Архів позначки: література

Оксана Забужко: Про поневолений розум України і непочутий голос Донбасу

0710_Holoborodko_1
Василь Голобородько

***
(Відкритий лист до Українського ПЕН-Центру)

Шановний пане Президенте*, шановні колеґи,

скандальний заклик від ПЕН-центру Словенії «просити Росію вреґулювати український конфлікт», якщо розглядати його «в пакеті» з іншими численними сьогоднішніми актами пропутінського тиску на Україну з «західного фронту», незаперечно потверджує: попри очевидний провал сценарію «поділу України», Кремль зовсім не збирається капітулювати, і «проект Новоросія», наразі зірваний ціною непомірних жертв і страждань українського народу, всього лиш тимчасово «відкладається», до кращих для Кремля часів. Які, можна не сумніватись, не забаряться, якщо українці не почнуть врешті переходити до кроків «на випередження».

У зв’язку з чим хочу внести на ваш розгляд пропозицію, яка давно назріла і «висить у повітрі», – а нині, на мій погляд, могла б стати з нашого боку саме таким кроком.
Читати далі Оксана Забужко: Про поневолений розум України і непочутий голос Донбасу

2014_23 – 24 червня

23 червня відбулося:

***
0623_Bagration1
70 років тому (1944) розпочалась Білоруська стратегічна наступальна операція (кодова назва «Багратіон»), внаслідок якої було розгромлено німецьку групу армій «Центр» і визволено Білорусію, частину Прибалтики і Польщі.
***

***
0623_Akhmatova
125 років від дня народження Анни Андріївни Ахматової (справж. прізв. – Горенко; 1889–1966), видатної російської поетеси. Народилась в Одесі, навчалась у Києві в Фундуклеївській гімназії та юридичному відділі Вищих жіночих курсів. Автор поетичних збірок «Чотки», «Біла зграя», «Подорожник», поетичного циклу «Реквієм», «Поема без героя». Читати далі 2014_23 – 24 червня

2014_13 червня

13 червня відбулося:
***
0613_Cheremshyna_Marko
140 років від дня народження Марка Черемшини (Іван Юрійович Семанюк; 1874– 1927), українського письменника і культурно-громадського діяча. Народився в с. Кобаки, Косівського повіту (тепер Івано-Франківська обл.), в селянській родині. Коли хлопцеві було два-три роки, його взяли на виховання дід і баба. Про життя в дідовій господі на Заліській горі, Черемшина залишив найтепліші спогади. В автобіографії він писав: «Я пропадав за дідом та за його казками, та співанками, та грою на флоярі, та за тими бадіками і вуйками, що у діда ночували і в гості повертали і так красно та весело та любо набувались, красну бесіду мали, мене вихвалювали, теплими долонями гладили, красних співанок співали, хату аж до сволоків веселили».
Читати далі 2014_13 червня