Архів позначки: коаліція

«…А це – передвиборчий популізм, зупинка усіх реформ. На виході країна отримає ще більше популістів в парламенті, що аж ніяк…»

160318_kvartet

Мабуть, важко сьогодні знайти настільки непопулярну в Україні посадову особу, як чинний Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. З часу парламентських виборів 2014 року, коли рейтинг “Народного Фронту” був найвищим в Україні, за два роки очільник цієї політсили отримав антирейтинг довіри з показником -70% (дані соціологічного опитування, проведеного групою «Рейтинг» у листопаді 2015 р). Сьогодні в політикумі відкрито підтримувати прем’єрство Яценюка наважуються хіба його однопартійці. І то лише з почуття солідарності та політичного самозбереження.

Чому уряд потрібно змінювати?

16 лютого відбулась перша спроба зміни на посаді Прем’єр-міністра України. Вона, як це і прийнято в Україні, супроводжувалась інтригами, ситуативними змовами, а опісля – гучними звинуваченнями та грюканням дверима. Звинувативши колег по коаліції «Європейська Україна» в «олігархічній змові», з об’єднання вийшла фракція ВО “Батьківщина”, за нею – “Самопоміч”. Попри те, що фракція “Радикальної партії Ляшка” офіційно заявила про вихід з коаліції, однак заяв в апарат ВРУ не подала. Отже, формально коаліція продовжує існувати, хоча й перебуває на межі розвалу. А зважаючи на потребу стабільного консолідованого голосування мінімум у 226 голосів за урядові та президентські ініціативи, надзвичайно гострою є потреба залучення додаткових голосів. Робити це постійно у ручному режимі є надто дорого та виснажливо. Натомість залучення фракцій до коаліції можливе лише через переформатування уряду. Якщо ж нічого не змінювати, то фактичний саботаж чинним урядом реформ, незадоволення суспільства та тиск Заходу зроблять такі зміни вимушеними і радикальними.
Читати далі «…А це – передвиборчий популізм, зупинка усіх реформ. На виході країна отримає ще більше популістів в парламенті, що аж ніяк…»

Кризис ответственности

160221_kryza

Поскольку нам неоткуда взять ответственную элиту и понимающую ситуацию общество, мы просто обречены на перманентное повторение кризисов

Правительство – это не только министры. Это кадровая и политическая ответственность партий коалиции.

Возможности для отставки кабинета увеличиваются с каждой минутой после того, как решение участвовать в сборе подписей приняла самая большая фракция парламента. Или, точнее – принял глава государства, имя которого носит эта фракция. Практически с сегодняшнего дня Украина вступает в период временного правительства – который неизвестно когда закончится, но явно замедлит любые преобразования и ухудшит ситуацию в стране. Потому что временное правительство – это правительство, к которому нарочито не прислушиваются, за законопроекты которого не голосуют и денег которому не дают. Такое правительство вряд ли может рассчитывать на кредиты и вряд ли может провести приватизацию – а значит, вряд ли может исполнить даже тот бюджет, который уже принят парламентом. Хотя, возможно, как раз с бюджетом больших проблем не будет. Отсутствие кредитов будет означать резкий рост курса национальной валюты по отношению к доллару. А значит, гривна будет. В бюджете, не в кошельках.
Читати далі Кризис ответственности

Зухвальство Обами. Принижений Путін має виконати зобов’язання щодо України

151011_syria1

Росія зобов’язалася припинити саботаж мінських домовленостей і залишити «своїх сучих синів» наодинці з Києвом

Коли Барак Обама закінчував виступ на сесії Генеральної асамблеї ООН, неможливо було повірити в те, що через два дні його знову назвуть «слабаком» і «невдахою», а Путіну повернуть почесне звання «Всіх Переграв». 28 вересня американського президента слухали всі, але далеко не всі почули. І збувається над ними пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите…

151011_obama
Втім, Стіва Джобса теж мали за одержимого дивака, а тепер убиваються в чергах за свіжим «айфоном». Живе втілення концепції soft power («м’яка сила») Барак Хусейн Обама – такий же філософ і новатор, як і творець Apple. Недарма книжка, що забезпечила йому обрання на перший термін, називалася The Audacity of Hope. Офіційна назва російського перекладу – «Дерзость надежды» («Зухвальство надії»; як виглядає, в українському перекладі книжка не виходила – ред.). Хоча ідеальна назва для неї – третє прокляте російське питання: «Ты чё такой дерзкий?»
Читати далі Зухвальство Обами. Принижений Путін має виконати зобов’язання щодо України

2014_29-30 травня

29 травня відбулося:
***
Chesterton1
140 років тому народився Гілберт Кіт Честертон (1874–1936), англійський романіст (класик англійського детективу), новеліст, есеїст, християнський мислитель. Честертон вважав себе передусім журналістом, жодним чином не белетристом і тим паче не мислителем. В 1901 році він з тріумфом дебютував в англійській періодиці. Для читачів кінця ХХ – початку ХХІ століть ім’я Честертона пов’язане не лише з його романами («Наполеон з Ноттінг-Хілла», «Людина, що була Четвергом») та детективними оповіданнями про сищика отця Брауна («Таємниця отця Брауна», «Недовірливість отця Брауна»), а передусім з його блискучою, часом парадоксальною есеїсткою.

Сергій Авєрінцев навдивовижу точно характеризував творчість Честертона: «…Честертоновское видение вещей сплошь да рядом бывает вызывающе неверным в конкретных частностях и неожиданно верным, даже точным, в том, что касается общих перспектив, общих пропорций… Любая тема – предлог, чтобы еще, и еще, и еще раз поговорить о самом главном: о том, ради чего люди живут и остаются людьми, в чем основа, неотчуждаемое ядро человеческого достоинства… Неистощимый, но немного приедающийся поток фигур мысли и фигур речи, блестки слога, как поблескивание детской игрушки, – и после всего этого шума одна или две фразы, которые входят в наше сердце. Все ради них и только ради них».
Chesterton
***
Читати далі 2014_29-30 травня