Архів позначки: Союз

«Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

160606_Intermarium

Політичні стосунки України та Польщі охолонули на найвищому рівні і це потрібно змінювати. Про це, а також про перспективи Балто-Чорноморського союзу розповів політичний аналітик Євген Жеребецький у коментарі до Рекомендацій фундації «Центр досліджень Польща-Україна» для уряду України у відносинах з Республікою Польща. “POLUKR.net” публікує коментар аналітика повністю.

“У нас зараз доволі дивна диспозиція склалася на європейському напрямку. Маю на увазі стосунки з ЄС та, зокрема, з Польщею. Наприклад, у нас так склалося, що нині ми маємо доволі тісні стосунки з німецькими політиками, зокрема на президентському рівні з Ангелою Меркель. А в Польщу  президент Порошенко з офіційним візитом завітав аж у грудні 2014, через 7 місяців після інаугурації. Хоча раніше, якщо не перший, то другий або третій візит попередників президента Порошенка був до Польщі. Зараз так не сталось. Президент Анджей Дуда завітав в Україну через 4 місяці і це теж не був його ані перший, ані третій закордонний візит. І це при тому, що у Польщі часто виголошується теза про те, що “без незалежної України не може бути незалежної Польщі”. Тому ситуація така, що з одного боку Україна важлива для поляків, оскільки із стратегічної точки зору є таким собі буфером між поляками і нашими “братами”-москалями. А з іншого боку політичні стосунки дещо охолонули. Про це треба говорити і це потрібно змінювати.
Читати далі «Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

Міжмор’я: умови для реалізації геостратегічного проекту у 21 столітті

160606_Intermarium

У 21-му столітті Європі як повітря потрібна так звана «третя сила», яка зможе стабілізувати ситуацію в середині континенту та убезпечити його від гібридної, в тому числі і суто військової, загрози ззовні. Вже вкотре цю важливу геостратегічну нішу не лише може, а, скоріше, мусить зайняти союз країн Центрально-Східної Європи між Балтійським і Чорним морями із можливими відгалуженнями в бік Кавказу та Адріатики. Після оприлюднення гучного прогнозу на найближче десятиріччя американської приватної розвідки «Стратфор» та не менш гучної заяви одразу після обрання президентом Польщі Анджея Дуди внесення питання інтеграції у Балто-Чорноморському регіоні в актуальний порядок денний є доконаним фактом. Більше того, необхідність якнайшвидшої інституалізації оновленого проекту Міжмор’я вимагає сама логіка сучасного геополітичного процесу на континенті.
Читати далі Міжмор’я: умови для реалізації геостратегічного проекту у 21 столітті

Україна може змінити політичну структуру Європи

160306_bchs

Виникнення Балто-Чорноморського союзу і розділення ЄС на “стару” та “нову” Європу має давні передумови, але тепер, з початком війни в Україні, ця ідея наблизилася до реалізації

У червні 2014 року Україна підписала угоду про Асоціацію з ЄС. Скоро минає рік, проте заяви українських та європейських політиків вказують на те, що інтеграція не буде швидкою, а може взагалі відкластися на невизначений термін. Куди має рухатися далі українська держава?

ШЛЯХИ ЄВРОІНТЕҐРАЦІЇ

Підписавши угоду про Асоціацію, Україна стала на черговий щабель своєї ідентифікації як європейської країни.

На сьогодні Асоціацію з ЄС мають майже всі європейські країни. Асоціацією з ЄС пов’язані також географічно наближені до Європи країни північної Африки та близького Сходу – і навіть далекі географічно, але досить близькі за духом, Південна Африка, Південна Корея та деякі країни Латинської Америки, утворюючи спільний європейський цивілізаційний простір.
Читати далі Україна може змінити політичну структуру Європи

Нова надія Середньої Європи

160124_BBSU_1

У новий 2016 рік Європа входить, можливо, як ніколи більше після ІІ Світової війни, переобтяжена проблемами і поділами: московитська анексія Криму і московитсько-українська війна на сході України підірвали сякий-такий порядок, який давав хоч якусь певність. Вал біженців й мусульманський тероризм, що поставили під сумнів безпеку, загострив протиріччя між ліволіберальними урядами Старої Європи та консервативними керівниками країн Нової Європи, здається, ось-ось виллється у війну санкціями усередині ЄС.

