Архів позначки: поділ

Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Суспільство стало однорідним, але намітилися інші лінії поділу

В Україні три роки йде війна. Війна, яку можна уявити, як серію різних гравюр. Це і село, що стоїть на колінах і зустрічає на під’їзді труну з солдатом. Нещодавно такі труни отримали вісім родин. І дипломатичні битви, мобілізація, паралельні фронти, і тут же ресторани, фестивалі, концерти, не завжди благодійні. Як суспільство приймає війну? Адже соцмережі дуже часто – просто ілюзія в порівнянні з тим, що відбувається в чорному ящику під назвою «народ».

Такої форми матеріал, можна сказати, набув випадково. Я прийшла на інтерв’ю до заступника директора Інституту соціології НАН Євгена Головахи, але через кілька хвилин до нього в кабінет зазирнула керівник центру «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. І я вирішила поставити питання одночасно двом соціологам. Тим більше, що найпомітніші вітчизняні представники цієї науки дещо відрізнялися в оцінках того, що відбувається. Читати далі Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Чи вдасться Путіну реалізувати антиутопію під назвою «Дві України»?

160128_invasion

Чи вдасться Путіну реалізувати антиутопію під назвою «Дві України»?

«Саме цілком випадковій інспекційній поїздці спостерігачів НАТО на Тучинський військовий полігон, котра співпала з наступом українсько-російського альянсу зі сходу, й завдячувало Західне Рівне своїм існуванням. Налякані європейські офіцери встигли на своїх джипах дістатись до обласного центру, і з офіцерського містечка вже за мостом через Устю зв`язатися зі своїм керівництвом у Брюсселі. Брюссельські генерали, порадившись, і з`ясувавши, що уряд України вже вилетів з Києва до Львова, потрактували ситуацію аж надміру серйозно. Чотири терміново вислані військово-транспортні пузаті “Боїнги”, переповнені вояками в камуфляжі, за півтори години після вильоту важко приземлялися один за одними на бетонці Рівненського аеропорту, який, за щасливим збігом обставин також знаходився у західній (точніше – південно-західній) частині міста, обіч від Дубенського шосе. Війська щойноутвореної СРУ, увійшовши до міста, зупинились у його центрі, спостерігши антени рацій бельгійських і французьких десантників за акуратно вкладеними лантухами з піском по той бік площі Незалежності. А за кілька місяців Рівне перетнула Стіна.
Читати далі Чи вдасться Путіну реалізувати антиутопію під назвою «Дві України»?

Сергій Жадан: Ми і вони

***
schozavtra: Оптимістичної відповіді тут немає. Більше того – можна сформулювати цілком вірогідний прогноз, який, звісно ж, буде сумним. Але питання актуальне і поставлене загалом правильно. І це питання значно складніше, ніж озвучено нижче. Не буває окремо виключно «мирного населення» і «(не)законних озброєних формувань». Грань між ними не така вже й різка, часто – «розмита», а часом її і зовсім немає… Крім того, є ще поняття «колективної відповідальності». Комусь із «рафінованих» борців за права людини це може не подобатися, але об’єктивно так є. Тим більше, що «стіну» почали вибудовувати не рік тому і не «ми». Принаймні, якщо проаналізувати «політичний процес» останніх 25 років, то стіну будували більше «вони». І «вони» не просто хотіли, щоб їх «почули». «Вони» хотіли нав’язати «нам» свою владу (і певний час їм це вдалося) і своє бачення «світлого минулого» та специфічне бачення «постсовєтського світлого майбутнього»…
***

150615_S_Zhadan
Сергій Жадан: Ми і вони

Кожен день протистояння – ще одна цеглина у безкінечну стіну, яку ми з ними нині поміж собою вибудовуємо“, – Сергій Жадан, спеціально для DW.

Ми якось швидко й доволі легко навчилися вимовляти “вони”. Є ми, і є вони. Відповідно, між нами існує купа відмінностей і перепон. Як умовних (різні погляди, різні принципи, та чого там – різна ментальність), так і цілком реальних – лінія фронту, блокпости, мінні поля, захоплені населені пункти. Ми з цього боку, вони з іншого. Ми не зовсім знаємо й не надто розуміємо, що там, за цими перепонами відбувається. Єдине, що не викликає в нас жодного сумніву – з того боку знаходяться вони.
Читати далі Сергій Жадан: Ми і вони

«Сегодня старый спор между ВКЛ и Московским царством приобретает новые черты»

0827_merkeput
О планах разделения Украины между Россией и ЕС, выгоде для Беларуси от кризиса и возможности возрождения ВКЛ рассуждает политолог Юрий Романенко.

Справка Еврорадио: Юрий Романенко — политолог. С февраля по ноябрь 2004 года — спичрайтер премьер-министра Виктора Януковича, аналитик Института европейской интеграции и развития, с декабря 2004-го по май 2006 года — заместитель директора Института глобальных стратегий, сейчас — директор киевского Центра политического анализа “Стратагема”, шеф-редактор аналитического портала “Хвиля”. Принимал участие практически во всех избирательных кампаниях с 1998 года. Инициатор акции протеста “Достали!” в декабре 2008 года, которая стала первой демонстрацией мобилизационных возможностях соцсетей в Украине. Сфера экспертной деятельности: Украина, международная политика, украинско-российские отношения, информационные войны, избирательные кампании.

Еврорадио: Сделайте, пожалуйста, политический анализ того, что происходит сегодня в Украине.

Юрий Романенко: Начну с того, о чём сейчас много говорят: вероятность широкомасштабного вторжения российских войск в Украину. На мой взгляд, оно не реально. Во-первых, все прекрасно понимают, что Россия и так уже ведёт наступление на Донбассе, потому что местных боевиков банально “выбили” за эти четыре месяца. И наши военные открыто говорят, что там преимущественно воюют россияне. Так что, мы уже имеем военное вторжение — Россия ежедневно туда загоняет десятки танков, БТР и солдат, и там реально идёт война. Но для того, чтобы развернуть полномасштабное вторжение, у России нет ни средств, ни такого количества армии.

Ведь если бы она хотела оккупировать половину Украины, то ей бы для этого потребовалось не менее нескольких сотен тысяч человек армии и полицейских сил. А боеспособная армия России составляет по оценкам экспертов от 50 до 100 тысяч человек. И поэтому России проще уничтожать инфраструктуру Донбасса, чтобы создать тяжёлую экономическую ситуацию в Украине. Когда 2 миллиона человек из того региона начнут “расползаться” по стране и создавать излишнее напряжение в другие регионах Украины, то будет создаваться социальная база для того, чтобы раскачивать политическую ситуацию. Тем более, что есть объективные обстоятельства, которые способствуют этому. Плюс, большие ошибки власти, которая не желает меняться и хочет жить по-старому. Это также усиливает радикализацию в обществе и способствует тому, что поздней осенью — зимой Украина может войти в новый этап революции, которая, собственно говоря, и не заканчивалось. Произойдёт дестабилизация, которая приведёт к серьёзным проблемам и ставка Путина может сработать.
Читати далі «Сегодня старый спор между ВКЛ и Московским царством приобретает новые черты»