Архів позначки: протидія

Пропагандистська війна проти отримання Україною Томосу

Серед зовнішніх факторів, що протидіють отриманню православними українцями Томосу від Константинопольського патріарха, домінує російський чинник. Він складається із релігійної та світської складових (поділ на які, правда, в нинішній Росії є умовним).

На зовнішній арені Москва продовжує протистояти визнанню української автокефалії, активно залучаючи не тільки кліриків Російської ПЦ, а й свій дипломатичний корпус. Особливо це помітно у країнах, де є православні автокефальні церкви. Йдеться про спроби переконати місцевий релігійний і світський (передусім – політичний) істеблішмент у недоцільності та майбутніх загрозах такого розвитку подій. Різними способами стимулюються посадові особи, в т.ч. й авторитетні церковні ієрархи, для впливу на процес з метою не допущення визнання української православної автокефалії. Читати далі Пропагандистська війна проти отримання Україною Томосу

Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський

150601_V_Skurativsky1

Україна отримала незалежність ще в 1991 році, але тільки зараз на законодавчому рівні ми відмовляємося від радянської символіки та всього, що притаманно тій ідеології. Дехто з українців сприйняли це з полегшенням: «Нарешті!». Дехто, переважно люди старшого покоління, з певною образою, адже ця символіка супроводжувала їх все життя. Мистецтвознавці і художники заговорили про естетичну та художню цінність тих чи інших об’єктів радянської доби. А деякі міжнародні організації навіть заявили про загрозу обмеження свободи слова. Про те, чому треба на законодавчому рівні дистанціюватися від символіки радянської доби Укрінформу розповів культуролог і філософ Вадим Скуратівський.

ВОГНИК ЗА ТЮРЕМНИМИ ГРАТАМИ

– Як ви вважаєте, чи існує і де вона та межа, перетнувши яку, можна зруйнувати те, що має естетичну чи моральну цінність?

– Одверто кажучи, я не знаю де та межа, і ніхто, ні в цій країні, ні в усьому світі не знає де ця межа. Десь на початку XVI століття людство вирішило перетворити свою соціальну долю і імплікувати до свого існування абсолютну справедливість. На це витратили своє життя найкращі мислителі. А закінчилося все посередині XX століття величезним скандалом. Письменник Набоков примусив одного із своїх героїв замислитися над тим, що ж трапилося, що оцей самий вогник, який манив все людство, перетворився на світло лампи за гратами, де сидить тюремний наглядач. Це геніальна метафора. Прагнення до справедливості  закінчилося грандіозним скандалом, радянським скандалом з 1918 до 1987 року, тому що потім вже дуже швидко вибудовувалася нова система. Річ у тім, що оця сама ідея абсолютної справедливості, на превеликий жаль, скінчилася побудовою велетенського так званого тоталітарного монстра. Зрештою оцей газетний образ нам нічого не скаже, але все це закінчилося неймовірною несвободою, неймовірною несправедливістю.
Читати далі Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський