Архів позначки: Одеса

Караванський. Фанат української мови з Одеси, якого 31 рік тримали за ґратами

161120_s_karavanskyi1

Він відмовився доносити – його посадили. За ґратами він записав розповіді свідків розстрілу польських офіцерів у Катині й почав створювати Словник рим української мови. Своє довголіття пояснює тим, що від тривалих голодувань, коли «вже лишалися шкіра і кістки, у нього наростало нове тіло». Святослав Караванський є найстаршим серед правозахисників Гельсінської групи і мовознавців, які обрали об’єктом дослідження українську мову. Він пише блоги, у яких застерігає світ.

Мовознавець Святослав Караванський зростав у російськомовній Одесі. Однак, слухаючи своїх батьків, Караванський рано зрозумів, що рідною їхньою мовою була українська. У хвилини нервового напруження батьки вживали українські вислови, за що сусіди часом називали їх «петлюрівцями».

«Очевидно, попервах батьки воліли спілкуватись українською. І згодом, уже у 20-ті роки, батько не раз говорив до мами по-українськи, та й у розмовах з іншими закидав українські слова. І все ж моєю рідною мовою треба вважати російську – з поправкою на «гекання» та ряд українізмів. Змалку я чув українські приказки, пісні, жарти – переважно від матері. А ще – в таких «російських» родинах, як-от наша, були незмінно присутні українські книжки, зокрема «Кобзар» Шевченка», – розповів Караванський в інтерв’ю поетесі Люцині Хворост.
Читати далі Караванський. Фанат української мови з Одеси, якого 31 рік тримали за ґратами

2015_16 – 18 червня

16 червня

150616_bloomsday2
Свято «Блумсдей» в Ірландії. Вперше Блумсдей відзначили в 1954 році, коли художник Джон Райан і письменник Фланьо О’Брайен організували в Дубліні «паломництво» за маршрутом Леопольда Блума, головного героя найвідомішого твору ірландського письменника Джеймса Джойса (1882-1941) – «Улісс» (1922).

150616_Bloomsday1

Саме цього дня 1904 року Леопольд Блум вирушив у подорож по Дубліну, відвідавши протягом 18-годинної «прогулянки» чимало ресторанів та пабів, а також зустрів свою майбутню дружину. Як правило, в Дубліні організовуються численні заходи, маршрут подорожі всесвітньовідомого літературного персонажа щороку намагаються повторити тисячі шанувальників Джеймса Джойса. Одним із цікавих моментів свята «Блумсдей» є публічні читання книги «Улісс» учасниками цього свята.
150616_bloomsday3

Читати далі 2015_16 – 18 червня

2015_13 – 15 червня

13 червня

В Естонії, Латвії, Литві – День вшанування жертв комуністичних репресій. Після підписання таємної угоди між Німеччиною та СРСР (пакт Молотова-Ріббентропа) території Естонії, Латвії і Литви потрапили у  «сфери впливу» Радянського Союзу. 16 червня 1940 року Радянський Союз надіслав Ноти Латвії та Естонії із звинуваченням у порушенні договорів про взаємодопомогу та в агресивних намірах. 17 червня до Латвії та Естонії введено радянські війська. 21 червня створено новий уряд Естонії на чолі з І.Вересом; склад кабінету узгоджувався з радянським представником А.Ждановим. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках і звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР. В ніч з 13 на 14 червня 1941 року на окупованих СРСР країнах Балтії почалися масові депортації громадян до Сибіру.

13 червня відбулося:

***
95 років тому (1920) розпочався відступ армії УНР за р. Збруч, спричинений проривом 1-ю Кінною армією С. Будьонного фронту 6-ї польської армії.
***
Читати далі 2015_13 – 15 червня

2015_30 – 31 травня

30 травня

150530_book
День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 563/99, від 25 травня 1999 року), в останню суботу травня. Це свято встановлено враховуючи значний внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, всіх сфер життя суспільства.

Перша друкована європейська книга – Біблія – побачила світ у 1452 році у місті Майнц (Німеччина) в друкарні Йоганна Гутенберга. Однією з перших друкованих книг на українських землях став «Апостол», виданий Іваном Федоровим у 1574 році. У тому ж році він видав «Буквар» – навчальний посібник з граматики старослов’янської мови.

Наразі, за даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України, до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 5734 суб’єкти видавничої справи, з них 1737 суб’єктів видавничої справи займаються лише видавничою діяльністю, 686 – виготовленням видавничої продукції; 390 – розповсюдженням видавничої продукції.

150530_Croatia_flag
Національне свято Республіки Хорватія – День державності (1990).

