Архів позначки: південь

Будьмо до них уважнішими – це їм витримувати найтяжче навантаження в цій довгій війні за нашу свободу…

150606_Zaporizhzhia1

Років тому двадцять п’ять я перебував на Вищих літературних курсах у Москві. Слово «перебував» віддає тодішню мою ситуацію значно точніше від слова «навчався». Ця заувага лише принагідна. Бо хоч там як, офіційно я був слухачем згаданих курсів. Усі ми були слухачами.

Деякі з дисциплін були обов’язковими, інші факультативними. Наприклад, ми, так звані «национальные поэты», себто такі, що походять із союзних республік і пишуть мовами цих республік, мали право не відвідувати заняття з російської. То я й не відвідував.

Натомість інший українець, драматург і актор з Миколаєва, писав свої твори російською. Можна сказати навіть так, що російська була його рідною мовою. Він начебто й володів нею перфектно і вже не одну п’єсу видав. Тож він вагався, чи записуватись йому на російську. З оцим своїм ваганням він звернувся до викладачки. Так і так, сказав їй, не знаю, чи треба мені до вас ходити («не знаю, надо ли»). Вона для початку спитала, звідки він. На це миколаєвець: «Да я с Украины». А викладачка йому: «Ну если вы говорите “с Украины”, то вам очень даже надо. Потому что на правильном русском не “с Украины”, а “из Украины”. Я вас буду правильному русскому учить».
Читати далі Будьмо до них уважнішими – це їм витримувати найтяжче навантаження в цій довгій війні за нашу свободу…

Вісь зла гнеться в дугу

duga

В областях південного сходу, на так званій «путінській дузі», враз виринули ніким не обрані «народні губернатори» і оголосили «референдуми про незалежність»

Схема від’єднання від України низки східних областей зрозуміла, вона груба і проста, та, схоже, наразі Київ не може її зруйнувати. За останні три дні — від суботи до понеділка — у Луганській, Харківській та навіть Одеській областях виринули з пітьми нові керманичі сепаратистського руху, назвалися «народними губернаторами» (а дехто навіть президентом) і заявили про негайне проведення референдуму щодо відокремлення від України. А з найтривожнішого на сьогодні міста країни, Слов’янська, пролунало прохання самопроголошеного «мера» до Росії ввести свої війська.

Як колись Сталіну, нині Путіну доводиться «працювати з тим людським матеріалом, який є». Тобто якщо досі ватажки сепаратистів були людьми не без харизми, як, наприклад, заарештований донецький «народний губернатор» Губарєв, то тепер на цю роль ретельно не підбирають — беруть хто під руку трапиться, постаті не відомі, не популярні і з сумнівним минулим. Читати далі Вісь зла гнеться в дугу