Архів позначки: США

Західні «партнери» України твердо налаштовані провести «вибори» в окупованому Донбасі ще цього року…

160617_false1

Провідні держави Євросоюзу висловилися проти надання Грузії безвізового режиму. Як повідомляють інформагенції, реальною причиною цього є побоювання, що грузинський криміналітет (знаний далеко за межами цієї країни) негайно скористається таким режимом і розкине свої щупальця по всій Європі. Щоправда, офіційно висувається інша версія – мовляв, ЄС ніяк не встигає модернізувати свої правила надання та скасування безвізового статусу, проте в це навряд чи вірять навіть ті, хто озвучує цю версію
Читати далі Західні «партнери» України твердо налаштовані провести «вибори» в окупованому Донбасі ще цього року…

Де він, «план Маршалла» для України?

160430_west&ptn

Ті з читачів «Дня», кому, як то кажуть, «за тридцять із гаком», пам’ятають мабуть, що на початку 1994 року ЦРУ США представило аналітичну доповідь, у якій, зокрема, йшлося про майже неминучий розкол України на дві держави, більше того – про можливу втрату української державності як такої. Все у тій доповіді було на місці: статистичні та соціологічні дані, думки експертів, наукова аргументація висновків… От тільки нічого схожого на той прогноз не сталося. Тож, виходить, іноді не тільки багаті плачуть, а й високооплачувані аналітики потрапляють пальцем у небо.

Після того багато було песимістичних, а часом навіть катастрофічних прогнозів західних експертів щодо майбутнього України. Проте, попри всі труднощі та трагічні події, найгіршого не сталося. Це не означає, що на розмисли зарубіжних аналітиків не треба зважати; просто потрібно розуміти, що вони – не боги й не святі, а водночас жити слід передовсім власним розумом, бо ніхто краще за нас самих не знає нашої ситуації…
Читати далі Де він, «план Маршалла» для України?

Санкції для Росії: Два роки тиску на агресора

160317_sanctions

Історія санкційного впливу на російські компаніїї, а також на російських, кримських, сепаратистсько-терористичних високопосадовців

Росіяни вже підрахували: за два роки дії санкцій сума збитків, завданих лише російській фінансовій галузі, склала 250 млрд доларів. І ця цифра невпинно зростатиме. Адже ЄС і партнери, спостерігаючи за діями Москви та її зухвалою демонстрацією своєї вкрай волюнтаристської позиції, не збираються послаблювати санкційні «лещата». Ні проти російських компаній, ні проти російських, кримських, сепаратистсько-терористичних високопосадовців.

Не останню роль у беззастережному продовженні санкцій відіграла й ситуація з Надією Савченко: події у справі української бранки та її непохитна позиція продемонстрували світу зневагу Москви до засад міжнародного та національного права і відповідно продовження санкцій.
Читати далі Санкції для Росії: Два роки тиску на агресора

«Питання в тому, що саме може Сурков запропонувати Нуланд у ситуації, коли Путін не готовий відмовитися ані від бандитів на Донбасі, ані від бандитів у Криму»

160116_khlo

Чільні посадовці США і Росії обговорили без України український Донбас

Зустріч може свідчити про прагнення Кремля якнайшвидше позбутися хоч частини західних санкцій

Помічник державного секретаря США Вікторія Нуланд обговорила становище в Україні з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, якого називають «кремлівським куратором українського питання». Багато подробиць зустрічі за зачиненими дверима не повідомляли, та оглядачі припускають, що вона може свідчити про прагнення Кремля якнайшвидше позбутися хоч частини західних санкцій.

