Архів позначки: міжнародний

Четвертий універсал. Грушевський закликав не зволікати з незалежністю України

Четвертий Універсал Української Центральної Ради. 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 року

Сто років тому – 9 (22) січня 1918 року – Центральна Рада ухвалила Четвертий універсал, яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки.

Хто, як і чому ухвалив Четвертий універсал? Про це Радіо Свобода поговорило з істориком Світланою Паньковою – директором Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.

– Третій універсал, ухвалений у листопаді 1917 року, проголошував Українську Народну Республіку, але у складі Російської Республіки, яку мали намір перебудувати на федеративних засадах. Минає два місяці та два дні – і проголошується незалежність. Чому сталася така різка зміна курсу?

У колах істориків найрадикальнішим вважається, як не дивно, Третій універсал. Тому що Перший універсал навіть не проголошував автономію України – це була радше декларація про наміри проголосити автономію, але Тимчасовий уряд злякався навіть такої декларації. Потім був Другий універсал – такий собі компроміс із петроградським урядом, а Третій універсал проголошував Українську Народну Республіку у складі федерації. Читати далі Четвертий універсал. Грушевський закликав не зволікати з незалежністю України

Копчені гуси, подарунки від “Ґедзя” і пальмове гілля. Як у Києві 1918-й зустрічали

Кияни веселились на балах-маскарадах, а керівництво УНР зустріло новий рік з песимізмом

Новий 1918 рік українці зустрічали з неділі на понеділок, за чинним тодішнім календарем (за сучасним – це ніч з 13 на 14 січня). Рівно через сто років Новий 2018-й ми так само будемо зустрічати з неділі на понеділок. Це випадковий збіг. Та, незважаючи на цю випадковість, сьогодні ми звертаємо особливу увагу на доленосні історичні події на збігу 1917-го й 1918-го. І так само, як і сто років тому, сповнені тривоги і сподівання, що Україна своє осягне (Ukraine fara da se!). Як не раз повторював Михайло Грушевський… Читати далі Копчені гуси, подарунки від “Ґедзя” і пальмове гілля. Як у Києві 1918-й зустрічали

Польська окупація: факти проти фікцій

Польський міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський вірний собі. У Львові він розвернувся на порозі музею «Тюрма на Лонцького» і пішов геть, бо, бачте, там, крім іншого, йдеться про часи польської окупації Західної України. А повернувшись до Варшави, Ващиковський зробив заяви про те, що в Українській державі історією займаються не так і не ті.

Але політики й політикани — то окрема стаття. Не лише вони формують громадську думку — до цього не меншою мірою залучені й інтелектуали, члени експертного середовища. Тож звернімо увагу на твердження Пьотра Косьцінського, експерта, який прокоментував «Дню» ситуацію, що склалася під час поїздки міністра до Львова, і не тільки її. Читати далі Польська окупація: факти проти фікцій

Мюнхен-1938: уроки для сьогодення

160209_mun

Знадобилася анексія Росією Криму і вторгнення на Донбас, щоб розуміння цілей Кремля на Заході стало бодай частково адекватним реаліям

Інформагенції повідомили, що чергова зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» відбудеться 13 лютого в Мюнхені «на полях» міжнародної конференції з питань безпеки. Що ж, місце зустрічі символічне. Тут, на такій самій конференції 10 лютого 2007 року Володимир Путін виголосив програмну антиамериканську й антизахідну промову, яка тоді ж була сприйнята рядом політиків й аналітиків як початок нової «холодної війни». Проте більшість західних урядовців, парламентаріїв і журналістів сприйняла цю промову, в якій прямо було сказано про намір РФ проводити зовнішню політику, не зважаючи ні на кого і ні на що, лише як гучні слова. Через півтора роки Росія вдерлася до Грузії – але це знов-таки адекватно оцінила меншість західного політбомонду. Знадобилася анексія Росією Криму і вторгнення на Донбас, щоб розуміння цілей Кремля на Заході стало бодай частково адекватним реаліям. Але не повністю, бо досі відсутня беззастережна підтримка жертви російської агресії – України – і наявне бажання якомога швидше залагодити справи з Москвою.
Читати далі Мюнхен-1938: уроки для сьогодення

Вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на польсько-українські відносини

160131_pol-ukr

Події в Україні зими 2013-2014 року, що отримали назву «Євромайдан» та подальша агресія Росії стали чинником, що вплинув на двосторонні відносини України з багатьма країнами. Зокрема, ці події серйозно вплинули на двосторонні відносини з найближчим сусідом України – Польщею. Польщу довгий час називали адвокатом та головним лобістом України в ЄС. Події Євромайдану з одного боку підсилили цю роль Польщі, з іншої – поставили ряд викликів у двосторонніх відносинах. У статті автор аналізує вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на двосторонні польсько-українські відносини.
Читати далі Вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на польсько-українські відносини

Кліматичний армагеддон? У Ле Бурже підраховують шанси

151130_climat01
У фонд боротьби з глобальним потеплінням планують закласти 100 млрд доларів

У паризькому передмісті Ле Бурже, під егідою ООН, 30 листопада стартувала Міжнародна кліматична конференція – СОР21. Вона зібрала близько 50 тисяч учасників і триватиме до 11 грудня. У перші дні форуму очікують на 143 глави держав і урядів. Інтерес до СОР21 не зменшився попри серію терактів, що сталися в Парижі за три тижні до її початку.

Здається, прогресивне людство вже чітко усвідомлює: щороку шанси та можливості захисту довкілля тануть прямо пропорційно до підвищення температури. Втім, ніхто не береться спрогнозувати успіх чи провал форуму. Обережні копірайтери порадили організаторам відмовитися від назви «конференція останнього шансу», як це було у Копенгагені, Лімі чи Дурбані.
Читати далі Кліматичний армагеддон? У Ле Бурже підраховують шанси