Архів позначки: Росія

Курт Волкер, спеціальний представник США по Україні: “Росія розв’язала війну – Україна захищається”

Курт Волкер – один із небагатьох серед дипломатів і політиків, який чітко називає речі своїми іменами. Його призначення спецпредставником Держдепу по Україні надало нового поштовху до складного процесу переговорів та консультацій з Росією, яка уперто не бажає виконувати свої міжнародні зобов’язання, продовжує агресію проти України, тероризує ядерною мультиплікацією цивілізований світ.

Про деякі актуальні питання Мінського процесу, ситуації з Кримом, реінтеграції Донбасу американський дипломат розповів в ексклюзивному бліц-інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу. Читати далі Курт Волкер, спеціальний представник США по Україні: “Росія розв’язала війну – Україна захищається”

Олег Кузьміних, підполковник, захисник Донецького аеропорту: “Задовго до 2014 року в російських штабах тривав конкурс на кращий план війни проти України”

У січні 2015 року на той час командир аеромобільного батальйону легендарних «кіборгів» підполковник Олег Кузьміних, виконуючи бойове завдання з оборони Донецького аеропорту, разом із 14 побратимами потрапив у полон до російських терористичних військ.

Після 124 днів ув’язнення, офіцера, який не зрадив присязі й Батьківщині, було звільнено.

Сьогодні підполковник Кузьміних продовжує військову службу, а також разом із братом Сергієм й іншими небайдужими волонтерами опікується реабілітацією військовослужбовців, які пройшли через АТО.

На початку березня представники Благодійного фонду братів Кузьміних відвідали Брюссель, де в Європарламенті й штаб-квартирі НАТО розповіли про власний бойовий досвід на розв’язаній Росією війні проти України. Читати далі Олег Кузьміних, підполковник, захисник Донецького аеропорту: “Задовго до 2014 року в російських штабах тривав конкурс на кращий план війни проти України”

Бойовий дебют української броні. Як на заводі “Арсенал” повстання вгамовували

Кулеметний бронеавтомобіль «Остін» 2-ї серії (фото періоду літо-осінь 1918 р.)

Бронеавтомобілі допомогли УНР протистояти не тільки місцевій “п’ятій колоні”, а й наступу зовнішнього аресора

29 (16) січня 1918 р. в Києві спалахнуло більшовицьке повстання, центром якого став завод “Арсенал”. Війська, що зберегли вірність Центральній Раді, за кілька днів придушили виступ. Значну роль у цьому, як і загалом у захисті Києва, зіграли українські броньові частини. Читати далі Бойовий дебют української броні. Як на заводі “Арсенал” повстання вгамовували

Більшовицька навала

17 грудня 2017 року виповнилося 100 років від початку спротиву більшовицькій агресії у першій російсько-українській війні ХХ століття

Механізми становлення радянської влади в Україні у 1917–1921 роках засвідчують її окупаційний характер

Захопивши під час Жовтневого збройного перевороту владу в Петрограді, Владімір Лєнін та його соратники розпочали боротьбу за контроль над Україною. Їхньою суперницею була Центральна Рада, найорганізованіша на той момент сила, що мала високий авторитет у суспільстві й відкрито виступила проти незаконної узурпації більшовиками влади в Росії. Щоб компрометувати УЦР в очах населення та військ на фронті, більшовики звинувачували її в «контрреволюційності» та «буржуазності», а також використовували апробований у Росії «джентльменський набір» популістських гасел: про мир, землю, фабрики й заводи. Читати далі Більшовицька навала

Або США утвердять свій статус світового лідера, або Росія + Китай

Поки що американці демонструють слабкість. Ні, не військову, а у швидкості й рішучості в ухваленні рішень

Північна Корея у п’ятницю знову, вже вдруге, запустила пробну міжконтинентальну ракету, яка пролетіла тисячу кілометрів і впала в море біля берегів Японії. США, Японія, Південна Корея знову вибухнули різкими заявами, і не тільки: США, приміром, провели успішне тренування на Алясці системи протиракетної оборони THAAD, як вони збиватимуть ворожі ракети, а ще послали стратегічні бомбардувальники у небо над Корейським півостровом. Читати далі Або США утвердять свій статус світового лідера, або Росія + Китай

Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Суспільство стало однорідним, але намітилися інші лінії поділу

В Україні три роки йде війна. Війна, яку можна уявити, як серію різних гравюр. Це і село, що стоїть на колінах і зустрічає на під’їзді труну з солдатом. Нещодавно такі труни отримали вісім родин. І дипломатичні битви, мобілізація, паралельні фронти, і тут же ресторани, фестивалі, концерти, не завжди благодійні. Як суспільство приймає війну? Адже соцмережі дуже часто – просто ілюзія в порівнянні з тим, що відбувається в чорному ящику під назвою «народ».

