Архів позначки: Майдан

Український Майдан і російсько-українська війна скорочують зону впливу Росії на мапі до історичного мінімуму

160129_rasha1

Чимало людей помилково вважають, що Російська Федерація з року в рік збільшується, «відкушуючи» собі від навколишніх держав все нові шматки, як-от Придністров’я, Абхазію, Нагірний Карабах, Південну Осетію, Крим чи донбаські квазі-республіки. Насправді ж усе відбувається з точністю до навпаки: Росія втрачає з-під свого контролю цілі великі держави, злодійкувато відхоплюючи собі бодай маленькі крихти зі столу у вигляді проблемних територій.

Імпульс замислитися над цією темою вколов мене завдяки запрошенню мистецької фундації «Ізоляція» взяти участь у дискусії про феномен кордону. Згадана «Ізоляція», сучасний експериментальний арт-простір, ще два роки тому мала донецьку прописку, але після окупації була змушена перебратися до Києва. Вперше запрошення від них я отримав у березні 2014 року, одразу після Майдану і на початку гібридної війни, тоді Любко Дереш організовував для фундації дебати – все ще в Донецьку, хоча в місті вже гуляли озброєні бойовики, а на в’їздах виросли блокпости; на жаль, тоді в мене не вийшло потрапити на той захід, і я так ніколи в Донецьку й не побував. У вересні того ж року в «Ізоляцію» потрапив мій приятель Дмитро Потєхін, але то вже була не мистецька фундація, а в’язниця, в якій бойовики утримували проукраїнських полонених.
Читати далі Український Майдан і російсько-українська війна скорочують зону впливу Росії на мапі до історичного мінімуму

Революції на граніті – 25. Чи засвоєно уроки?

151003_revol-1990_1

Може, тому й три протестні повстання не завершені, бо все обмежувалося рамками парадигми «слава — ганьба» і не йшлося про цінності й уміння змінювати реальність

Міністерство освіти і науки зорієнтувало школи країни на відзначення 25-ї річниці масштабного студентського голодування в Києві, яке одержало назву «революція на граніті». Міносвіти зазначає, що відзначення цієї події диктується необхідністю утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму та мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів українського народу. Рекомендації стосовно проведення цих заходів розміщені на сайті МОН; вони містять історичну довідку, орієнтовну тематику заходів, корисні інтернет-посилання тощо. Самі ж заходи школам рекомендовано проводити з 2 до 17 жовтня, тобто синхронно з самими подіями, про які йдеться.

Сама ідея відзначення 25-річчя цієї знакової події, унікальної не тільки для тоді ще радянських просторів, а й для обширів усього світу, не викликає сумнівів. Тим паче, що в багатьох країнах існують державні свята на честь знакових революційних подій минувшини. Скажімо, французи щороку 14 липня бучно відзначають День узяття Бастилії, яка була символом тиранії за часів Великої французької революції. Американці 4 липня з не меншим розмахом відзначають День незалежності — апофеоз їхньої антиколоніальної революції. Ну, а в поляків є Народне свято 3 травня — на честь ухвалення 1791 року під час національної революції першої в історії Речі Посполитої демократичної Конституції. Одним словом, негоже соромитися власної історії, її знакових подій на шляху утвердження свободи.

Читати далі Революції на граніті – 25. Чи засвоєно уроки?

Чому серед нас так багато національно нестійких?

150502_malorosy

Чому так часто служимо чужинцям, іноді лютим ворогам України? Чому не створили своєї стійкої керівної верстви, української еліти? Насамперед – через чужоземний тиск, недобрих сусідів. Щойно хтось у нас піднімався вище, якщо був національно стійкий, то його знищували, а крихких душею купляли, або вони й самі запродувалися. Лягала під косою трава, а отаву накривав сніг. І так – повсякчас. Від напівлегендарного Байди Вишневецького, який мурував Хортицю, перший праобраз Запорозької Січі, до Вишневецького Яреми, який власноруч вибуравлював свердлом очі тим, хто вважав себе українцем, хто боровся за українську свободу.
Читати далі Чому серед нас так багато національно нестійких?

Царство пустоты

1026_rasha
Политики и экономисты, предрекающие крах путинской России, всякий раз представляют себе это событие как некий российский Майдан, который заставит власти уйти. Но это весьма странная попытка экстраполировать украинский опыт на российскую почву. Особенности “цветных революций” на постсоветском пространстве состояли в том, что протестующие всякий раз апеллировали к легитимным органам власти. Даже Майдан 2013-2014 года, имевший, казалось бы, все признаки настоящей революции, завершился в парламенте – да-да, том самом парламенте, который был избран при благополучно сбежавшем президенте.

Майдан – это вообще не революция, это инструмент диалога общества и власти в тот момент, когда власть не хочет слышать общество. Но для того, чтобы такой диалог состоялся, необходимо доверие к властным институтам.

Путин добился того, чего не смог добиться даже благополучно разрушивший Российскую империю государь Николай II – полной утраты доверия ко всем ветвям власти. Похоже, первый заместитель главы президентской администрации Вячеслав Володин это и имеет в виду, когда говорит, что если не будет Путина – не будет России.
Читати далі Царство пустоты

«Комрад 58»

1022_comrade58
Американець зі Жмеринки мріє померти в Україні і присвячує їй вірші

Біль Майдану — в поетичних рядках

Три роки тому колоритна Жмеринка збагатилася ще на одного мешканця. Саме це затишне містечко облюбував собі для прожиття сімдесятирічний громадянин США Уолтер Орр Скотт. У той час, коли значна частина українців намагається перебратися до більш ситих і стабільних країн, американець настільки захопився Україною, що жадає тут i померти. А ще — українська земля надихнула його на творчість, і він почав писати вірші, присвячуючи їх, звісно, Україні. На початку жовтня у Жмеринці відбулася презентація його книги «Вставай, Україно!».
Читати далі «Комрад 58»

Як Міністерство оборони РФ своєю медалькою зруйнувало всі міфи агітпропу Кремля

medalka1
Експерти назвали 12 фактів, як медаль “За повернення Криму” підставила РФ

Несекретні документи в джерелознавстві як історичній науці деколи можуть сказати набагато більше, ніж офіційні заяви, декларації та прес-релізи державних відомств”, – констатують аналітики. Правду неможливо приховати при проведенні широкомасштабної “фронтової» операції, в якій задіяні мільйони людей, з яких сотні тисяч чоловік складають з обов’язку служби мільйони всіляких документів, навіть якщо всі вони йдуть з грифами “цілком таємно”,” для службового користування” і т. д. Читати далі Як Міністерство оборони РФ своєю медалькою зруйнувало всі міфи агітпропу Кремля