Архів позначки: прогноз

Де він, «план Маршалла» для України?

160430_west&ptn

Ті з читачів «Дня», кому, як то кажуть, «за тридцять із гаком», пам’ятають мабуть, що на початку 1994 року ЦРУ США представило аналітичну доповідь, у якій, зокрема, йшлося про майже неминучий розкол України на дві держави, більше того – про можливу втрату української державності як такої. Все у тій доповіді було на місці: статистичні та соціологічні дані, думки експертів, наукова аргументація висновків… От тільки нічого схожого на той прогноз не сталося. Тож, виходить, іноді не тільки багаті плачуть, а й високооплачувані аналітики потрапляють пальцем у небо.

Після того багато було песимістичних, а часом навіть катастрофічних прогнозів західних експертів щодо майбутнього України. Проте, попри всі труднощі та трагічні події, найгіршого не сталося. Це не означає, що на розмисли зарубіжних аналітиків не треба зважати; просто потрібно розуміти, що вони – не боги й не святі, а водночас жити слід передовсім власним розумом, бо ніхто краще за нас самих не знає нашої ситуації…
Читати далі Де він, «план Маршалла» для України?

ОЛЕКСАНДР МОТИЛЬ: «УКРАЇНА БЕЗ КРИМУ Й ДОНБАСУ – ЗНАЧНО СИЛЬНІША І МАЄ БІЛЬШЕ ШАНСІВ НА УСПІХ»

150902_O_Motyl_1

УКРАЇНА БЕЗ КРИМУ Й ДОНБАСУ – ЗНАЧНО СИЛЬНІША І МАЄ БІЛЬШЕ ШАНСІВ НА УСПІХ, – ВВАЖАЄ ІСТОРИК І ПОЛІТОЛОГ ОЛЕКСАНДР МОТИЛЬ

Україна за майже 25 років незалежності не стала успішною. А взагалі – здатна стати?

За цей час Україна дуже змінилася. Переважно – в позитивний бік. Вже є громадянське суспільство, а не просто маси. Зрештою, втрата Криму і Донбасу – також позитивна зміна. Це були найбільш регресивні регіони із совковим населенням, які стримували рух уперед. Україна без Криму й Донбасу – значно сильніша й має більше шансів на успіх. Якщо ці території повернуться в такому стані, як нині, – це буде кінець українського демократичного проекту. Існуватиме Малоросія. Де-факто. Навіть якщо при владі буде Петро Порошенко.

Скільки триватиме така непевна ситуація з війною на Донбасі?

Довго. Може бути, як із Придністров’ям, Абхазією та Південною Осетією. Або як в Ізраїлі, де конфлікт триває десятиліття. Ситуація на Донбасі не унікальна. Питання – як Україні тут діяти? Програма мінімум – заморозити конфлікт. Як це зробив Ізраїль, де раз на кілька місяців стріляють якісь ракети з обох сторін. Ніхто в такому напруженні не хоче жити, але, як показує досвід, жити так можна. Навіть Західна Європа й США живуть у постійному страху перед тероризмом. Час від часу в лондонському метро вибухають бомби. Але це не заважає країні розвиватися.

150902_O_Motyl_2

Оптимальна формула врегулювання конфлікту на Донбасі – консенсус між Україною, Росією та псевдореспубліками. Треба домовлятися, шукати мирну форму співіснування. Мінський формат нічого не вирішує. Люди далі гинуть. За що? Якби за Київ – ще можна було б зрозуміти. Але не за Луганськ із Донецьком.
Читати далі ОЛЕКСАНДР МОТИЛЬ: «УКРАЇНА БЕЗ КРИМУ Й ДОНБАСУ – ЗНАЧНО СИЛЬНІША І МАЄ БІЛЬШЕ ШАНСІВ НА УСПІХ»

Є всі ознаки того, що США вирішили вступити з Росією у гру під умовною назвою «Четверта світова війна»…

150416_4th_war1

Американці погодилися на четверту світову війну

Є всі ознаки того, що американці вирішили вступити з Росією у гру під умовною назвою “Четверта світова війна”…

Єдність демократів і республіканців у тому, що давно час дати українцям щось більш суттєве, ніж радянський збройовий мотлох. Неприкриті звинувачення на адресу Путіна з вуст найголовніших американських політиків. Масовий заїзд в Україну членів комітету зі збройних сил Конгресу (огляд майбутнього театру воєнних дій?) Наближення військ НАТО до кордонів Росії…

Механізм почав працювати?

Чого чекати у сухому осаді? Ми таки отримаємо Джавеліни та інше забійне залізо. Нас навчатимуть найкращі американські інструктори, і в Чорному морі  залишаться кораблі НАТО. Але і це ще не все. Рано чи пізно на території України з’явиться американський контингент у всій своїй красі, і саме він практично воюватиме з російськими регулярними частинами.

