Архів позначки: Петро Порошенко

Путін даремно чекає на наступного президента України

Мішень у вигляді портрета президента Росії Володимира Путіна в розпал війни України з Росією. Стрільбище у Львові, 31 серпня 2014 року (ілюстраційне фото)

Під час свого виступу на Валдайському дискусійному клубі президент Росії Володимир Путін заявив, що про якусь нормалізацію відносин з Україною може йти мова тільки вже з наступною українською владою після закінчення виборчого циклу 2019 року. Отже, із чинним українським президентом Петром Порошенком Путін ні про що ані розмовляти, ані домовлятися не збирається – і це слід знати всім, хто цікавиться, чи вдасться розв’язати конфлікт на Донбасі, ввести миротворців і навіть зібрати «нормандський» саміт. Читати далі Путін даремно чекає на наступного президента України

Шантаж, якого не було

161030_nederland1

20 жовтня президент України, Петро Порошенко, відвідав саміт Європейської Народної Партії, що пройшов в Маастрихті.

Відповідаючи на запитання журналісту голландської інформаційної агенції NOS, президент прокоментував прогрес з ратифікацією Нідерландами Угоди про асоціацію України та ЄС:
“Ми ефективно співпрацюємо з Нідерландами. Починаючи з розслідування терористичної атаки на МН17. І це було моє рішення, коли я довірив голландським слідчим провідну роль у розслідуванні, оскільки Нідерланди найбільше постраждали через цю катастрофу. І закінчуючи безвізовим режимом та іншими європейськими програмами співпраці. В цій ситуації, якщо ратифікація не відбудеться, я думаю, це буде дуже небезпечним прецедентом. І ми віримо у Нідерланди, ми абсолютно впевнені, що все буде добре.”

Того ж дня на вечірній прес-конференції, присвяченій результатам першого дня засідань Європейської Ради в Брюсселі, голландський прем’єр-міністр Марк Рютте отримав питання, яке стосувалось заяви українського Президента.
Читати далі Шантаж, якого не було

В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

150904_ass

Зростання напруженості внаслідок спротиву окремих політсил реформі Конституції може коштувати Києву підтримки Заходу. Утім, тиснути на Україну за умови бездіяльності Москви теж нерозумно, вважають німецькі експерти.

Парламентське голосування за президентський проект змін до української Конституції щодо децентралізації продемонструвало, наскільки далекою від безхмарності є перспектива остаточного затвердження цих змін у другому читанні. Криваві сутички під стінами Верховної Ради, внаслідок яких загинули троє бійців Нацгвардії, взаємні обвинувачення влади та ультраправих політсил у провині в трагедії та, зрештою, заява лідера Радикальної партії Олега Ляшка про вихід із владної коаліції вказують на новий рівень внутрішньополітичної напруженості у країні.

На кону – відносини Києва з Заходом

При цьому на кону стоїть чимало, адже запровадження конституційної реформи належить до зобов’язань, взятих на себе Києвом у рамках мінських домовленостей. На затвердженні реформи Основного закону України саме в президентському варіанті вже неодноразово і недвозначно наполягав Захід, зокрема і Берлін. У цьому процесі він вітав кожен крок у заданому напрямі і нагадував також і українській владі про необхідність виконання Мінська-2. При цьому акцент у заявах і коментарях із західних столиць завжди ставився саме на пункті гарантування особливого статусу контрольованим проросійськими сепаратистами районів Донбасу, нагадує в розмові з DW експертка з питань Східної Європи берлінського Фонду “Наука і політика” С’юзен Стюарт. Тобто саме того пункту президентського законопроекту, з яким радикально не погоджується не лише позапарламентська опозиція ультраправого штибу, але й низка парламентських фракцій. Окрім Радикальної партії, до них належать “Батьківщина”, а також більшість депутатів фракції партії “Самопоміч”.
Читати далі В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

Зміни до Конституції: децентралізація чи посилення президентської вертикалі?

150828_const1
На засіданні Конституційної комісії України: спікер Володимир Гройман (л), президент Петро Порошенко (ц) та прем’єр Арсеній Яценюк (п)

Які повноваження отримають громади, яку роль відіграватимуть префекти і як функціонуватиме місцеве самоврядування в разі прийняття змін до Конституції України? DW шукала відповіді на ці запитання.

