Архів позначки: Польща

«Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

160606_Intermarium

Політичні стосунки України та Польщі охолонули на найвищому рівні і це потрібно змінювати. Про це, а також про перспективи Балто-Чорноморського союзу розповів політичний аналітик Євген Жеребецький у коментарі до Рекомендацій фундації «Центр досліджень Польща-Україна» для уряду України у відносинах з Республікою Польща. “POLUKR.net” публікує коментар аналітика повністю.

“У нас зараз доволі дивна диспозиція склалася на європейському напрямку. Маю на увазі стосунки з ЄС та, зокрема, з Польщею. Наприклад, у нас так склалося, що нині ми маємо доволі тісні стосунки з німецькими політиками, зокрема на президентському рівні з Ангелою Меркель. А в Польщу  президент Порошенко з офіційним візитом завітав аж у грудні 2014, через 7 місяців після інаугурації. Хоча раніше, якщо не перший, то другий або третій візит попередників президента Порошенка був до Польщі. Зараз так не сталось. Президент Анджей Дуда завітав в Україну через 4 місяці і це теж не був його ані перший, ані третій закордонний візит. І це при тому, що у Польщі часто виголошується теза про те, що “без незалежної України не може бути незалежної Польщі”. Тому ситуація така, що з одного боку Україна важлива для поляків, оскільки із стратегічної точки зору є таким собі буфером між поляками і нашими “братами”-москалями. А з іншого боку політичні стосунки дещо охолонули. Про це треба говорити і це потрібно змінювати.
Читати далі «Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

Вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на польсько-українські відносини

160131_pol-ukr

Події в Україні зими 2013-2014 року, що отримали назву «Євромайдан» та подальша агресія Росії стали чинником, що вплинув на двосторонні відносини України з багатьма країнами. Зокрема, ці події серйозно вплинули на двосторонні відносини з найближчим сусідом України – Польщею. Польщу довгий час називали адвокатом та головним лобістом України в ЄС. Події Євромайдану з одного боку підсилили цю роль Польщі, з іншої – поставили ряд викликів у двосторонніх відносинах. У статті автор аналізує вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на двосторонні польсько-українські відносини.
Читати далі Вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на польсько-українські відносини

Нова надія Середньої Європи

160124_BBSU_1

У новий 2016 рік Європа входить, можливо, як ніколи більше після ІІ Світової війни, переобтяжена проблемами і поділами: московитська анексія Криму і московитсько-українська війна на сході України підірвали сякий-такий порядок, який давав хоч якусь певність. Вал біженців й мусульманський тероризм, що поставили під сумнів безпеку, загострив протиріччя між ліволіберальними урядами Старої Європи та консервативними керівниками країн Нової Європи, здається, ось-ось виллється у війну санкціями усередині ЄС.

Проблеми Старого континенту можна ще довго перелічувати й аналізувати їхні причини, можливі наслідки, пропонувати спроби їхнього вирішення. Але на тлі європейських проблем, особливо безпекових та світоглядних, дуже цікавим виглядає воскресіння ідеї Середньої Європи, але без німців: Середземелля, Міжмор’я, Балто-Чорноморського союзу, Чорноморсько-Балтійського-Адріатичного об’єднання.

Це мало б у якийсь спосіб об’єднати Польщу, Україну, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію, Словенію, Хорватію, Боснію і Герцеговину, можливо, Чорногорію, Албанію, Косово, Болгарію та Македонію.
Читати далі Нова надія Середньої Європи

Петро Тима: «При цьому використовувалися люди або з комуністичним минулим, або люди, які з’являлися нізвідки…»

151230_P_Tyma1
Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі

Об’єднання українців у Польщі (ОУП), яке є найбільшим осередком українства у західній сусідці України, нещодавно відзначило своє 25-річчя. В інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу голова Об’єднання Петро Тима розповів про чутливі питання українсько-польських відносин, а також виклики від проходження вперше у цьому році до польського парламенту окремих представників антиукраїнських сил.

АНТИТРІО: КРАЙНІ ПРАВІ, ПОСТКОМУНІСТИ І ПРОРОСІЙСЬКІ СИЛИ

– Як нещодавня зміна влади у Польщі може вплинути на діяльність української громади, відносини з польською державою?