Проблеми Старого континенту можна ще довго перелічувати й аналізувати їхні причини, можливі наслідки, пропонувати спроби їхнього вирішення. Але на тлі європейських проблем, особливо безпекових та світоглядних, дуже цікавим виглядає воскресіння ідеї Середньої Європи, але без німців: Середземелля, Міжмор’я, Балто-Чорноморського союзу, Чорноморсько-Балтійського-Адріатичного об’єднання.

Це мало б у якийсь спосіб об’єднати Польщу, Україну, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію, Словенію, Хорватію, Боснію і Герцеговину, можливо, Чорногорію, Албанію, Косово, Болгарію та Македонію.
Читати далі Нова надія Середньої Європи

У союзі з Туреччиною? Плацдарм опору зазіханням Росії в Чорноморському регіоні

151229_bbsu1

Посилення військового співробітництва між Туреччиною, Азербайджаном і Грузією вплине на ситуацію у регіоні

Inimicus, inimica – Amicus meus

Слова цього римського прислів’я певною мірою описують всю історію людства. Ворог ворога – мій друг. Людям і державам завжди було притаманно мати ворогів і шукати союзників. Ця суто людська риса пізніше за римлян знайшла відображення навіть у Біблії. Але для нас, для тих, хто подолав рубіж другого тисячоліття і ризикує будувати плани на майбутнє, праісторичний характер людської природи є слабкою втіхою. Змінюються часи й технології, але «людина розумна», як і тисячі років тому, продовжує бавитися пошуком ворогів і природних союзників.
Читати далі У союзі з Туреччиною? Плацдарм опору зазіханням Росії в Чорноморському регіоні

Від моря до моря: головна проблема, перед якою стоять країни Балто-Чорноморської дуги, пов’язана з пошуком формату співпраці

150819_BBSU_3
Агресивна політика Російської Федерації стосовно суміжних держав, передусім України, підштовхнула країни Центрально-Східної Європи до політичної та військової консолідації. Спільна загроза не тільки відкрила шлях до зближення України з країнами Балтії й Польщею, але й створила передумови для ревіталізації стосунків з Румунією. З легкої руки нового президента Речі Посполитої Анджея Дуди експерти знову заговорили про Балто-Чорноморський блок держав – або, вживаючи класичної формули, про військово-політичну організацію простору «od morza do morza». «Гал-інфо» дослідило перспективи такої військово-політичної спілки в осяжній перспективі.

Оборонний союз на кшталт NORDEFKO

Розвиваючи взаємодію з країнами балто-чорноморської дуги – передусім Польщею та Румунією – Україна насамперед має акцентувати на безпековій політиці, вважає керівник львівського Центру дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва Володимир Гулима.

За його словами, існуючі системи колективної безпеки, в тому числі НАТО, не повною мірою відповідають сподіванням, які на них покладалися. Крім того, Україна не зможе долучитися до альянсу найближчим часом, відтак, стоїть перед завданням вибудувати новий – регіональний – оборонний союз.
Читати далі Від моря до моря: головна проблема, перед якою стоять країни Балто-Чорноморської дуги, пов’язана з пошуком формату співпраці

Балто-Чорноморське Міжмор’я: між проектом та реальністю

150819_BBSU_2

Фрагмент інтерв’ю новообраного президента Польщі Анджея Дуди Польській пресовій агенції (PAP), яке було опубліковано 5 серпня 2015 р., де він стверджував, що Польща повинна «провадити активну політику в Центрально-Східній Європі» і що «я є прихильником посилення співпраці держав цього регіону – від Балтійського моря до Чорного моря. Вони мають спільний досвід другої половини ХХ століття і часто спільні проблеми сьогодні. Я думаю тут не лише про справи безпеки, але й про економічну ситуацію», викликав в українських ЗМІ ефект «міні-сенсації».

Втім, людей які хоча б поверхово знайомі з польською політикою він не повинен був би здивувати. Адже передвиборча кампанія Дуди багато в чому базувалася на використанні невдоволення значної частини польського суспільства дотеперішньою зовнішньополітичною лінією колишніх керівників Польщі і чільних представників партії «Громадянська платформа» Дональда Туска та Броніслава Коморовського, яка від початку епохи правління цієї партії в Польщі була спрямована на стабілізацію та поліпшення стосунків з Брюсселем (фактично – Берліном) та Москвою (нагадаю, попередники Туска та Коморовського, лідери партії «Право і справедливість», брати Качиньські – вели різко конфронтаційну політику на німецькому та російському напрямку).
Читати далі Балто-Чорноморське Міжмор’я: між проектом та реальністю

INTERMARIUM. Балто-Чорноморський Союз може стати надійним щитом європейської і євроатлантичної цивілізації

150818_BBSU_1
Перед обличчям російської агресії, країни Центральної та Східної Європи повинні згуртуватися у міцному геополітичному союзі. Ідея Юзефа Пілсудського, навіть через 100 років, залишається актуальною

В академічних колах побутує думка, що геополітика є лженаукою. Це правда. Але правдою є також і те, що в Москві геополітика виконує функції військово-політичної стратегії. І ця стратегія визначає формування російської зовнішньої політики. Її наслідком стала низка кривавих війн вздовж російських кордонів. Керуючись геополітичним світоглядом, Кремль намагається за будь-яку ціну відродити Євразійську імперію. І ця політика становить серйозну загрозу для усієї Центрально-Східної Європи. З огляду на це варто звернути увагу на питання геополітики у контексті європейської і глобальної безпеки.
Читати далі INTERMARIUM. Балто-Чорноморський Союз може стати надійним щитом європейської і євроатлантичної цивілізації

2015_13 – 15 червня

13 червня

В Естонії, Латвії, Литві – День вшанування жертв комуністичних репресій. Після підписання таємної угоди між Німеччиною та СРСР (пакт Молотова-Ріббентропа) території Естонії, Латвії і Литви потрапили у  «сфери впливу» Радянського Союзу. 16 червня 1940 року Радянський Союз надіслав Ноти Латвії та Естонії із звинуваченням у порушенні договорів про взаємодопомогу та в агресивних намірах. 17 червня до Латвії та Естонії введено радянські війська. 21 червня створено новий уряд Естонії на чолі з І.Вересом; склад кабінету узгоджувався з радянським представником А.Ждановим. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках і звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР. В ніч з 13 на 14 червня 1941 року на окупованих СРСР країнах Балтії почалися масові депортації громадян до Сибіру.

13 червня відбулося:

***
95 років тому (1920) розпочався відступ армії УНР за р. Збруч, спричинений проривом 1-ю Кінною армією С. Будьонного фронту 6-ї польської армії.
***
Читати далі 2015_13 – 15 червня

2014_29-30 травня

29 травня відбулося:
***
Chesterton1
140 років тому народився Гілберт Кіт Честертон (1874–1936), англійський романіст (класик англійського детективу), новеліст, есеїст, християнський мислитель. Честертон вважав себе передусім журналістом, жодним чином не белетристом і тим паче не мислителем. В 1901 році він з тріумфом дебютував в англійській періодиці. Для читачів кінця ХХ – початку ХХІ століть ім’я Честертона пов’язане не лише з його романами («Наполеон з Ноттінг-Хілла», «Людина, що була Четвергом») та детективними оповіданнями про сищика отця Брауна («Таємниця отця Брауна», «Недовірливість отця Брауна»), а передусім з його блискучою, часом парадоксальною есеїсткою.

Сергій Авєрінцев навдивовижу точно характеризував творчість Честертона: «…Честертоновское видение вещей сплошь да рядом бывает вызывающе неверным в конкретных частностях и неожиданно верным, даже точным, в том, что касается общих перспектив, общих пропорций… Любая тема – предлог, чтобы еще, и еще, и еще раз поговорить о самом главном: о том, ради чего люди живут и остаются людьми, в чем основа, неотчуждаемое ядро человеческого достоинства… Неистощимый, но немного приедающийся поток фигур мысли и фигур речи, блестки слога, как поблескивание детской игрушки, – и после всего этого шума одна или две фразы, которые входят в наше сердце. Все ради них и только ради них».
Chesterton
***
Читати далі 2014_29-30 травня