Радості повні штани” – прокоментував це припущення колега. Мовляв, що хорошого, якщо на нашій території почнуть повномасштабну війну дві ядерні держави? “Все це можливо. Але тільки коли піде Обама“, – завагався інший.

З обома цими тезами можна погодитися.

Звичайно, чого радіти війні?
Читати далі Є всі ознаки того, що США вирішили вступити з Росією у гру під умовною назвою «Четверта світова війна»…

Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

150319_EU

І на початок справа Криму, в контексті роковин його анексії, а це питання коментуватиме для нас гість Польського радіо – Януш Онишкєвич, який двічі займав посаду міністра національної оборони Польщі в урядах Ганни Сухоцької та Єжи Бузека.

Чи поведінку Євросоюзу щодо анексії Криму можна визнати послідовною?

Януш Онишкєвич: Здавалося б, що так. Євросоюз не погоджується визнавати цю анексію, виступає проти порушення основних засад міжнародного співіснування, під якими Росія ставила свої підписи. Проте, щиро кажучи, складається враження, що в Євросоюзі починають забувати про справу Криму, позаяк нині, на першому плані маємо те, що відбувається в Донбасі та Луганську.

Що зумовлює таку ситуацію, чи те, що в ЄС немає єдиної позиції щодо Росії, чи може загальне переконання, що Крим втрачений, і тут нічого зробити вже не можна?
Читати далі Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

Боюся, доведеться стояти до кінця…

150213_hurtom

Боюся, доведеться стояти до кінця…

Чому боюся?

Років десять тому в Празі один місцевий історик сказав: Чехія за всю історію не виграла жодної війни. Проте, зберегла свою самобутність, свою державу, свою культуру…

Можливо, це особливість Чехії. А може бути, така специфіка всіх європейських воєн. У другу світову чимало країн, щоб зберегти людей та інфраструктуру, капітулювали перед Гітлером. У тому числі і Франція.

Її нинішній президент і земляк маршала Петена Франсуа Олланд, напевно, теж вважає, що нічого поганого не буде, якщо Україна піде на вельми невигідний мир з Путіним,  але який збереже життя. Адже кремлівський карлик поки що не пустив на нас всю потужність своєї армії, а так, лише чобітьми в сінях топчеться.

Проте ми знаємо: пусти російські чоботи на поріг,  а далі – випалене Подніпров’я, як помста за бунт  Мазепи, полчища Муравйова під Києвом, 1933 рік…  І не лише ми це знаємо, але і всі, хто мав щастя задихатися в обіймах імперських тиранів. Країна найбільших в світі пофігістів  Фінляндія в 1940 році поклала майже 2% населення, відчайдушно відбиваючи атаки Рад.

Чому? А тому, що одна справа – європейські війни, а інше – сарана…

Ми самі розуміємо, що нескінченна війна з Росією неможлива. Теорія невблаганна: у лобовому «розміні» людськими і технічними ресурсами  у країни, де запас цих ресурсів менший, – немає жодних шансів. Тому питання – де зупинитися, це наше питання.
Читати далі Боюся, доведеться стояти до кінця…

Про що би там не домовилися: нова конфронтація між Сходом і Заходом нікуди не зникне

150211_coldwar

Мюнхен цими вихідними міг стати синонімом поворотного моменту історії. Замість того він знову постає як політична трагедія, вважає Кристіан Триппе.

Чи є у Росії довгострокова стратегія? Чи російський президент діє радше спонтанно і ситуативно, аби наблизитися до своєї мети – повернути Росії статус наддержави? Цим питанням задаються дипломати й аналітики вже, щонайменше, впродовж року, відколи Володимир Путін здійснив анексію українського Криму і розв’язав гібридну війну на Донбасі, підриваючи таким чином базові принципи європейського правопорядку.
Читати далі Про що би там не домовилися: нова конфронтація між Сходом і Заходом нікуди не зникне

«Це означає, що всі ті, хто у ФБ випромінював невдоволення перемир’ям, мають можливість стати до лав…»

150122_Ukraine_is_You

Закінчилася низка новорічних свят, канікули, які ми для себе влаштували, намагаючись відвернутися від трагічних буднів. Не вийшло. Ні Дід Мороз, ні Санта Клаус, ні Святий Микола не принесли нам дива. Якщо ми його хочемо, нам треба напружитися самим