30 травня відбулося:

***
150530_Peter_Paul_Rubens_Self-Portrait
375 років з дня смерті Пітера Пауля Рубенса (1577-1640), фламандського живописця. Автор творів на біблійні, міфологічні та алегоричні сюжети («Зняття з хреста», «Вакханалія», «Персей і Андромеда», «Бог річки Шельди, Кібела і богиня Антверпена»), портретів (Марії Медічі, Єлени Фоурмен з дітьми (одна з кращих робіт, вражаюча схожість з Ренуаром)), пейзажів («Пейзаж з веселкою», «Повернення женців»). Читати далі 2015_30 – 31 травня

2015_23 – 24 травня

23 травня

150523_Eritrea_flag
Національне свято Держави Еритрея – День Незалежності (1993). У 1993 році Еритрея (автономний район) відділилася від Ефіопії і стала самостійною державою.
150523_Eritrea
150523_Eritrea_money

23 травня відбулося:

***
90 років тому (1925) було відкрито повітряну лінію Одеса – Москва через Харків і Катеринослав (Дніпропетровськ).
***

***
20 років тому (23 – 27 травня 1995)  у Львівській області, на Яворівському полігоні у рамках програми «Партнерство заради миру» проходили перші спільні українсько-американські миротворчі навчання «Щит миру-95». На навчаннях були присутні міністри оборони України і США (В. Шмаров і В. Перрі), начальник Об’єднаного командування начальників штабів НАТО (Дж. Шалікашвілі).
***
Читати далі 2015_23 – 24 травня

2015_13 – 15 травня

13 травня відбулося:

***
150513_ONU_2
150 років тому (1865) на базі Рішельєвського ліцею був заснований Імператорський Новоросійський університет – нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова – один з найстаріших університетів України, поряд з Київським, Харківським і Львівським університетами. Історія університету пов’язана зі всесвітньо відомими видатними вченими: І.І. Мечниковим – імунологом та мікробіологом, лауреатом Нобелівської премії; фізіологом І.М. Сєченовим – засновником вітчизняної фізіології, першим президентом АН України; мікробіологом Д.К. Заболотним, ботаніком В.І. Липським та багатьма іншими. Троє із шести президентів Академії наук України працювали професорами ОНУ: академіки Д.К. Заболотний, В.І. Липський, О.О. Богомолець.

150513_ONU_coin

Зараз в ОНУ працюють 5 лауреатів державних премій, 15 заслужених працівників освіти та діячів науки і техніки. На базі факультетів університету в різні часи були створені такі навчальні заклади як Одеський державний медичний університет, Одеський державний економічний університет, Одеська національна юридична академія. Наразі навчальний процес в університеті забезпечують 4 інститути, 10 факультетів, 102 кафедри, магістратура. Університет здійснює підготовку фахівців за 20 напрямками та 41 спеціальністю. Загальна чисельність студентів становить близько 14,5 тис. чоловік.
***
Читати далі 2015_13 – 15 травня

2015_7 – 8 травня

7 травня

150507_Lietuva_book
День відродження преси, мови і книги в Литві. 111 років тому (7 травня 1904 року) царський уряд скасував заборону друкувати і розповсюджувати в Литві і губерніях європейської частини Російської імперії литовські книги латиницею.

7 травня відбулося:

***
150507_Reims_Signature
70 років тому (1945) о 02:41 у французькому Реймсі, в будівлі школи, де знаходився штаб головнокомандувача сил союзників генерала Дуайта Ейзенхауера, був підписаний документ, що зупинив війну – Акт воєнної капітуляції Німеччини. Начальник радянської воєнної місії у Франції, генерал-майор Іван Суслопаров, не дочекавшись відповіді з Москви, на свій страх і ризик поставив підпис як представник СРСР (до речі, англійською). Імовірно, з його ініціативи в Акт був внесений пункт, за яким допускалося перепідписання документа. Враховуючи бажання Сталіна, саме так і зробили 8 травня на найвищому рівні (від СРСР – маршал Георгій Жуков), але це стало формальністю: до набрання чинності реймського документа залишалося 17 хвилин, накази про припинення воєнних дій вже були віддані. Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року крім Суслопарова підписали: з німецького боку – начальник штабу Альфред Йодль, з боку союзників – начальник штабу Ейзенхауера генерал-лейтенант Волтер Беделл Сміт (майбутній шеф ЦРУ), від Франції, в якості свідка – заступник начальника штабу Національної оборони корпусний генерал Франсуа Севез. Нині документ зберігається в Національному архіві США.
150507_Reims_Signature_7_mai_1945
***
Читати далі 2015_7 – 8 травня

2015_1 – 2 травня

1 травня

150501_May1_ukr
1-2 травня – День міжнародної солідарності трудящих. Рішення про проведення 1 травня щорічних робітничих демонстрацій прийняв у липні 1889 року Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу на знак солідарності з робітниками Чикаго, які організували 1 травня 1886 року страйк з вимогою 8-годинного робочого дня і демонстрацію, яка закінчилась кровопролитним зіткненням з поліцією.

150501_May1_1886

У Російській Імперії відзначався вперше у 1890 році. День пролетарської солідарності з 1890 р. відзначався і в Києві. Український письменник Євген Максимович Кротевич у романі-хроніці «Понад Славутичем-Дніпром» досить яскраво зображує тогочасні події. Зокрема він оповідає про випадок, коли понад сто робітників зібрались на таємну сходку в Голосієвському лісі, а в самому місті, щоб відвернути увагу поліції був спровокований стихійний виступ. «Учитывая обстоятельства того времени, организаторы праздненства перенесли его на следующий после 1 мая воскресный день, чтобы в этот свободный от работы день не обнаружилось отсутствие на работе участников празднования. И, наконец, чтобы ввести в заблуждение полицию и жандармов, был пущен слух, что демонстрация состоится на Крещатике недалеко от Думской площади. План удался. Перед рассветом на Крещатике и на прилегающих к нему улицах, во дворах и подъездах домов были собраны полицейские, жандармы и шпики со всего Киева. А возле ворот стояли дворники – тогдашние верные слуги охранки. Слух о намечающейся в центре города, на Крещатике, массовой демонстрации привел сюда множество зевак, да и обычно в выходные дни здесь гуляло немало нарядно одетой публики. А теперь здесь собралось также много рабочей и учащейся молодежи. Все тротуары и мостовая были запружены толпой. И вот то там, то здесь послышались молодые звонкие голоса: «Да здравствует Первое мая!» И тут же, как по сигналу, отовсюду высыпали полицейские и жандармы со свистками. С криком «Не собираться! Наза-ад! Расхо-одитесь!» они двинулись на людей. Гулко загремели по мостовой копыта нескольких сотен коней. С гиком и свистом вылетели из боковых улиц казаки 1-го Уральского полка. Толпа бросилась врассыпную прочь, а за нею – еще не подготовленная к массовым выступлениям молодежь».
Читати далі 2015_1 – 2 травня

Кремлівські фейки – це не жарти, або Про так звану Народну раду Бессарабії та історичні паралелі

150410_bes-fake

В останні дні у мас-медіа з’явилися повідомлення про створення «Народної ради Бессарабії», яке, мовляв, відбулося на досить-таки велелюдному (сотня учасників) з’їзді в Одесі. Мовляв, у цьому з’їзді брали участь делегати від болгарської, гагаузької, російської, української, ромської, молдовської та польської громад «Південної Бессарабії», а також представники іноземних держав: лідер молодіжного крила болгарської проросійської партії «Атака», вождь партії «Патріоти Молдови» й екс-депутат парламенту Молдови. Водночас лідер «Народної ради», голова Союзу придністровців України Дмитро Затуливітер начебто заявив: «Свою місію ми бачимо в тому, щоб Бессарабія отримала статус національно-культурної автономії. Наші народи повинні бути гідно представлені в політичному й економічному житті України, наші громади повинні впливати на рішення, які торкаються нашого краю». На додачу до цього, «бессарабці» погрожують: у разі вступу України до НАТО вони залишають за собою «право на самовизначення Бессарабії».

Реакція на повідомлення такого роду з боку речників офіційних структур була однозначною: типовий пропагандистський фейк. «Жодних «рад», «республік», «з’їздів» та «конференцій» немає в природі. Вони – у хворобливій уяві кремлівських пропагандонів та їхніх найманих одеських лакеїв. Не множте фейки. Не допомагайте ворогам. Одеса – виключно українське місто. Було. Є. Буде», – написала у Facebook радник голови Одеської ОДА Зоя Казанжи. І додала, що Одеса завжди – з моменту, як Україна стала незалежною, – привертала увагу кремлівських пропагандистів-покидьків. Водночас відпрацьовувалися найнепристойніші і найбрудніші політичні технології. «Варто про це пам’ятати і не брати в цьому участі».
Читати далі Кремлівські фейки – це не жарти, або Про так звану Народну раду Бессарабії та історичні паралелі

2015_14 – 16 березня

14 березня відбулося:

***
150314_V_Kokhovskyi
180 років від дня народження Всеволода Порфирійовича Коховського (1835-1891), українського письменника і педагога. Працював начальником навчального відділу Головного управління військово-навчальних закладів у Петербурзі. Мав звання генерал-лейтенанта. Засновник (1864) і перший директор Педагогічного музею військово-навчальних закладів і Педагогічної бібліотеки у Петербурзі. Автор оповідань, педагогічних праць про трудове виховання, початкову освіту, виховання в сім’ї, народну творчість тощо, які опублікував протягом 1873-1889 рр. у «Педагогическом сборнике», виданнях Педагогічного музею, журналі «Основа». Належав до кола друзів Т. Шевченка. Популяризував творчість поета, зберігав його малярські твори (тепер вони в Державному музеї Т.Г. Шевченка у Києві). Виголосив промову на панахиді в Петербурзі в зв’язку з першими роковинами від дня смерті Т. Шевченка.
***

***
150314_V_Pieskov
85 років від дня народження Василя Михайловича Пєскова (1930-2013), російського журналіста, письменника. Автор книг, присвячених темі взаємин людини з природою («Шаги по росе», «Проселки», «Странствие»), документальної повісті про сім’ю старообрядців-самітників «Таёжный тупик».
***
Читати далі 2015_14 – 16 березня