Архів позначки: Київ

Революції на граніті – 25. Чи засвоєно уроки?

151003_revol-1990_1

Може, тому й три протестні повстання не завершені, бо все обмежувалося рамками парадигми «слава — ганьба» і не йшлося про цінності й уміння змінювати реальність

Міністерство освіти і науки зорієнтувало школи країни на відзначення 25-ї річниці масштабного студентського голодування в Києві, яке одержало назву «революція на граніті». Міносвіти зазначає, що відзначення цієї події диктується необхідністю утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму та мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів українського народу. Рекомендації стосовно проведення цих заходів розміщені на сайті МОН; вони містять історичну довідку, орієнтовну тематику заходів, корисні інтернет-посилання тощо. Самі ж заходи школам рекомендовано проводити з 2 до 17 жовтня, тобто синхронно з самими подіями, про які йдеться.

Сама ідея відзначення 25-річчя цієї знакової події, унікальної не тільки для тоді ще радянських просторів, а й для обширів усього світу, не викликає сумнівів. Тим паче, що в багатьох країнах існують державні свята на честь знакових революційних подій минувшини. Скажімо, французи щороку 14 липня бучно відзначають День узяття Бастилії, яка була символом тиранії за часів Великої французької революції. Американці 4 липня з не меншим розмахом відзначають День незалежності — апофеоз їхньої антиколоніальної революції. Ну, а в поляків є Народне свято 3 травня — на честь ухвалення 1791 року під час національної революції першої в історії Речі Посполитої демократичної Конституції. Одним словом, негоже соромитися власної історії, її знакових подій на шляху утвердження свободи.

Читати далі Революції на граніті – 25. Чи засвоєно уроки?

Альфредас Бумблаускас: Велика російська культура – міф, створений Сталіним

timchenko mykola

Альфредас Бумблаускас – відомий історик Литви. Спеціаліст з Великого князівства Литовського та історії цивілізацій – недавно побував у Києві. Його лекції визнали потрібними і корисними для наших урядовців, які займаються питаннями євроінтеграції.

Наше з ним інтерв’ю підтвердило, що організатори не помилилися – людина він дуже цікава.   

КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ЗРОБИВ ТАК, ЩО У ВІЛЬНЮСІ ПОЛОВИНА КОСТЬОЛІВ, ПОЛОВИНА – ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ
150924_K_Ostrozkyi
– Альфредасе, недавно був знаковий день – роковини смерті Костянтина Острозького. Гетьман Великого князівства Литовського. Він у нас похований у Києво-Печерській Лаврі. Прийдеш в Лавру, дивишся на Успенський, де він лежить, і думаєш: скільки він зробив для церкви. Спускаєшся вниз, а в далеких печерах – Феодосій Острозький, його дідусь. Ми були разом з Литвою більш як двісті років. І спочатку це була, загалом, взаємна любов. По-вашому, що в цих відносинах дала Литва Україні і навпаки?

– Я жартую дуже часто, що Литва дала Україні кумпіс. Знаєте, що це? Свинячий окіст. У Литовській метриці, яка була писана руською мовою, кумпівщина пишеться як «сало».

– Вибачте-вибачте, авторство на цей продукт попрошу не зачіпати навіть вас.

– Здивовані? Добре, залишимо сало. Слово «лошина» в Литовській метриці – це литовського походження – це така собі копчена ковбаса.
Читати далі Альфредас Бумблаускас: Велика російська культура – міф, створений Сталіним

2015_22 – 24 червня

22 червня

150622_Kyiv22-06-1941
День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 1245/2000, від 17 листопада 2000 року). 74 роки тому, попри таємні угоди, співпрацю та палкі завіряння у дружбі, нацистська Німеччина та її сателіти – Угорщина і Румунія атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря; перші німецькі бомби цього дня впали і на Київ. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 рр. як складова, але основна частина Другої світової війни.
Читати далі 2015_22 – 24 червня

Микола Закревський: «Доволі бідував я у своєму житті, але батьківщина завжди вабила мене. Непоясненне й непереможне почуття!»

