Архів позначки: шовінізм

Больові точки

«…що не завадило їм поставити цивілізацію на межу катастрофи та знищити десятки мільйонів людей…»

Залишити коментар

151113_ptnklr

Останнім часом в українських мас-медіа, і не лише в них, з’явилося чимало публікацій, де проводиться ідея, наче Путін потрапив у безвихідне становище й от-от змушений буде дати задній хід у своїх геополітичних авантюрах. «Путін зазнає краху… Путін не знає, як виплутатися зі створеної ним же ситуації… Путін – це вже політичне ніщо…» – такі чи майже такі твердження легко знайти у ЗМІ. Інакше кажучи, робить висновок масова аудиторія, Путін загрався і догрався. І скоро йому будуть повні «кранти».

Але чи автори такого роду текстів несамохіть не видають бажане за дійсне? Чи не занадто поспішають вони з «політичними похоронами» кремлівського самодержця? І чи можна вважати, що на Україну та інших сусідів Росії (і не лише на них) у найближчому майбутньому не чекають неприємні сюрпризи?
Читати далі «…що не завадило їм поставити цивілізацію на межу катастрофи та знищити десятки мільйонів людей…» →

Больові точки

Ми є свідками брутальної реставрації системи сталінізму в Росії. Чи усвідомив демократичний світ цю глобальну загрозу?

Залишити коментар

150501_ptnstln
«…здох  тиран,  але  стоїть тюрма!» (Д. Павличко)

Історичні трагедії шекспірівського масштабу, як правило, втілюються у життя, незважаючи на застереження мудрих пророків, компетентних експертів та етично чутливих людей, котрі попереджають про катастрофи, що насуваються, бо бачать ознаки цих катастроф заздалегідь, як деякі живі істоти відчувають наближення землетрусу або цунамі. А що може бути більшою катастрофою, аніж свідома й системна реставрація однієї з найкривавіших тираній в історії — тиранії сталінізму? Сказати, що це становить глобальну загрозу цивілізованому людству — значить без жодних перебільшень просто холодно констатувати реальний стан справ.
Читати далі Ми є свідками брутальної реставрації системи сталінізму в Росії. Чи усвідомив демократичний світ цю глобальну загрозу? →

Больові точки

Чи подякують «житєлі Донбаса» своїм улюбленим російським каналам за свою сплюндровану землю?

Залишити коментар

0916_piervy2
Пропонована стаття ніяк не може претендувати ні на об’єктивність, ні тим більше на повноту. По меншій мірі несерйозно вважати, що основним (а тим більше «первинним») розпалювачем та «автором» війни Росії з Україною були «російські постмодерністи», «політтехнологи» та «славнозвісне» російське телебачення. Принаймні смішно уявити, що «жителі» Кремля та Лубянки спостерігали за цим усим з роззявленими ротами та «плелися у хвості» подій…

Але все ж стаття цікава і корисна – тим, що дозволяє створити повнішу картину травматично-реваншистської та глибинно-українофобської свідомості російського суспільства. Звісно ж, що війну з Україною – перш за все світоглядну – вели і ведуть не тільки російське телебачення та аматори-«реконструктори». На епідемію реваншизму та шовінізму хворе все російське суспільство. Принаймні ті «80 процентів», які підтримують дії Путіна…
***

Сергей Медведев

«Войны в Донбассе не было»: как телевидение создало украинский конфликт

Нынешняя власть яростно отрицает «лихие девяностые», но сама страстность этого отречения говорит о глубинном с ними родстве

Среди карнавала типажей, до недавнего времени возглавлявших Донецкую народную республику, — политтехнолога Александра Бородая, реконструктора Игоря Гиркина, писателя-фантаста Федора Березина (того, что уверен, что мы живем в Матрице) — своей незаурядной биографией выделялся помощник Бородая Сергей Кавтарадзе. «Хипстер с автоматом», кандидат исторических наук, пишущий докторскую диссертацию, посвященную архетипам войны, он также снимает кино. Выпустил короткометражку «Гарь» про рабочего, инсценирующего самосожжение, и фильм «Молокобезумия» про психологию насилия. Рассуждая в недавнем интервью о своем участии в войне на востоке Украины, он признался: «Мне это интересно с точки зрения науки и кино».
Читати далі Чи подякують «житєлі Донбаса» своїм улюбленим російським каналам за свою сплюндровану землю? →

