Архів позначки: підтримка

Де він, «план Маршалла» для України?

160430_west&ptn

Ті з читачів «Дня», кому, як то кажуть, «за тридцять із гаком», пам’ятають мабуть, що на початку 1994 року ЦРУ США представило аналітичну доповідь, у якій, зокрема, йшлося про майже неминучий розкол України на дві держави, більше того – про можливу втрату української державності як такої. Все у тій доповіді було на місці: статистичні та соціологічні дані, думки експертів, наукова аргументація висновків… От тільки нічого схожого на той прогноз не сталося. Тож, виходить, іноді не тільки багаті плачуть, а й високооплачувані аналітики потрапляють пальцем у небо.

Після того багато було песимістичних, а часом навіть катастрофічних прогнозів західних експертів щодо майбутнього України. Проте, попри всі труднощі та трагічні події, найгіршого не сталося. Це не означає, що на розмисли зарубіжних аналітиків не треба зважати; просто потрібно розуміти, що вони – не боги й не святі, а водночас жити слід передовсім власним розумом, бо ніхто краще за нас самих не знає нашої ситуації…
Читати далі Де він, «план Маршалла» для України?

Мода на Мову: Русифікація в Білорусі згортається?

160204_smak_movy1

Білоруси зрозуміли – їхня країна будь-якої миті може бути де-факто відторгнута. Як Крим

Ще зовсім недавно в ЮНЕСКО були стурбовані тим, що білоруська мова поринає в забуття. Але ситуація змінилася. Місцеві патріоти завзято взялися за відродження білоруської. І, схоже, держава готова допомогти.

УРОК УКРАЇНИ

Останнім часом у Білорусі намітилася сприятлива тенденція, пов’язана з відродженням білоруської мови. Місцева молодь називає таке явище «модою на мову». Звичайно, прогулюючись міськими вулицями, як і раніше, чуєш російську мову, що приносить комфорт тутешнім численним туристам-росіянам. Але дедалі частіше стало чути «тутэйшы» білоруську. Чиновники називають її мовою титульної нації.
160204_smak_movy2

Читати далі Мода на Мову: Русифікація в Білорусі згортається?

Переконання, що американці все про нас знають і все розуміють – міф

151216_J_Biden01

Віце-президент США відмовився проводити в Україні Майдан-3

Віце-президент США Джозеф Байден приїжджав в Україну. Він зустрічався з Президентом, головою уряду й групою молодих політиків і громадських діячів, а також 35 хвилин говорив з трибуни Верховної Ради. Потім поїхав додому. Візит, про надзвичайну важливість якого говорила мало не вся Україна, завершився.

Видимих, очевидних, негайних результатів візиту нема. А чого, власне, ми хотіли? («Ми» – це українці, які дуже хочуть справжніх реформ в Україні і водночас сподіваються, що США (Захід) змусить українську владу ті реформи провести.)
Читати далі Переконання, що американці все про нас знають і все розуміють – міф

В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

150904_ass

Зростання напруженості внаслідок спротиву окремих політсил реформі Конституції може коштувати Києву підтримки Заходу. Утім, тиснути на Україну за умови бездіяльності Москви теж нерозумно, вважають німецькі експерти.

Парламентське голосування за президентський проект змін до української Конституції щодо децентралізації продемонструвало, наскільки далекою від безхмарності є перспектива остаточного затвердження цих змін у другому читанні. Криваві сутички під стінами Верховної Ради, внаслідок яких загинули троє бійців Нацгвардії, взаємні обвинувачення влади та ультраправих політсил у провині в трагедії та, зрештою, заява лідера Радикальної партії Олега Ляшка про вихід із владної коаліції вказують на новий рівень внутрішньополітичної напруженості у країні.

На кону – відносини Києва з Заходом

При цьому на кону стоїть чимало, адже запровадження конституційної реформи належить до зобов’язань, взятих на себе Києвом у рамках мінських домовленостей. На затвердженні реформи Основного закону України саме в президентському варіанті вже неодноразово і недвозначно наполягав Захід, зокрема і Берлін. У цьому процесі він вітав кожен крок у заданому напрямі і нагадував також і українській владі про необхідність виконання Мінська-2. При цьому акцент у заявах і коментарях із західних столиць завжди ставився саме на пункті гарантування особливого статусу контрольованим проросійськими сепаратистами районів Донбасу, нагадує в розмові з DW експертка з питань Східної Європи берлінського Фонду “Наука і політика” С’юзен Стюарт. Тобто саме того пункту президентського законопроекту, з яким радикально не погоджується не лише позапарламентська опозиція ультраправого штибу, але й низка парламентських фракцій. Окрім Радикальної партії, до них належать “Батьківщина”, а також більшість депутатів фракції партії “Самопоміч”.
Читати далі В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

