Архів позначки: Росія

Комунофашизм крокує Росією. Та приміряється до Європи…

1004_rashism03
Слово «комунофашизм» ще чверть століття тому було образною метафорою. Адже комуністи та фашисти вважалися непримиренними ідейно-політичними антагоністами. Так само комуністи й нацисти — останніх низка дослідників вважає різновидом фашистів, інші дослідники — спорідненим із фашизмом явищем, але в масовій свідомості і Гітлер, і Муссоліні є фашистами, отож у цьому випадку можна обійтися без термінологічних тонкощів. І навіть тоді, коли комуністи та фашисти-нацисти ставали союзниками — як-от Сталін та Гітлер у 1939—1941 роках — то залишалися, як то кажуть, «при своїх». Попри всю схожість методів і цілей та загальний тоталітарний характер політики.

Але з часом слово «комунофашизм» почало переставати бути метафорою; у пострадянській Росії початку 1990-х виник тісний союз, ба, навіть симбіоз так званих червоно-коричневих, де дуже важко було розібрати, хто є хто. А під час жовтневого 1993 року заколоту у Москві це слово стало означенням реального суспільно-політичного явища, хоча вповні явище це розгорнулося тільки зараз. І ми його спостерігаємо у всій широкомасштабній бридоті — як у Росії та на сході України, так і в Європі.
Читати далі Комунофашизм крокує Росією. Та приміряється до Європи…

Оксана Забужко: Нема ніякої «ліберальної Росії», забудьте

0812_rasha_freedom
«Ліберальної Росії» не існує. Це міф, який рекламують Савік Шустер і Євген Кисельов.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала Оксана Забужко:

«За вчора-позавчора з десяток різних людей прислало мені інтерв´ю Чубайса, в якому той “переносить” столицю майбутньої “нової Росії” – в Київ (((((. Пильний, бачу, народ зробився ) – і слушно.

Авжеж, оце і є та міфічна “либеральная Россия”, яку нам активно рекламують Шустер з Є.Кисельовим. Та, яка “в темі”, що злив Путіна – питання давно вирішене, як і розпад Росії на кілька “уділів”/протекторатів, – і готує собі у вигляді України новий плацдарм. “Ты их в дверь, они в окно“(c), “Здравствуй, Маша, я Дубровский“(с), чи то пак – Ходорковский)). А за ним, гляди, і “архітектор розвалу” Сурков, і вся ФСБшна рать підтягнеться, – як і в 1991-му, трохи перебудувавши ряди, схема знана.
Читати далі Оксана Забужко: Нема ніякої «ліберальної Росії», забудьте

Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

0804_germ-ukr-rasha
Некоторые немецкие политики пугают нас прямым вторжением России и пытаются принудить к миру. Интересно, им за это Кремль много платит?

Всю прошлую неделю информпространством гуляют высказывания уполномоченного немецкого правительства по сотрудничеству с Россией и странами “Восточного партнерства” Гернота Эрлера, пугающего нас и Европу прямым военным вторжением России в Украину. В интервью немецкой газете Passauer Neue Presse он предупредил: Владимир Путин вряд ли допустит, чтобы сепаратисты на Донбассе, которых он поддерживает, потерпели поражение. Доказательством возможного вторжения для Эрлера являются новые военные маневры на юге России. Чтобы не допустить полномасштабной войны он предлагает решать конфликт на востоке мирным путем. Как? “Между руководителями обоих государств (Украины и России) не хватает предметного диалога”, говорит Эрлер. При этом, по его мнению, экономические санкции ЕС против России являются “сигналом того, что Европа не до конца понимает поступки Москвы, особенно после падения малазийского пассажирского самолета”. Дескать, третий этап санкций был введен потому, что сбитый самолет – это уж слишком.
Читати далі Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

«Рускій мір», гуд бай?

0801_ruskiymir1
«…Россияне еще не поняли, но за последние полгода миллионы обычных нормальных людей в Украине, которые еще вчера чувствовали себя так или иначе частью российской ментальной матрицыужаснулись и решили выйти из нее. Не знаю, был ли еще когда-то в истории такой массовый исход из ментальности “русского мира”?..»

http://life.pravda.com.ua/columns/2014/08/1/176743/
Насильно мил – будешь или не будешь?!

Этот текст писался для россиян. Но донести до россиян сравнение, которое есть в нем, могут только украинцы.

“Правильно, дави этих “незалежных”, этих фашистов! Забыли, что русские и украинцы – это один народ? Мы напомним. Их обманули, это США заморочило им голову. Хотели предать нас? Не дадим. Ведь у нас общая история, родственные связи. Это русские построили всю эту Украину… С Россией такие шутки не проходят, не на тех напали! Мы своего не отдадим, чего бы это нам не стоил. Мы победим!”
Читати далі «Рускій мір», гуд бай?

Російський фашизм

0712_rashyzm
Його ключова ознака — визнання прав одного народу та нехтування інтересами інших

Для з’ясування сутності поняття «фашизм» спочатку звернімося до Вікіпедії, зокрема її російської версії. Останню автор використав тому, щоб не було зайвих підстав в упередженості. Отже, у відповідній статті можна прочитати, що фашизм — це узагальнена назва ультраправих політичних рухів та ідеологій, яким властиві диктаторський лад із притаманними для нього виявами націоналізму, культу особи, мілітаризму і тоталітаризму. У статті також сказано, що слово «фашизм» походить з італійської мови та означає «пучок, в’язанка».
Читати далі Російський фашизм

Росія: гальванізація Гітлера

0708_in-the-name-of-peace
“Гитлер и теперь живее всех живых”, – если в сегодняшней России и существует национальная идея, то звучит она именно так. И если для всего мира эпоха Гитлера давно ушла в прошлое, а уроки из неё извлечены, то для России война всё продолжается и, похоже, не окончится никогда.

