Архів позначки: поезія

«Добридень, – я світу сказав». Таїна величі Павла Тичини

160127_P_Tychyna_1
Сьогодні 125 років від дня народження українського поетичного Генія Павла Тичини

***
Перед тим, як стати до розмислів про Павла Григоровича, скористаюсь визначенням російського письменника Пришвіна, котрий доводив, що є поети, талановитіші од свого розуму, а є мудріші за свій талант. Якщо йти за цією «формулою», то, скажімо, в Росії до першого крила можна б віднести Сергія Єсеніна, а до мудрішого за свій талант Валерія Брюсова. Відповідно в Україні таку пару могли б скласти Володимир Сосюра – Микола Бажан.

Застерігши щодо приблизності будь-яких «формул» стосовно поезії, все ж згодьмося, що ця «приблизність» наближається таки до справдешності.

П. Тичину однак не втиснеш в жодні рамки. До нього, як до інших – хоч і талановитих та неперехідних – не надається застосувати згадану «схему», позаяк Павло Григорович, – не просто піднебесний поет, а виняткове явище, котре, як сонце, сприймаєш з усіма його протуберанцями, плямами і завихреннями. Відтак, приймемо Тичину за сонячною короною і світлом, котре і через 120-ліття по його народженню світить і гріє, і дивує.

Читати далі «Добридень, – я світу сказав». Таїна величі Павла Тичини

2015_11 – 12 червня

11 червня відбулося:

***
115 років від дня народження Петра Івановича Демчука (1900-1937), українського філософа.
***

***
150611_J_Cousteau
105 років від дня народження Жака-Іва Кусто (1910-1997), знаменитого французького океанографа, винахідника, зачинателя підводних досліджень і кінозйомок, фотографа, режисера. Спільно з Емілем Ганьяном у 1943 році розробив і випробував акваланг. Автор багатьох книжок і документальних фільмів. Найвідомішою книжкою Кусто є «У світі безмовності» (1953), за якою у 1956 році самим Кусто та Луї Малем було знято однойменний фільм, який здобув не лише «Оскара», але й «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю, ставши таким чином єдиним (до 2004 року) документальним фільмом-призером серед художніх фільмів. Стрічка, знята півстоліття тому, не втратила своєї чарівності й понині. Прикметно, що в юності Кусто мріяв про небо, хотів стати льотчиком. Але травма, яку він отримав під час автомобільної аварії, одразу ж усе перекреслила. Тоді він обрав море. Або навпаки. «Чому я люблю море? Це фізичне. Коли я занурююсь, то відчуваю себе ангелом. Я невагомий». Завдяки Кусто людство впритул наблизилось до «блакитного континенту», дізнавшись багато чого нового й цікавого про таємниці Світового океану.
***
Читати далі 2015_11 – 12 червня

Споконвічні обрії поета

150611_A_Taran1
До 75-річчя від дня народження Анатолія Тарана

***
Дивлюсь і вірю в далину.
Нащадки будуть розумніші –
вони самі себе збагнуть,
а не мої простенькі вірші.
Буятиме нове життя.
Нові канони і закони.
Та вічні будуть в почуттях
благословення і прокльони.
І, може, дійде вірш і мій
в годину щастя, в хвилю лиха,
і в українця поміж вій
блисне сльоза чи усміх тихий.

Анатолій Таран
***

5 червня відомому українському поету, уродженцю Миропілля на Слобожанщині, Анатолію Васильовичу Тарану виповнилося б лише 75… На згадку про талановитого сина Слобожанщини, пропонуємо передмову Петра Осадчука до останньої (вже посмертної) збірки поезій Анатолія Тарана «Бродячий дощ», яка побачила світ у видавництві «Дніпро» у вже доволі далекому 1995 році. Це розповідь про справжнього Поета, який залишив нам у своїх віршах книгу свого життя:
Читати далі Споконвічні обрії поета

«Комрад 58»

1022_comrade58
Американець зі Жмеринки мріє померти в Україні і присвячує їй вірші

Біль Майдану — в поетичних рядках

Три роки тому колоритна Жмеринка збагатилася ще на одного мешканця. Саме це затишне містечко облюбував собі для прожиття сімдесятирічний громадянин США Уолтер Орр Скотт. У той час, коли значна частина українців намагається перебратися до більш ситих і стабільних країн, американець настільки захопився Україною, що жадає тут i померти. А ще — українська земля надихнула його на творчість, і він почав писати вірші, присвячуючи їх, звісно, Україні. На початку жовтня у Жмеринці відбулася презентація його книги «Вставай, Україно!».
Читати далі «Комрад 58»