– Насправді зараз ще не зовсім зрозуміло, як виглядатиме політика уряду Польщі по відношенню до національних меншин, до міграції з України. Натомість, PiS чітко показує, що не підтримуватиме проросійські сили. Проте, вони потрапили до польського парламенту, а це дає їм змогу розширювати коло своїх прихильників.
Читати далі Петро Тима: «При цьому використовувалися люди або з комуністичним минулим, або люди, які з’являлися нізвідки…»

KOD захисту

151220_KOD_Polska

Від польських друзів – тих, що вдень і вночі не забували про нас під час Майдану і всіляко нас підтримували – дедалі частіше надходять вельми схожі на SOS прохання цього разу підтримати їх. Новий уряд Польщі при владі ще тільки лічені тижні, але підстав для, м’яко кажучи, занепокоєння він уже створив предостатньо.

Друзі просять поширювати їхню відозву всіма можливими мовами. Тож я сідаю за переклад, і в мене виходить таке: «Демократія в Польщі під загрозою. Діяння влади, її зневага до законів та демократичної традиції змушують нас заявити свій рішучий протест. Ми не хочемо Польщі тоталітарної, закритої для всіх, хто мислить інакше, ніж влада, не хочемо Польщі розчарованої та спраглої реваншу. Ми хочемо, щоб у Польщі було місце для всіх громадян, рівних перед законом, з їхніми переконаннями, опініями, етикою та естетикою. Ми не погоджуємося з узурпацією держави, з поділом громадян на кращих і гірших, з погордою до всього “інакшого”. Ми так само не приймаємо поглядів, що підважують засади демократії та права людини».
Читати далі KOD захисту

Коментар: З Польщі може подути зустрічний вітер

151028_Beata1

Владу у Польщі перебирає націонал-консервативна партія “Право і Справедливість”. Це може обернутися далекосяжними наслідками для ЄС, вважає Бартош Дудек.

Це вражаюча перемога націонал-консервативної партії Ярослава Качинського “Право і Справедливість” (ПіС) на чолі з лідером виборчого списку Беатою Шидло. Ліберальній Громадянській платформі (ГП), яка була при владі останні вісім років, на чолі з прем’єркою Євою Копач доведеться вдовольнитися другим місцем. Якщо підтвердяться дані екзит-полів, то Польща вперше з моменту відновлення незалежності чверть століття тому матиме однопартійний уряд.

При цьому виборці дали гарбуза урядові, за якого країна впевнено пройшла крізь фінансову кризу і змогла продемонструвати солідне економічне зростання. Причин тому багато. Більшість мешканців сірих містечок і сіл у польській провінції, вочевидь, надто мало відчули це чудове економічне зростання на собі. До того ж перехід засновника ГП і багаторічного прем’єра Дональда Туска на роботу до Брюсселя залишив партію без її найсильнішого бійця і блискучого політика.
Читати далі Коментар: З Польщі може подути зустрічний вітер

Як ми втрачаємо проукраїнську Польщу

151022_ukrpol1

У Польщі, як і в Україні, 25 жовтня відбудуться вибори. У нас – місцеві, у них – парламентські. Після них Польща нарешті матиме змогу вийти з затяжної виборчої кампанії, яка явно не пішла на користь нашим відносинам.

Та чим більше спілкуєшся з польськими партнерами, чим більше вникаєш у дискурс щодо України, тим сильніше побоювання, що наші відносини з Польщею навіть після того, як вщухнуть виборчі пристрасті, будуть іншими.

Можливо, не гіршими, але іншими.