Такої форми матеріал, можна сказати, набув випадково. Я прийшла на інтерв’ю до заступника директора Інституту соціології НАН Євгена Головахи, але через кілька хвилин до нього в кабінет зазирнула керівник центру «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. І я вирішила поставити питання одночасно двом соціологам. Тим більше, що найпомітніші вітчизняні представники цієї науки дещо відрізнялися в оцінках того, що відбувається. Читати далі Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Про мови та порожнечу

Еmpty language”, або “порожня мова”. Так західні та американські лінгвісти назвали мову, що утворилась всередині країни, яка виникла на теренах колишньої Російської імперії та назвала себе “Радянським Союзом”. В лінгвістичній совєтології, напрямі лінгвістики, що з’явився в кінці 40-х років минулого століття, вона отримала багато назв: “тоталітарна”, “комуністична”, “радянська”, “дерев’яна”, або “новомова”, як у Орвела. Незалежно від назви, її суть незмінна – це мова тоталітарного режиму, який камуфлював свою людожерську суть, створивши для цього окрему лінгвістичну систему.


Мова – це політичний канал, політичний продукт та політична сила. В тоталітарних режимах мова – це політичне знаряддя. Вона виконує функцію політичного контролю, спотворює та пригнічує здатність людини міркувати над політикою, аналізувати ситуацію, в якій вона опинилась, та уявити, що можна діяти по-іншому. Вона руйнує не тільки здатність людини бути вільною, а й знищує бажання політичної свободи. Тоталітарна мова визначає лінгвістичний механізм увіковічення тоталітарної влади. Це лінгвістичне шахрайство – мова брехні, маніпуляцій, абсурду та імітації. Мова порожнечі. Вона начебто існує і звучить, але нічого не здатна сказати чи пояснити.
Читати далі Про мови та порожнечу

Євросоюзу 60 років: тривожний ювілей заради майбутнього


Підписання Римської декларації лише підтвердило бажання та спроможність “двадцяти семи” діяти разом

Минулої суботи 27 керівників Європейського Союзу зібралися на Капітолії у Римі з урочистої й символічної нагоди – відзначити день народження Спільноти. Рівно 60 років тому 25 березня лідери шести країн Європи підписали Римські угоди, що стали засадничими для утворення “на руїнах” після Другої світової війни союзу європейських держав. Їх об’єднали спільні цінності демократії, верховенства права та чотирьох засадничих свобод: вільного переміщення людей, товарів, капіталів та послуг у межах єдиного ринку.

Відтоді Євросоюз набув авторитету, як найбільш успішна політико-економічна організація заможних, високорозвинених демократичних держав, критерії вступу до якої є найбільш принциповими й вимогливими у світі.

ВИЖИТИ В УМОВАХ НОВИХ ЗАГРОЗ: ТЕРОРИЗМ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕГОЇЗМ ТА РОСІЯ
Читати далі Євросоюзу 60 років: тривожний ювілей заради майбутнього

Україна живе, і цим ламає стратегію Кремля

Неважливо, чи був лист Януковича Путіну, важливо, що не такий страшний чорт…

«Жодного листа офіційно в адміністрацію президента не надходило. Жодного подібного документу в адміністрації президента не реєстрували» – так коротко і категорично відповів прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков на запитання, чи був лист екс-президента України Віктора Януковича до Володимира Путіна з проханням застосувати в Україні війська Росії.
Читати далі Україна живе, і цим ламає стратегію Кремля

Янукович не писав, Чуркін не жив, Путін не вбивав…

Путін продовжує небачений за своїми масштабами і ницістю експеримент над людством

…Може то були якісь шулерські чорнила, що ними Янукович писав історичного листа Путіну – з проханням збройного нападу на Україну? Знаєте, такими в доелектронну еру шахраї підписували фальшиві чеки? Сьогодні текст є, а завтра – зник, наче його й не було.

Ледь російський посланець Чуркін встиг його зачитати на Радбезі ООН, як текст випарувався. Або ж клаптик паперу спалахнув у руках. Фотокопія може й лишилася, а оригіналу наче й не було.

Запевнення покійного Чуркіна (“Офіційно заявляю: Віктор Янукович особисто попрохав Володимира Путіна ввести війська у Крим і Донбас»), прес-конференція Путіна від 4 березня 2014 року («у Росії є безпосереднє звернення легітимного президента України Віктора Януковича про використання збройних сил для захисту життя, свободи і здоров`я громадян України»), власні зізнання Януковича в інтерв’ю телеканалу «Дождь» 2 квітня того ж року і його ж  каяття, «що припустився помилки, коли запрошував російські війська до Криму», – все це жодним чином нічого не підтверджує. Бо на думку російської генпрокуратури, не є документом!
Читати далі Янукович не писав, Чуркін не жив, Путін не вбивав…