду українського народу. І хоча Енн Епплбаум зазначає, що саме поняття «Голодомор» не підлягає під визначення поняття «геноцид» в міжнародному праві, на її думку, масштаб штучно викликаного голоду і його умисний характер близькі до цього поняття. І вже 18 країн визнали Голодомор в Україні геноцидом: зокрема, США, Канада, Італія, Польща, Австралія.

Читати далі Голодомор був навмисно спричинений Сталіним – Епплбаум про свою книжку «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»

«…відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна»

160717_pol-ukr1
Директор Фонду Європейської Культури і Мистецтва ARS LONGA Ян Павліцький

Ян Павліцький: відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна

Польського архітектора Яна Павліцького з Кракова українці знають як керівника проекту реставрації срібних Царських врат головного іконостасу Софійського собору в Києві. Але, пан Павліцький ще й поет, сценограф, організатор різноманітних культурних заходів, зокрема спектаклю «Записки з Майдану».
Читати далі «…відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна»

2015_30 – 31 травня

30 травня

150530_book
День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 563/99, від 25 травня 1999 року), в останню суботу травня. Це свято встановлено враховуючи значний внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, всіх сфер життя суспільства.

Перша друкована європейська книга – Біблія – побачила світ у 1452 році у місті Майнц (Німеччина) в друкарні Йоганна Гутенберга. Однією з перших друкованих книг на українських землях став «Апостол», виданий Іваном Федоровим у 1574 році. У тому ж році він видав «Буквар» – навчальний посібник з граматики старослов’янської мови.

Наразі, за даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України, до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 5734 суб’єкти видавничої справи, з них 1737 суб’єктів видавничої справи займаються лише видавничою діяльністю, 686 – виготовленням видавничої продукції; 390 – розповсюдженням видавничої продукції.

150530_Croatia_flag
Національне свято Республіки Хорватія – День державності (1990).

30 травня відбулося:

***
150530_Peter_Paul_Rubens_Self-Portrait
375 років з дня смерті Пітера Пауля Рубенса (1577-1640), фламандського живописця. Автор творів на біблійні, міфологічні та алегоричні сюжети («Зняття з хреста», «Вакханалія», «Персей і Андромеда», «Бог річки Шельди, Кібела і богиня Антверпена»), портретів (Марії Медічі, Єлени Фоурмен з дітьми (одна з кращих робіт, вражаюча схожість з Ренуаром)), пейзажів («Пейзаж з веселкою», «Повернення женців»). Читати далі 2015_30 – 31 травня

Країна, яка не вміє чи не хоче презентувати свою культуру за кордоном, не повинна дивуватися, чому…

150528_ukrnow2

Цього року нас, тобто України, не було ні в Ляйпциґу, ні в Парижі. Маються на увазі два надзвичайно потужні книжкові ярмарки, що зазвичай відбуваються в березні. Нас там не було в сенсі окремого українського павільйону чи стенду, хоча книжки наших авторів, принаймні у перекладах, де-не-де вигулькували. Але це траплялося поза волею чи бажанням нашої, наприклад, держави або якихось інших благодійників.

Той факт, що цього року ніхто не повіз українських книжок та української програми на такі важливі – не тільки європейського, але й світового значення – форуми, слід розуміти просто: війна перемагає, і нам не до книжок. А те, що участь у такого штибу зібраннях можна було б активно і яскраво використати для формування потрібної нам громадської думки, тобто що це фактично ще один напрямок тієї ж боротьби за незалежність, до уваги, мабуть, не бралося. Якщо ми не хочемо спілкуватись із Заходом через друковане слово, то не варто нарікати на те, що він нас не розуміє. Не розуміє й не розумітиме. Країна, яка не вміє чи не хоче презентувати свою культуру за кордоном, бо вважає цю справу зайвим клопотом, не повинна дивуватися, чому громадяни інших країн не маніфестують на її підтримку й чому такі малочисельні акції протесту перед російськими амбасадами.
Читати далі Країна, яка не вміє чи не хоче презентувати свою культуру за кордоном, не повинна дивуватися, чому…

2015_7 – 8 травня

7 травня

150507_Lietuva_book
День відродження преси, мови і книги в Литві. 111 років тому (7 травня 1904 року) царський уряд скасував заборону друкувати і розповсюджувати в Литві і губерніях європейської частини Російської імперії литовські книги латиницею.

7 травня відбулося:

***
150507_Reims_Signature
70 років тому (1945) о 02:41 у французькому Реймсі, в будівлі школи, де знаходився штаб головнокомандувача сил союзників генерала Дуайта Ейзенхауера, був підписаний документ, що зупинив війну – Акт воєнної капітуляції Німеччини. Начальник радянської воєнної місії у Франції, генерал-майор Іван Суслопаров, не дочекавшись відповіді з Москви, на свій страх і ризик поставив підпис як представник СРСР (до речі, англійською). Імовірно, з його ініціативи в Акт був внесений пункт, за яким допускалося перепідписання документа. Враховуючи бажання Сталіна, саме так і зробили 8 травня на найвищому рівні (від СРСР – маршал Георгій Жуков), але це стало формальністю: до набрання чинності реймського документа залишалося 17 хвилин, накази про припинення воєнних дій вже були віддані. Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року крім Суслопарова підписали: з німецького боку – начальник штабу Альфред Йодль, з боку союзників – начальник штабу Ейзенхауера генерал-лейтенант Волтер Беделл Сміт (майбутній шеф ЦРУ), від Франції, в якості свідка – заступник начальника штабу Національної оборони корпусний генерал Франсуа Севез. Нині документ зберігається в Національному архіві США.
150507_Reims_Signature_7_mai_1945
***
Читати далі 2015_7 – 8 травня

Австрійський журналіст: ЄС зробив величезну помилку, не прийнявши Україну

1127_Wehrschutz1
Кристіан Вершютц на Сході України

Австрійський телевізійний журналіст Кристіан Вершютц написав книгу про останні події в Україні. В інтерв’ю DW автор розповів про її героїв, а також про те, як змінилася для нього Україна за 20 років.

Кореспондент австрійського телеканалу ORF, Кристіан Вершютц (Christian Wehrschütz) з перших днів Євромайдану перебував в епіцентрі подій у Києві. Спочатку він був на Майдані, потім у Криму, і згодом – на Сході. У сумі пан Крістіан провів в Україні за останній рік більше ніж півроку і дотепер продовжує регулярно відвідувати Україну. Результатом цих відряджень стала книга, яка щойно з’явилася в австрійських книгарнях. Вона має назву: “Україна у фокусі: розмова про роздвоєну країну” (Brennpunkt Ukraine: Gespräch über ein gespaltenes Land). У ній автор поспілкувався з людьми, котрі в звичайному житті, навряд чи б потиснули одне одному руку, але на сторінках книги усі вони розповідають про Україну, яка зараз складається із “двох світів” і кожен із цих “світів” у цій книзі має право сказати своє слово. До неї входять інтерв’ю як відомих політичних діячів, таких як Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Павло Клімкін, так і історії звичайних людей, приміром, розмова із продавчинею з Торезу на Донеччині. Автор розмовляв з кожним героєм без перекладача, оскільки, як виявилося, майже досконало володіє, як російською, так і українською, мовами.
Читати далі Австрійський журналіст: ЄС зробив величезну помилку, не прийнявши Україну