Россия и сегодня борется с фашизмом и видит в этом своё главное предназначение.

Здесь и далее опустим различие между фашизмом и нацизмом и будем употреблять слово “фашизм” в том значении, в каком его употребляет российская пропаганда.

Совершенно справедливо замечено: победа в войне – практически единственный факт, дающий россиянам основания и повод для национальной гордости. И задача российской пропаганды – актуализировать этот факт как можно дольше.

Но не только.
Читати далі Росія: гальванізація Гітлера

Русские и украинцы – реально – по-разному понимают слово «националист»

0703_rasha-nazi-DPNI_1
Почему русские и украинцы не понимают друг друга

Недавно прочитал неплохой текст журналиста, который прожил 2 недели на Майдане среди членов Правого Сектора. Интересно было читать, но всё время какая-то мысль меня гложила, очень странная: будто я в России. Я подумал, переспал с этой мыслью, и наутро понял, откуда в принципе берётся такое чудовищное недопонимание между украинцами и русскими относительно всех последних событий, Майдана, революции и оккупации Крыма.

Вот смотрите: мне 35 лет (почти 36 уже). Практически всю свою жизнь я живу в Украине (всё моё пребывание заграницей в сумме не потянет и на один год). Один раз, когда я был студентом, знакомого моего знакомого в Днепропетровске избили скинхэды. Знакомого моего знакомого. И – вот это была мысль, которая пришла мне в голову – за 35 лет жизни в Украине живого скинхэда я видел своими глазами ноль раз. Читати далі Русские и украинцы – реально – по-разному понимают слово «националист»

Питання лише, який рахунок у підсумку виставить Медведчук…

0702_miedvied1
Його мета – не депресивні регіони Донбасу, а вся Україна і можливість отримати в ній право вето

Писати про це зараз непопулярно, але я вважаю, що Медведчук:
а) не стоїть за заворушеннями в Донецькій та Луганській областях; б) він хоче настання миру на сході України.

При цьому я і далі вважаю, що він – в) демон української політики.

Поясню чому.

Я відверто не люблю Медведчука. Але він – не фанатик і не зомбі. Він цинічний і не дурний чоловік.

Так, Медведчук – прихильник проросійського курсу України, але він не готовий присвятити все своє життя цій надідеї. Заради неї він не готовий іти в ліс жити як партизан. Або відмовитися від благ, які він досі мав. Або померти в ім’я “Новоросії”.
Читати далі Питання лише, який рахунок у підсумку виставить Медведчук…

У чому суть доктрини Путіна?

0628taiga
Німецькі експерти намагалися проаналізувати курс російського президента з політичної та військово-стратегічної точок зору. І дійшли невтішних висновків.

“Назад в майбутнє? Криза в Україні та перспективи відносин Росії та Заходу” – так називалася панельна дискусія, що відбулася в Берліні за участю впливового депутата Бундестагу, колишнього генерала Бундесверу й авторитетного німецького дослідника країн Східної Європи.

Публіка після цієї дискусії розходилася у пригніченому настрої. Його не змогли поліпшити ні вино, ні пиво, які щедро розливали у фойє берлінського представництва федеральної землі Саксонія – Ангальт.
Читати далі У чому суть доктрини Путіна?

Тисяча років несумісності

0625_Miller

Торік київське видавництво Laurus випустило книжку московського історика Алєксєя Міллера «Украинский вопрос в Российской империи» — наукову розвідку про російсько-українські взаємини у ХІХ столітті, написану в Росії уперше після 1917-го року. Автор — фахівець з імперських історій, що викладав цю дисципліну в університетах Москви, Варшави, Будапешта, Манчестера та у Києво-Могилянській академії. Його студія «Імперія Романових і націоналізм» перекладена у Великій Британії, а нині рецензована українська книжка вже готується до друку в Америці.

Отже, А.Міллєр належить до справжніх науковців, не інфікованих пропагандою. У передмові він згадує обговорення короткого російського видання цієї праці (2000): «Из всех суждений об этой книге мне особенно дорого одно замечание, которое Ярослав Дмитриевич Исаевич высказал в свое время на обсуждении «Украинского вопроса…» во Львове. Он, кажется, имел в виду меня упрекнуть, когда сказал, что при чтении этой книги «не понятно, на чьей стороне автор». Но для меня это была самая ценная похвала моей работе». Максимальне дистанціювання від власних ідеологічних оцінок історичного фактажу є, безумовно, головною принадою книжки для просунутого читача. Але її можна чесно рекомендувати й масовій авдиторії: попри глибоку аналітику, це ще й широка оповідь, очищена від псевдоакадемічної термінології. «Как рассказать эту историю?.. Насколько подходят для этого те слова, которыми мы привыкли сегодня пользоваться?», — починає А.Міллєр свою дослідницьку повість. Це як писала Наталя Яковенко: «Добре продумайте першу фразу — а раптом читач полюбить вас з першого погляду» (Наталя Яковенко. Вступ до історії. — К.: Критика, 2007). Міллєрів «Украинский вопрос…» заслуговує на таке.
Читати далі Тисяча років несумісності