Архів позначки: Китай

Або США утвердять свій статус світового лідера, або Росія + Китай

Поки що американці демонструють слабкість. Ні, не військову, а у швидкості й рішучості в ухваленні рішень

Північна Корея у п’ятницю знову, вже вдруге, запустила пробну міжконтинентальну ракету, яка пролетіла тисячу кілометрів і впала в море біля берегів Японії. США, Японія, Південна Корея знову вибухнули різкими заявами, і не тільки: США, приміром, провели успішне тренування на Алясці системи протиракетної оборони THAAD, як вони збиватимуть ворожі ракети, а ще послали стратегічні бомбардувальники у небо над Корейським півостровом. Читати далі Або США утвердять свій статус світового лідера, або Росія + Китай

У мілітаристському угарі

Victory Day parade in Moscow's Red Square

Для проведення параду перемоги в Москві російська влада за ціною не постояла. У прямому й переносному сенсі. Цілком очевидно, що найбільший за кількістю учасників і військової техніки парад влетів бюджету країни в серйозну копієчку. Майже 1 годину і 20 хвилин тривало це мілітарне дійство.

Такого не могли собі дозволити навіть у СРСР при всій любові дорогого Леоніда Ілліча до орденів, медалей та інших незаслужених ним брязкалець. Участь його у війні, якщо не рахувати вибитих зубів від артилерійського обстрілу під час рідкісних відвідувань так званої Малої землі, в основному проходила в штабах, при яких розміщувалися політвідділи. Про це писав генерал Петро Григоренко у своїй книзі «В подполье можно встретить только крыс». Проте з формальної точки зору Брежнєв був учасником війни, і звання генерал-майора отримав у листопаді 1944 року, за іншими даними, у травні 1945 року. До того ж крокував на Красній площі на справжньому параді Перемоги 24 червня 1945 року. Однак за часів Брежнєва та радянських вождів, що послідували за ним, паради на Красній площі тривали зазвичай 40 хвилин. У роковини з історичної масовкою — близько години. Додаткові 20 хвилин не випадкові й багато чого пояснюють.
Читати далі У мілітаристському угарі

2015_3 – 4 травня

3 травня

150503_World-Press-Freedom-Day
Всесвітній день свободи преси. Відзначається щорічно 3 травня з 1994 року. Він був запроваджений Генеральною асамблеєю ООН рішенням 48/432 від 20 грудня 1993 року за рекомендацією Генеральної конференції ЮНЕСКО. Всесвітній день свободи преси проводиться  в річницю прийняття Віндхукської декларації. Декларація звернена до вільної, незалежної, плюралістичної преси всього світу, відзначаючи, що свобода інформації є одним з основних прав людини. У Віндхукській декларації викладені принципи вільної преси, зведені воєдино африканськими журналістами під час семінару ЮНЕСКО зі сприяння розвитку незалежної і плюралістичної африканської преси, який був проведений у Віндхуку, Намібія, 29 квітня – 3 травня 1991 року.

150503_Manuscript_Constitution_3rd_May_1791
Національне свято Республіки Польща – День Конституції 1791 року (відзначається з 1990 р.).
150503_Poland_May_constitution_book
150503_ustawa-rzadowa-3-maja
150503_Konstytucja_3_Maja

Читати далі 2015_3 – 4 травня

2015_23 квітня

23 квітня

150423_bookday
Всесвітній день книги і авторського права. Проголошений на 28-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1995) на честь трьох геніїв світової літератури: Вільяма Шекспіра (1564-1616), Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Інки Гарсіласо де ла Веги (1539-1616; перуанський історик, мешкав в Іспанії). 23 квітня народились також відомі письменники: Моріс Дрюон, Гальдоур Лакснесс, Володимир Набоков; з українських – Григорій Тютюнник, Василь Земляк, Олександр Гаврилюк, Василь Кухта, Андрій Курков. Ідея проведення свята виникла в Каталонії, де 23 квітня, в День святого Жорді, чоловіки традиційно дарують дамам троянди, а жінки у відповідь дарують їм книги; троянда є подарунком до кожної проданої книги. В Іспанії в м. Алкала де Енарес, на батьківщині автора «Дон Кіхота», цього дня відбувається церемонія вручення Премії Сервантеса, яку вважають найпочеснішою для літераторів, котрі пишуть іспанською мовою («Нобелівська премія для іспаномовних авторів»). Всесвітній день книги і авторського права святкують у 190 країнах світу. В Україні ситуацію пов’язану з книгами можна назвати вкрай тривожною. Кількість спеціалізованих книжкових магазинів катастрофічно зменшується не лише в регіонах, але й у столиці. На сьогодні в країні функціонує близько 500 спеціалізованих книжкових магазинів (для порівняння: в одній лише столиці сусідньої Польщі їх більше). Фактично одна книгарня припадає на 96 тисяч мешканців, у той час як у Франції – на 20 тисяч, а у Росії – на 75 тисяч.
Читати далі 2015_23 квітня

2015_4 – 6 квітня

4 квітня

150404_Senegal
Національне свято Республіки Сенегал – День Незалежності (1960).