150701_M_Zakrevskyi

До 210-річчя від дня народження Миколи Васильовича Закревського

«Доволі бідував я у своєму житті, але батьківщина завжди вабила мене. Непоясненне й непереможне почуття!»
Микола Закревський

У старовинному куточку Подолу, на розі вулиць Флорівська та Боричів Тік, стоїть будиночок, пов’язаний з ім’ям історика Миколи Васильовича Закревського. На цьому місці колись стояла садиба Закревських. Саме тут, у батьківському будинку, в місті Києві, на Подолі, поблизу Флорівського монастиря 21 червня 1805 року народився майбутній історик, тут минуло його дитинство. Нелегка доля випала Миколі Закревському, але була вона сповнена безмежною любов’ю до рідного міста, сумлінною працею та невтомним потягом до пізнання.
Читати далі Микола Закревський: «Доволі бідував я у своєму житті, але батьківщина завжди вабила мене. Непоясненне й непереможне почуття!»

2015_30 – 31 травня

30 травня

150530_book
День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 563/99, від 25 травня 1999 року), в останню суботу травня. Це свято встановлено враховуючи значний внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, всіх сфер життя суспільства.

Перша друкована європейська книга – Біблія – побачила світ у 1452 році у місті Майнц (Німеччина) в друкарні Йоганна Гутенберга. Однією з перших друкованих книг на українських землях став «Апостол», виданий Іваном Федоровим у 1574 році. У тому ж році він видав «Буквар» – навчальний посібник з граматики старослов’янської мови.

Наразі, за даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України, до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 5734 суб’єкти видавничої справи, з них 1737 суб’єктів видавничої справи займаються лише видавничою діяльністю, 686 – виготовленням видавничої продукції; 390 – розповсюдженням видавничої продукції.

150530_Croatia_flag
Національне свято Республіки Хорватія – День державності (1990).

30 травня відбулося:

***
150530_Peter_Paul_Rubens_Self-Portrait
375 років з дня смерті Пітера Пауля Рубенса (1577-1640), фламандського живописця. Автор творів на біблійні, міфологічні та алегоричні сюжети («Зняття з хреста», «Вакханалія», «Персей і Андромеда», «Бог річки Шельди, Кібела і богиня Антверпена»), портретів (Марії Медічі, Єлени Фоурмен з дітьми (одна з кращих робіт, вражаюча схожість з Ренуаром)), пейзажів («Пейзаж з веселкою», «Повернення женців»). Читати далі 2015_30 – 31 травня

Світло Тамги

150517_deportatsia

У 71-ші роковини депортації кримських татар уся Україна співчуватиме корінному народові Криму та доноситиме історичну правду до молоді

Свого часу Україна не прийшла до Криму — і ось тепер Крим «увірвався» до столиці: болем, реальністю, шоком. Після «несподіваної» окупації півострова російськими військами, на наших очах у стислому вигляді відбуваються події, що колись передували депортації кримських татар із Батьківщини. Так, у 1920—38 роках кримськотатарське середовище «коренізували», аби створити ілюзію піклування «російських братів» про стародавню культуру та зробити інтелектуалів лояльними до радянської влади. Хто такій ілюзії не піддався — тих розстрілювали або ж змушували емігрувати, ізолюючи від народу. Культурні цінності назвали просто «кримськими» і стали переправляти до Ермітажу та інших російських музеїв. Кримськотатарські школи спершу наповнили радянським змістом, а потім — позакривали. Про мечеті й духовну літературу змусили забути. Всі мали стати «росіянами».
Читати далі Світло Тамги

2015_16 – 17 травня

16 травня

150516_EuropeDayUkraine
День Європи. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 339/03, від 19 квітня 2003 року), у третю суботу травня. Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. В самій Європі цей день відзначають 9 травня відповідно до рішення, прийнятого у 1985 році на саміті Ради ЄС у Мілані.

