Архів позначки: публіцистика

Анатолій Стріляний: «Мене, зізнаюся, дуже дратує набридливе, а то й патологічне невдоволення життям узагалі й особливо невдоволення українською дійсністю.…»

Від «Вчора, сьогодні, завтра…»: Ця розмова відбулася майже десятиліття тому. Але всі заторкнуті тут земляком-слобожанином питання залишаються актуальними і сьогодні. Більше того – деякі з них навіть загострилися…

Анатолій Стріляний добре відомий тим, хто призвичаївся у 80-90-ті роки минулого вже століття читати московську «Литературную газету», журнал «Новый мир» тощо. Ось уже тривалий час його ім’я як ведучого рубрики «Ваши письма» звучить в ефірі Російської служби «Радіо Свобода». Анатолій Іванович був коментатором історичних подій документального серіалу Леоніда Парфьонова «Намєдні». В Україні ж, де нині мешкає А. Стріляний після тривалої роботи за кордоном, у тижневику «Коментарі/Комментарии» він веде колонку «Щоденник для обраних». Читати далі Анатолій Стріляний: «Мене, зізнаюся, дуже дратує набридливе, а то й патологічне невдоволення життям узагалі й особливо невдоволення українською дійсністю.…»

Куди прямуєш, Україно?

150316_A_Kurkov
Андрій Курков

Що буде з Україною? Чого хоче Путін? Що коїться з Росією? Довкола цих питань точилися розмови під час дискусії, організованої Deutsche Welle на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Відповіді зовсім невтішні.

Взагалі-то Андрій Курков – гуморист та автор чудових гротескних романів. У своїх книгах він часто описує українські реалії, тому став відомими не в Україні, але й за її межами. У Німеччині письменник, який знає сім мов – бажаний гість. Натомість у Росію його неохоче запрошують. Там романи письменника не видають. Адже Курков постійно попереджає про Путіна та його плани експансії. На книжковому ярмарку у Лейпцигу він постійний гість. Цього року він взяв участь у кількох панельних дискусіях про Україну. Одну з них організувала медіакомпанія Deutsche Welle. Ажіотаж великий. Разом з Курковим на подіумі – відомий російський письменник Віктор Єрофеєв, один з небагатьох, які відкрито критикують путінську політику.
Читати далі Куди прямуєш, Україно?

БРАК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КОНТРНАСТУПУ

150128_magazine1
Українські «товсті» журнали. У контексті «гібридної війни»

Якими б не були зміни в інформаційних потоках, якими б новими носіями інформації не користувалася молодь і люди середнього віку, які би зміни у світосприйнятті не відбувалися, суспільна потреба в читанні та публічному обговоренні серйозних текстів завжди існуватиме. Йдеться і про наукові (особливо про соціогуманітаристику), і про науково-популярні, і про публіцистичні, і про найрізноманітніші художні тексти. Крім книжок (паперових та електронних), найоптимальнішим, напрацьованим упродовж століть засобом акумуляції та поширення таких текстів є «товсті» журнали. Як достатньо універсальні, так і спеціалізовані, більшою чи меншою мірами. Майже всі ці журнали в останні два десятиліття почали робити свої Інтернет-версії, які можуть бути більш розлогими, ніж паперові, а можуть точно їх відтворювати.

Так чи інакше, формат «товстого» журналу не щез і не щезне у світі ще щонайменше кілька десятків років, хоча число їхніх читачів у деяких країнах відчутно зменшилося, а в деяких (Китай, Індія, Південна Корея) зросло. А от на пострадянських теренах ситуація з цими журналами — у порівнянні з тим, що було ще 20—25 років тому — сьогодні з різних причин майже катастрофічна. І чи не передусім це стосується (якщо брати до уваги європейську частину екс-СРСР) України. Ба більше: сьогодні українська ситуація з цими журналами відчутно гірша, ніж навіть у кризові 1990-ті.
Читати далі БРАК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КОНТРНАСТУПУ