Колись давно прочитав роман Вацлава Білінського про польського очкарика, якого забрали до армії в серпні 1939 року. Викладач німецької літератури, він ненавидів польську армію, не вірив, що німецька нація, яка зростила великих письменників, може напасти на Польщу. Не вірив німецьким перебіжчикам, що розповідали страшні речі про гітлерівський режим. Стоячи на посту поблизу самого кордону, він продовжував у думках вигадувати недописану монографію про Ернста Гофмана. Коли гітлерівці перетнули кордон, підняв руки, радіючи, що службі кінець і скоро настане мир. Але перший же німецький офіцер поставив його до стінки й розстріляв… Роман називався «Кінець канікулам».
Читати далі «Це означає, що всі ті, хто у ФБ випромінював невдоволення перемир’ям, мають можливість стати до лав…»

Андрій Окара: «Но теперь после всего, что случилось, вопросы о двух языках и федерализации Украины сняты с повестки дня навсегда» (чат на сайті «Главред», ч.2)

1223_donbabve
(закінчення, початок див. http://schozavtra.in.ua/2014/12/23/andrij-okara-moya-pozytsiya-spryamovana-na-ob-jektyvnyj-nezaanhazhovanyj-analiz-toho-scho-ya-bachu-i-pro-scho-znayu-chat-na-sajti-hlavred-ch-1/)


Vopros: Учитывая стремительное падение цен на нефть, происходящее с курсом рубля и действие введенных санкций, как считаете, что может ждать Россию в дальнейшем, если такие тенденции сохранятся?

Андрей Окара: Думаю, что российскую экономику может ждать системный кризис. А ситуация сейчас будет такая, как у Советского Союза перед его развалом. Чем ниже цена на нефть, тем больше падает рейтинг российской власти, тем ниже уровень ее легитимности. А дальше, если цены на нефть совсем-совсем упадут, то будут смута и хаос.
Читати далі Андрій Окара: «Но теперь после всего, что случилось, вопросы о двух языках и федерализации Украины сняты с повестки дня навсегда» (чат на сайті «Главред», ч.2)

Андрій Окара: «Моя позиція спрямована на об’єктивний незаангажований аналіз того, що я бачу і про що знаю» (чат на сайті «Главред», ч.1)

1223_A_Okara
Российский политолог Андрей Окара: Путин – заложник ситуации, которую создал сам
“Более решительные и жесткие действия могут означать для Путина очень быстрый политический крах”, – считает политолог.

На сайте “Главред” состоялся чат с российским политологом Андреем Окарой. Общаясь с читателями, он рассказал, кто является поджигателем войны на Донбассе, когда возможно возобновление активных боевых действий в Донецкой и Луганской областях, зачем России война на востоке Украины, чем Путину грозит попытка отыграть ситуацию назад и отступиться от Крыма, как изменилось отношение россиян к происходящему в Украине с начала конфликта, что ждет Россию в случае дальнейшего падения цены на нефть, могут ли недавние события в Грозном стать началом третьей чеченской войны, а также когда станут возможными нормальные украинско-российские отношения.

Представляем стенограмму чата с Андреем Окарой.

Numerico: Считаете ли Вы, что постпутинская военная диктатура в РФ сможет быть достаточно прагматичной и проницательной, чтобы реально уничтожить весь конгломерат неототалитарных квазиполитических сект в виде последователей Фёдорова, Дугина, Кургиняна, Проханова и Старикова с Ашмановым, выполнивших роль действительных поджигателей межгосударственного конфликта?
Читати далі Андрій Окара: «Моя позиція спрямована на об’єктивний незаангажований аналіз того, що я бачу і про що знаю» (чат на сайті «Главред», ч.1)

«Ця війна закінчиться нічим: буде компроміс, невигідний ні тим, ні іншим» – російський націоналіст

1125_bars
4 листопада по Росії традиційно пройшли Російські марші націоналістів. Цього дня країна відзначає День народної єдності. Організатори акцій з різних міст скаржаться на перешкоди, які ставила влада перед проведенням маршів. Через це у кілька разів зменшилася кількість учасників порівняно з минулими роками.

У десять разів менше зібрав марш націонал-монархістів з руху “Балтійський Авангард Російського Спротиву”, скорочено “Б.А.Р.С.”. Головні його сили базуються у Калінінграді. Лідер організації Олександр Оршулевич говорить про розкол серед націоналістів.

Серед російських націоналістів переважають ксенофобські настрої. Для російської свідомості неприйнятним є факт існування незалежної Української держави. Якщо і погоджуються з її незалежністю, то не сприймають Україну як окрему націю чи культуру. Путін, користуючись цим, веде псевдопатріотичну пропаганду. Багато націоналістів на це купилися і перетворилися на придаток до “Єдиної Росії”, партії Путіна.
Читати далі «Ця війна закінчиться нічим: буде компроміс, невигідний ні тим, ні іншим» – російський націоналіст