150516_NANU_logo2
День науки. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 145/97, від 14 лютого 1997 року), у третю суботу травня як професійне свято працівників науки. Цей День професійне свято, передусім, працівників Національної академії наук України, в яку входять 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази. Загальна кількість працюючих в НАН України складає близько 37,5 тис чол., в тому числі 18,3 тис. наукових працівників. Серед них 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. Крім того, святкування Дня науки проводиться в багатьох вищих навчальних закладах нашої країни.
Читати далі 2015_16 – 17 травня

2015_13 – 15 травня

13 травня відбулося:

***
150513_ONU_2
150 років тому (1865) на базі Рішельєвського ліцею був заснований Імператорський Новоросійський університет – нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова – один з найстаріших університетів України, поряд з Київським, Харківським і Львівським університетами. Історія університету пов’язана зі всесвітньо відомими видатними вченими: І.І. Мечниковим – імунологом та мікробіологом, лауреатом Нобелівської премії; фізіологом І.М. Сєченовим – засновником вітчизняної фізіології, першим президентом АН України; мікробіологом Д.К. Заболотним, ботаніком В.І. Липським та багатьма іншими. Троє із шести президентів Академії наук України працювали професорами ОНУ: академіки Д.К. Заболотний, В.І. Липський, О.О. Богомолець.

150513_ONU_coin

Зараз в ОНУ працюють 5 лауреатів державних премій, 15 заслужених працівників освіти та діячів науки і техніки. На базі факультетів університету в різні часи були створені такі навчальні заклади як Одеський державний медичний університет, Одеський державний економічний університет, Одеська національна юридична академія. Наразі навчальний процес в університеті забезпечують 4 інститути, 10 факультетів, 102 кафедри, магістратура. Університет здійснює підготовку фахівців за 20 напрямками та 41 спеціальністю. Загальна чисельність студентів становить близько 14,5 тис. чоловік.
***
Читати далі 2015_13 – 15 травня

2015_11 – 12 травня

11 травня відбулося:

***
150511_Byzantinischer_Mosaizist
1685 років тому (330) на європейському березі протоки Босфор імператором Константином був заснований Константинополь (Візантій) – столиця Візантійської імперії (у середньовічних російських текстах – Царград).
150511_Byzantinischer
150511_Konstantynopol_overal_look
150511_Konstantynopol
20 травня 1453 року після тривалої облоги місто було завойоване турками і стало столицею Османської імперії, отримавши назву Стамбул.
150511_Konstantynopol_arab
***
Читати далі 2015_11 – 12 травня

2015_7 – 8 травня

7 травня

150507_Lietuva_book
День відродження преси, мови і книги в Литві. 111 років тому (7 травня 1904 року) царський уряд скасував заборону друкувати і розповсюджувати в Литві і губерніях європейської частини Російської імперії литовські книги латиницею.

7 травня відбулося:

***
150507_Reims_Signature
70 років тому (1945) о 02:41 у французькому Реймсі, в будівлі школи, де знаходився штаб головнокомандувача сил союзників генерала Дуайта Ейзенхауера, був підписаний документ, що зупинив війну – Акт воєнної капітуляції Німеччини. Начальник радянської воєнної місії у Франції, генерал-майор Іван Суслопаров, не дочекавшись відповіді з Москви, на свій страх і ризик поставив підпис як представник СРСР (до речі, англійською). Імовірно, з його ініціативи в Акт був внесений пункт, за яким допускалося перепідписання документа. Враховуючи бажання Сталіна, саме так і зробили 8 травня на найвищому рівні (від СРСР – маршал Георгій Жуков), але це стало формальністю: до набрання чинності реймського документа залишалося 17 хвилин, накази про припинення воєнних дій вже були віддані. Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року крім Суслопарова підписали: з німецького боку – начальник штабу Альфред Йодль, з боку союзників – начальник штабу Ейзенхауера генерал-лейтенант Волтер Беделл Сміт (майбутній шеф ЦРУ), від Франції, в якості свідка – заступник начальника штабу Національної оборони корпусний генерал Франсуа Севез. Нині документ зберігається в Національному архіві США.
150507_Reims_Signature_7_mai_1945
***
Читати далі 2015_7 – 8 травня