Архів позначки: поет

Загибель Василя Стуса: до 30-х роковин

150903_V_Stus1

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері «учреждения ВС-389/36» у селі Кучино Чусовського району Пермської області загинув поет і правозахисник Василь Стус.

Я в той час перебував у 20-й камері цієї «установи», тому вважаю своїм громадянським і людським обов’язком свідчити про обставини й причини його загибелі.

Насамперед, що це за сором’язлива назва така – «установа ВС-389/36»?

Радянська влада взагалі соромилася деяких термінів, тому, наприклад, називала своїх противників не політичними в’язнями, а «ворогами народу», «особливо небезпечними державними злочинцями», «жалкими отщепенцами». У тюремному побуті мого часу «гражданин осуждённый» мусив звертатися до наглядача «гражданин контролёр».

Історія цього останнього заповідника ГУЛАГу коротка. Від 1 березня 1980 до 8 грудня 1987 року через нього перейшло всього 56 в’язнів. Пересічно їх тут утримували одночасно до 30 осіб. Ця «установа» скоро стала відомою в світі як «табір смерти», бо 8 її в’язнів загинули, у тому числі члени Української Гельсінкської групи Олекса Тихий (27.01. 1927 – 5.05. 1984), Юрій Литвин (26.11. 1934 – 5.09. 1984), Валерій Марченко (16.09. 1947 – 7.10. 1984), Василь Стус (7.01. 1938 – 4.09. 1985). Власне, тільки Стус загинув безпосередньо в Кучино, а перші троє – по тюремних лікарнях.
Читати далі Загибель Василя Стуса: до 30-х роковин

2015_6 – 10 червня

6 червня

150606_NUJU
День журналіста. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 251/94 від 25 травня 1994 року щорічно в цей день, як професійне свято працівників засобів масової інформації. Дата святкування була обрана не випадково – цього дня 1992 року Спілка журналістів України (а це майже 17 тисяч членів) була прийнята до Міжнародної федерації журналістів (IFJ), яка нараховує близько 600 тисяч журналістів із понад 100 країн і є найбільшою в світі організацією професійних працівників ЗМІ. Крім Дня журналіста існують й інші професійні свята – Міжнародний день солідарності журналістів (8 вересня), Міжнародний день спортивного журналіста (2 липня), День україномовної преси (12 листопада, свято не офіційне), День працівників радіо, телебачення та зв’язку України (16 листопада). Втім саме День журналіста є чи не «найдушевнішим» святом української журналістської спільноти, адже засноване воно було на зорі незалежності нашої держави, в пору великих сподівань і світлої надії на зміни в суспільстві.
Читати далі 2015_6 – 10 червня

2015_7 – 8 травня

7 травня

150507_Lietuva_book
День відродження преси, мови і книги в Литві. 111 років тому (7 травня 1904 року) царський уряд скасував заборону друкувати і розповсюджувати в Литві і губерніях європейської частини Російської імперії литовські книги латиницею.

7 травня відбулося:

***
150507_Reims_Signature
70 років тому (1945) о 02:41 у французькому Реймсі, в будівлі школи, де знаходився штаб головнокомандувача сил союзників генерала Дуайта Ейзенхауера, був підписаний документ, що зупинив війну – Акт воєнної капітуляції Німеччини. Начальник радянської воєнної місії у Франції, генерал-майор Іван Суслопаров, не дочекавшись відповіді з Москви, на свій страх і ризик поставив підпис як представник СРСР (до речі, англійською). Імовірно, з його ініціативи в Акт був внесений пункт, за яким допускалося перепідписання документа. Враховуючи бажання Сталіна, саме так і зробили 8 травня на найвищому рівні (від СРСР – маршал Георгій Жуков), але це стало формальністю: до набрання чинності реймського документа залишалося 17 хвилин, накази про припинення воєнних дій вже були віддані. Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року крім Суслопарова підписали: з німецького боку – начальник штабу Альфред Йодль, з боку союзників – начальник штабу Ейзенхауера генерал-лейтенант Волтер Беделл Сміт (майбутній шеф ЦРУ), від Франції, в якості свідка – заступник начальника штабу Національної оборони корпусний генерал Франсуа Севез. Нині документ зберігається в Національному архіві США.
150507_Reims_Signature_7_mai_1945
***
Читати далі 2015_7 – 8 травня

Олесь Степаненко. Свічечка з Дергачів на Харківщині

1231_Oles_Stepanenko

Олесь Степаненко. Свічечка з Дергачів на Харківщині

Невтомна “просвітянка” із Запоріжжя Ганна Черкаська нагадала нам про сумні роковини. 10 років тому, у буремний час “Помаранчевої революції”, трагічно обірвалося життя молодого хлопчини Олеся Степаненка.

Олесь Степаненко не був схожим на більшість своїх ровесників, і вже тим більше – на абсолютну більшість своїх ровесників з Харкова…

https://www.facebook.com/
Ганна Черкаська
28 грудня 2014

29 грудня 2004 р., за нез’ясованих обставин, під колесами швидкого поїзда трагічно загинув 20-річний поет Олесь Степаненко. Він народився 9 листопада 1984 р. на Харківщині. Жив, навчався, писав свої вірші у містечку Дергачі, недалеко від Харкова. Після закінчення школи Олесь Степаненко вивчав журналістику у Харківському національному університеті. Гроші на навчання заробляв на цегельному заводі. У лютому 2002 р. невідомі злочинці завдали Олесю тяжкої черепно-мозкової травми. Він майже три роки хворів і в лікарні написав свій «Останній вірш», дійсно останній. Читати далі Олесь Степаненко. Свічечка з Дергачів на Харківщині

2014_28 – 31 жовтня

28 жовтня відбулося:

***
День визволення України від фашистських загарбників. 28 жовтня 1944 року радянські війська визволили Закарпаття від гітлерівських військ. Відзначається щорічно 28 жовтня згідно з Указом Президента №836/2009 від 20 жовтня 2009 року.
***

***
90 років тому (1924) за даними Наркомосу УСРР, в УСРР налічувалося 2 млн. 227 тис. неписьменних. За 1923-1924 рік навчено грамоті 229 тис. 329 осіб. Найкраще боротьба з неписьменністю провадилася в Одеській губернії, найгірше – у Катеринославській і Полтавській. По всій Україні налічувалося 7 тис. 841 школа для неписьменних і 417 шкіл для малописьменних. Забезпеченість учнів підручниками становила у містах 80 %, а на селі – 40-45 %. Товариства допомоги ліквідації неписьменності працювали кволо. Кошти на боротьбу з неписьменністю формувались із дотацій державного і місцевого бюджетів, відрахувань профспілок, сільбудів та випадкових надходжень, але їх не вистачало.
***

***
85 років тому (1939) Народні збори Західної України ухвалили Декларації про державну владу в Західній Україні; про входження Західної України до складу УРСР; про конфіскацію поміщицьких земель; про націоналізацію банків і великої промисловості Західної України.
***

***
1028_mova-25
25 років тому (1989) прийнятий Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» надав українській мові статус державної мови. Разом з тим закон визнав суспільну цінність усіх національних мов і гарантував громадянам України національно-культурні та мовні права. Російська мова визнавалась мовою міжнаціонального спілкування народів СРСР. Відзначалось, що вибір мови міжособового спілкування громадян УРСР є невід’ємним правом самих громадян.
***
Читати далі 2014_28 – 31 жовтня