Україна і Європа: хто кого підтримує? (погляд без рожевих окулярів)

150618_merkeput

Українські політологи й публіцисти за останні рік-півтора висловили на адресу Ангели Меркель чимало критичних зауважень. І конструктивних, і не дуже. Автор цих рядків сам іноді не міг утриматися від випаду на адресу німецької канцлерін. Утім, з’ясувалося, що, за свідченням «буржуазної лженауки» соціології, главі уряду ФРН можна тільки поспівчувати. Бо ж із такими громадськими настроями, як у нинішній Німеччині, дуже важко воювати з Путіним, навіть використовуючи виключно політичні й економічні інструменти. Надто ненадійний тил у такій війні, навіть «м’якій» і «лагідній».

Утім, судіть самі.

Знана американська дослідницька структура Pew Research Center провела навесні 2015 року масштабне соціологічне дослідження у восьми ключових державах НАТО (шість із них на додачу є членами ЄС), Росії та Україні. Про результати, отримані у двох останніх країнах, – іншим разом, зараз же зверну вашу увагу на опубліковані 8 червня результати опитувань у США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Польщі, Іспанії, Франції й Італії. Перепрошую читачів за велику кількість цифр, але без них соціологія неможлива.
Читати далі Україна і Європа: хто кого підтримує? (погляд без рожевих окулярів)

Австрійський журналіст: ЄС зробив величезну помилку, не прийнявши Україну

1127_Wehrschutz1
Кристіан Вершютц на Сході України

Австрійський телевізійний журналіст Кристіан Вершютц написав книгу про останні події в Україні. В інтерв’ю DW автор розповів про її героїв, а також про те, як змінилася для нього Україна за 20 років.

Кореспондент австрійського телеканалу ORF, Кристіан Вершютц (Christian Wehrschütz) з перших днів Євромайдану перебував в епіцентрі подій у Києві. Спочатку він був на Майдані, потім у Криму, і згодом – на Сході. У сумі пан Крістіан провів в Україні за останній рік більше ніж півроку і дотепер продовжує регулярно відвідувати Україну. Результатом цих відряджень стала книга, яка щойно з’явилася в австрійських книгарнях. Вона має назву: “Україна у фокусі: розмова про роздвоєну країну” (Brennpunkt Ukraine: Gespräch über ein gespaltenes Land). У ній автор поспілкувався з людьми, котрі в звичайному житті, навряд чи б потиснули одне одному руку, але на сторінках книги усі вони розповідають про Україну, яка зараз складається із “двох світів” і кожен із цих “світів” у цій книзі має право сказати своє слово. До неї входять інтерв’ю як відомих політичних діячів, таких як Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Павло Клімкін, так і історії звичайних людей, приміром, розмова із продавчинею з Торезу на Донеччині. Автор розмовляв з кожним героєм без перекладача, оскільки, як виявилося, майже досконало володіє, як російською, так і українською, мовами.
Читати далі Австрійський журналіст: ЄС зробив величезну помилку, не прийнявши Україну

Хто відстоюватиме інтереси України в новому Європарламенті?

ukr-pol
Коли оприлюднено результати виборів до ЄП, стало відомо, що серед польських представників у Брюсселі не буде людей, які досі активно займалися справами України

Головна партія польського уряду, Громадянська платформа, стала переможцем виборів до Європарламенту. Друге місце посіла найбільша опозиційна партія – Право і справедливість, яка здобула ненабагато меншу підтримку. Ці два угруповання були головними учасниками змагань за європейські мандати – кожне з них матиме 19 депутатів. Третє місце зайняв Союз лівих демократів, у нього буде 5 євродепутатів, четверте – Нова правиця – яку представлятимуть 4 євродепутати і п’яте – Польська селянська партія – також 4 євродепутати.

До Брюсселя не повернеться частина депутатів з попереднього скликання Європарламенту. Зокрема, політики, які займалися справами України на її шляху до зближення з Європейською Спільнотою. Передусім, слід назвати таких людей, як Павел Залєвський, Павел Коваль, Марек Сівєц. Проте, це не означає, що Польща на форумі Євросоюзу перестане відстоювати інтереси України – каже Лукаш Полінцеуш експерт Фонду імені Казімєжа Пуласького.
Читати далі Хто відстоюватиме інтереси України в новому Європарламенті?