Не може не дивувати те, що в Україні мало хто помічає тривожні тенденції, помітні в Польщі протягом останнього року.
Читати далі Як ми втрачаємо проукраїнську Польщу

Біля витоків ОУН

150926_uvo-oun1

Карколомна доля українського лицарського ордену

Сьогодні на абревіатуру «УВО» блискавично здатні відреагувати, мабуть, лише деякі історики й найбільш заповзяті студенти. А між тим ідеться про організацію, яка відіграла величезну роль в історії всієї України. Та чи змогла б, власне, нинішня Українська держава — за всіх своїх недоліків — бути здатною на антиавторитарну й антиколоніальну революцію, на збройний опір російській агресії, якби не ця організація та започатковані нею традиції безкомпромісної боротьби? Радше нинішня Україна нагадувала б Білорусь і мала б на чолі місцевого «бацьку»… Разом із тим однозначно оцінити все пов’язане з цією організацією неможливо — адже її методи виходили за межі, припустимі у поважному міжнародному товаристві. Утім, у ті часи методи ці — й у Європі, й за її межами — не являли собою щось виняткове. Ба більше: а чи було тодішнє міжнародне співтовариство поважним?

Ідеться про Українську військову організацію (скорочено УВО), яку було конституйовано на з’їзді українців-військовиків у Празі 30 серпня 1920 року.
Читати далі Біля витоків ОУН

Альфредас Бумблаускас: Велика російська культура – міф, створений Сталіним

timchenko mykola

Альфредас Бумблаускас – відомий історик Литви. Спеціаліст з Великого князівства Литовського та історії цивілізацій – недавно побував у Києві. Його лекції визнали потрібними і корисними для наших урядовців, які займаються питаннями євроінтеграції.

Наше з ним інтерв’ю підтвердило, що організатори не помилилися – людина він дуже цікава.   

КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ЗРОБИВ ТАК, ЩО У ВІЛЬНЮСІ ПОЛОВИНА КОСТЬОЛІВ, ПОЛОВИНА – ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ
150924_K_Ostrozkyi
– Альфредасе, недавно був знаковий день – роковини смерті Костянтина Острозького. Гетьман Великого князівства Литовського. Він у нас похований у Києво-Печерській Лаврі. Прийдеш в Лавру, дивишся на Успенський, де він лежить, і думаєш: скільки він зробив для церкви. Спускаєшся вниз, а в далеких печерах – Феодосій Острозький, його дідусь. Ми були разом з Литвою більш як двісті років. І спочатку це була, загалом, взаємна любов. По-вашому, що в цих відносинах дала Литва Україні і навпаки?

– Я жартую дуже часто, що Литва дала Україні кумпіс. Знаєте, що це? Свинячий окіст. У Литовській метриці, яка була писана руською мовою, кумпівщина пишеться як «сало».

– Вибачте-вибачте, авторство на цей продукт попрошу не зачіпати навіть вас.

– Здивовані? Добре, залишимо сало. Слово «лошина» в Литовській метриці – це литовського походження – це така собі копчена ковбаса.
Читати далі Альфредас Бумблаускас: Велика російська культура – міф, створений Сталіним

Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?

150911_Romanenko
Політолог Юрій Романенко прокоментував останні зміни у відносинах України, Росії та Заходу під час Економічного форуму у Криниці

На цьогорічний Економічний форум приїхало багато українських економістів та політологів. З одним із найвідоміших політичних аналітиків України Юрієм Романенком в Криниці розмовляла Олена Бабакова.

Минулого року, виступаючи на Форумі у Криниці, Ви говорили, що в Європі немає розуміння глибини української кризи та її можливих негативних наслідків. Сьогодні це розуміння з’явилося?

Ні, не з’явилося. Характер дій ЄС у справі реалізації хоча б Мінських домовленостей показує, що Брюссель не розуміє, які руйнівні наслідки матиме функціонування Мінська-2 у тій формі, на якій наполягають Меркель та Олланд. Керуючись короткозорими інтересами, європейці хочуть зменшити напруження на сході Європи коштом України. Європейська політика сьогодні є дуже дріб’язковою, сьогодні в ЄС немає персоналій масштабу Рузвельта та Черчілля, які б не боялися робити те, що вимагає часу, незважаючи на опір еліт та громадської думки. Чиновники-бюрократи діють виключно у рамках норм і бояться грати амбітно. Так що ЄС має всі шанси зіткнутися з тими ж проблемами, з якими зіткнувся СРСР наприкінці свого існування: радянська номенклатура не хотіла відповідати на виклики часу, а хотіла збереження старого ладу й косметичних реформ, цим же шляхом наразі йдуть єврократи.
Читати далі Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?