У Верховній Раді мають намір скористатися останнім можливим днем для того, щоб зміни до Конституції України були внесені ще восени цього року. 31 серпня для ухвалення проекту закону в першому читанні знадобиться 226 голосів. Президент України Петро Порошенко і голова Верховної Ради Володимир Гройсман докладають всіх зусиль, аби переконати депутатів у необхідності підтримати конституційний проект. Один із їхніх головних аргументів – те, що завдяки децентралізації, яку передбачатиме оновлена Конституція, повноваження та бюджетні ресурси мають опинитися передусім у руках громад.

Утім, запропонований президентською командою варіант викликає багато критики. Так, проти нього виступають дві фракції коаліції (“Самопоміч” та “Радикальна партія Олега Ляшка”), майже 100 громадських діячів та експертів підписали звернення проти внесення змін до Конституції “в умовах воєнного стану”. Більше того, навіть низка членів Конституційної комісії критикує запропонований проект. І не тільки в тому, що стосується статусу окремих районів Донбасу.
Читати далі Зміни до Конституції: децентралізація чи посилення президентської вертикалі?

2015_25 – 27 травня

25 травня

150525_Africa Day 2015
День Африки. Відзначається щороку за рішенням установчої конференції голів держав і урядів країн Африки, яка відбулася в Адіс-Абебі 25 травня 1963 року. Цього дня  було створено Організацію африканської єдності (ОАЄ) – найбільшу і найвпливовішу міждержавну політичну організацію на Африканському континенті. ОАЄ об’єднує 53 незалежні країни Африки. 9 липня 2002 року ОАЄ замінила нова континентальна організація – Африканський союз.
150525_Africa

Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій. Проводиться під егідою Спеціального комітету по деколонізації з ініціативи  Генеральної Асамблеї ООН. Проголошений у 1972 році як Тиждень солідарності з колоніальними народами південної частини Африки, Гвінеї-Бісау та Островів Зеленого Мису, що ведуть боротьбу за свободу, незалежність і рівноправність.

150525_Argentina_flag
Національне свято Аргентинської Республіки – річниця Травневої революції (1810). Цього дня 205 років тому в Аргентині почалося повстання проти іспанського владарювання, яке поклало початок незалежності країни.
150525_Piramide-de-Mayo-Buenos-Aires

150525_Jordania
Національне свято Йорданського Хашимітського Королівства – День Незалежності (1946).
Читати далі 2015_25 – 27 травня

Порошенко відповів Цукербергу: попри все хоче бачити офіc Facebook в Україні

150516_UA-facebook

Спілкування Порошенко-Цукерберг триває. Президент України відреагував на дипломатичну відповідь очільника Facebook Марка Цукерберга щодо представництва Facebook в Україні, із якої стало зрозуміло, що наразі про відкриття українського офісу не йдеться, пише VIDIA.

Порошенко відзначив, що діалог з Facebook – розпочато. І перспектива відкриття українського офісу є дуже важливою.

“Вважаю відкриття офісів представництв міжнародних компаній в Україні – пріоритетом для нашої держави!”, – написав Президент на своїй сторінці у Facebook.

Як раніше повідомляв сайт VIDIA, під час онлайн-сесії запитань та відповідей Марк Цукерберг запевнив, що український сегмент Facebook не модерується російським офісом. За його словами, модерацію здійснюють працівники представництва компанії у Дубліні.
Читати далі Порошенко відповів Цукербергу: попри все хоче бачити офіc Facebook в Україні

Хто кого винайняв?

0925_Poroshenko

Хто кого винайняв?

Про підсвідомий комплекс боса-роботодавця Петра Порошенка

На Петра Порошенка за останні тижні обрушився шквал критики. Як заслуженої, так і не зовсім. У президентській команді відбиваються: мовляв, це все виборча кампанія винна, конкуренти «Блоку Порошенка» наскакують на Петра Олексійовича, а глава держави вчиняє правильно, він має стратегічне бачення виходу країни з кризової ситуації, у нього сильна команда.

А тим часом усі бачать, як російсько-терористичні сили чхають на вже двічі укладене перемир’я, як на Донбасі гинуть наші хлопці і як триває відступ українських військ, як гальмується модернізація армії та оснащення її та Нацгвардії зимовою амуніцією, як не очищуються штаби від московської агентури та корупціонерів у погонах, як на високі посади призначають персонажів з вельми сумнівними «історіями успіху», як зарубіжні вояжі глави держави приносять (крім оплесків у парламентах) не так багато реальних здобутків, як речники президентської адміністрації не вважають за потрібне пояснити народу те, що викликає у цього самого народу щонайменше подив.
Читати далі Хто кого винайняв?