150404_tsinmin
День поминання («Циньмін») в Китаї. Мільйони китайців цього дня відвідують могили своїх предків та могилу-гробницю Хуанді («Жовтого імператора»), засновника ханьської нації, на території храму Сюаньюань в провінції Шеньсі, одного з символів укріплення національної згуртованості китайців. З 2008 року 4 квітня в країні вихідний день.

4 квітня відбулося:

***
150404_Edmund_Cartwright
230 років тому (1785) англійський винахідник Едмунд Картрайт отримав патент на створений ним механічний ткацький станок.
150404_Edmund_Cartwright_machine
***
Читати далі 2015_4 – 6 квітня

Президент, який зламав «хребет» Йосифу Сталіну

150301_Trumen

Президент, який зламав «хребет» Йосифу Сталіну

Уроки для сьогодення

Франклін Делано Рузвельт був великим президентом. Не тільки тому, що врятував Сполучені Штати від майже неминучої соціально-політичної катастрофи (на марші протесту тоді виходили мільйони людей, їх розганяли танками, а місцеві комуністи та нацисти з обох боків підкопували підмурівок демократичного ладу). І не тільки тому, що перетворив США на «арсенал світової демократії», наполіг на беззастережній капітуляції Німеччини та дав «зелене світло» й невичерпні кошти на створення ядерної зброї. А ще й тому, що, розуміючи свій тяжкий фізичний стан і мізерні шанси дожити до кінця четвертого президентського терміну, на виборах 1944 року взяв собі віце-президентом провінціала-сенатора від штату Канзас Гаррі Трумена.
Читати далі Президент, який зламав «хребет» Йосифу Сталіну

«Нікчемний» Захід і новітній «крихітка Цахес»

1226_zakhes

Ми сьогодні є свідками, як «золоті волосини», що дозволяли Путіну здаватися не тим, ким він є насправді, вже надірвані

Нещодавно МЗС Росії в особі заступника міністра закордонних справ Василя Небензя вкотре потішило світовий політичний та інформаційний простір, а водночас і загострило давно вже існуючу проблему неадекватності чинного керівництва РФ. «Де фігури масштабу де Голля, Кеннеді, того ж Рейгана, Коля або хоча б Кіссінджера? Країнами керують не політичні лідери, а якісь безбарвні менеджери, найняті на роботу на 4-5-річний термін… Більшість із них не здатні міряти вище плінтуса, а їхня політична вага оцінюється не за справами, у яких вони ще і несамостійні, а за вмінням подобатися і викладати свої думки, часто видаючи за такі їхню відсутність», – заявив заступник міністра. І взагалі – у світі політичні лідери змаліли. «Не випадково наш президент – у лідерах загальносвітових рейтингів. Де в західному світі рівні йому? Не бачу жодного», – наголосив Небензя.

Як то кажуть, і сміх, і гріх. На думку російського уряду (а речники МЗС, як відомо, висловлюють не власну позицію, а урядову, офіційну), «найняті менеджери» (тобто обрані виборцями) на високих посадах – це погано, і 4-5 річний термін перебування біля керма влади – теж нісенітниця. Справжні керівники країн повинні, очевидно, керувати ледь не довічно, завдяки своїм ледь не божественним лідерським якостям. Нагадаю, що англійське поняття «Leader» у сенсі, який ужив російський заступник міністра, перекладається російською як «Вождь», а німецькою як «Führer»…
Читати далі «Нікчемний» Захід і новітній «крихітка Цахес»

Китай: від штампувальника до лідера технологій

0622china
Багато років Китай був для світу виключно конвеєром. Але, копіюючи іноземні ноу-хау, країна скоротила свій шлях технологічного розвитку. Сьогодні Китай вже претендує на лідерство у сфері інновацій.

Поки що китайські марки на Заході представлені слабо. Продукція Huawei – виняток з цього правила. Дедалі більше споживачів у пошуку смартфона спочатку дивляться на ціну, а потім вже зважають на якість. Але Huawei – це дещо більше, ніж просто дешевший варіант Apple. Це підприємство, засноване наприкінці 1980-х у спеціальній економічній зоні Шеньчжень, як і ще один китайський телекомунікаційний концерн ZTE, належить до провідних власників патентів у світі.

0622huawei

Читати далі Китай: від штампувальника до лідера технологій