Цей день в історії

2014_2-4 серпня

Залишити коментар

2 серпня

***
0802_roma-2014s
Міжнародний  день  голокосту  ромів. Відзначається в Україні з 2004 року на державному рівні (Постанова Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 року № 2085-ІV) у день, коли  гітлерівці влаштували у концтаборі Аушвіц-Біркенау «циганську ніч» (2 серпня 1944 року).
0802_romy
***

2 серпня відбулося:

***
0802_rasha1914
100 років тому (1914), наступного дня після оголошення Німеччиною війни Росії, на Двірцевій площі у Санкт-Петербурзі в очікуванні офіційної заяви імператора Миколи ІІ щодо вступу Росії у війну зібрався чималий натовп. Патріотично налаштовані громадяни тримали в руках транспаранти: «Победа России и славянства!», «Слава великой неделимой Руси!», «Русское православие непобедимо!» тощо.

По всій імперії створювались всеросійські союзи земств і міст, покликані допомагати урядові зміцнювати воєнний тил. Міські думи та земські збори в численних резолюціях запевняли уряд у своїх вірнопідданських почуттях, рішучості вести війну до повної перемоги. Ейфорія шовінізму охопила чорносотенців, октябристів, кадетів. Влаштовувалися патріотичні маніфестації під церковні дзвони, з корогвами й портретами царя. Патріотичні настрої охопили всі верстви населення.
0802_rasha1914_1
Звісно, не оминули вони й представників російської інтелігенції. Поет, прозаїк і драматург Федір Сологуб писав: «Довольно нам ориентироваться на Запад, пора нам найти в самих себе нашу правду и нашу свободу, опереться на исконное свое, вспомнить древние наши были, оживить в душе торжественные звоны вечевых колоколов…» (Зі статті «Выбор ориентации», 1914). Під час війни Сологуб – один із яскравих представників петербурзького символізму, опублікував чимало патріотичних статей і віршів. У 1915 році видав друком поетичну збірку «Война», в 1916 – книжку оповідань «Ярый год», сповнених віри у перемогу росіян. Колега Сологуба по поетичному цеху Олександр Блок не менш патетично писав в одному з листів до дружини: «Чувствую войну и чувствую, что вся она – на плечах России, и больше всего – за Россию, а остальное – Бог с ними». В липні 1916 у віці 35 років він був призваний на фронт. До березня 1917-го служив на будівництві доріг і укріплень. Загалом 3 700 російських письменників, художників, артистів, інженерів, юристів пішли добровольцями на війну.
***
Читати далі 2014_2-4 серпня →

А що завтра?

«Гітлер неначе виправданий, і паралельно відпали претензії до Путіна…»

Залишити коментар

rashism1
Хто вони і куди йдуть?
«Успішний продукт патріотичного виховання радянської людини»

Хтось із інтернетівців написав: «Росія виграла війну і всиновила фашизм. Дитя виросло і злякало весь світ, бо було з атомною бомбою». І як це дитя виправдати після нападу на Крим? Принаймні канцлер ФРН Ангела Меркель спробувала, наголосивши, що не можна порівнювати президента В.Путіна з фюрером А.Гітлером. І це очікуване адвокатство російської агресії прийшло разом із неочікуваною реабілітацією Гітлера. Так, в «Известиях» член політологічного гадючника Росії А.Мігранян прямо написав, що коли Гітлер займався лише збиранням земель, а не воював, то мав рацію, адже «без жодної краплі крові об’єднав Німеччину з Австрією, Судети з Німеччиною, Мемель з Німеччиною, фактично завершивши все те, що не вдалося Бісмарку, а якби Гітлер зупинився на цьому, то залишився б в історії політиком найвищого класу» (03.03.2014). Читати далі «Гітлер неначе виправданий, і паралельно відпали претензії до Путіна…» →