Вікторія Нуланд і Владислав Сурков провели на зустрічі в курортному містечку Піонерський у балтійському ексклаві Росії, Калінінградській області, чи то чотири, чи то й шість годин, попідраховували різні російські агентства. Аж до початку зустрічі про неї говорили лише чутками, і єдину офіційну інформацію подав було у Вашингтоні речник Державного департаменту Джон Кербі: за його словами, мета розмови – обговорити необхідність повного виконання мінських домовленостей.
Читати далі «Питання в тому, що саме може Сурков запропонувати Нуланд у ситуації, коли Путін не готовий відмовитися ані від бандитів на Донбасі, ані від бандитів у Криму»

Переконання, що американці все про нас знають і все розуміють – міф

151216_J_Biden01

Віце-президент США відмовився проводити в Україні Майдан-3

Віце-президент США Джозеф Байден приїжджав в Україну. Він зустрічався з Президентом, головою уряду й групою молодих політиків і громадських діячів, а також 35 хвилин говорив з трибуни Верховної Ради. Потім поїхав додому. Візит, про надзвичайну важливість якого говорила мало не вся Україна, завершився.

Видимих, очевидних, негайних результатів візиту нема. А чого, власне, ми хотіли? («Ми» – це українці, які дуже хочуть справжніх реформ в Україні і водночас сподіваються, що США (Захід) змусить українську владу ті реформи провести.)
Читати далі Переконання, що американці все про нас знають і все розуміють – міф

Прикольний хлопець, але слабак, міг подумати Путін. І розперезався…

151013_nucl_crisis1

Кожне покоління американських президентів бачить себе колективним миклухо-маклаєм, намагаючись привчити росіян до демократії

Був такий відомий радянський, а пізніше російський історик, академік Георгій Арбатов, уродженець Херсона, до речі. І ось він якось зазначив одну цікаву деталь в російсько-американських відносинах. Можна навіть сказати, закономірність. Виявилося, що більшість криз у цих відносинах, що загрожували перейти у світову термоядерну війну, припадали на правління у США президентів-демократів.

І це при тому, що саме республіканці, а не демократи вважаються в Росії «яструбами». Справа в тому, говорив в одному з інтерв’ю академік, що «республіканці завжди займають більш тверду зовнішньополітичну позицію: у них менше ліберальних сентиментів, ніякого “разом до прогресу і демократії”, все прагматично і жорстко. І з таким візаві Росія (СРСР) поводиться обережніше…»
Читати далі Прикольний хлопець, але слабак, міг подумати Путін. І розперезався…

Зухвальство Обами. Принижений Путін має виконати зобов’язання щодо України

151011_syria1

Росія зобов’язалася припинити саботаж мінських домовленостей і залишити «своїх сучих синів» наодинці з Києвом

Коли Барак Обама закінчував виступ на сесії Генеральної асамблеї ООН, неможливо було повірити в те, що через два дні його знову назвуть «слабаком» і «невдахою», а Путіну повернуть почесне звання «Всіх Переграв». 28 вересня американського президента слухали всі, але далеко не всі почули. І збувається над ними пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите…

151011_obama
Втім, Стіва Джобса теж мали за одержимого дивака, а тепер убиваються в чергах за свіжим «айфоном». Живе втілення концепції soft power («м’яка сила») Барак Хусейн Обама – такий же філософ і новатор, як і творець Apple. Недарма книжка, що забезпечила йому обрання на перший термін, називалася The Audacity of Hope. Офіційна назва російського перекладу – «Дерзость надежды» («Зухвальство надії»; як виглядає, в українському перекладі книжка не виходила – ред.). Хоча ідеальна назва для неї – третє прокляте російське питання: «Ты чё такой дерзкий?»
Читати далі Зухвальство Обами. Принижений Путін має виконати зобов’язання щодо України

Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?

150911_Romanenko
Політолог Юрій Романенко прокоментував останні зміни у відносинах України, Росії та Заходу під час Економічного форуму у Криниці

На цьогорічний Економічний форум приїхало багато українських економістів та політологів. З одним із найвідоміших політичних аналітиків України Юрієм Романенком в Криниці розмовляла Олена Бабакова.

Минулого року, виступаючи на Форумі у Криниці, Ви говорили, що в Європі немає розуміння глибини української кризи та її можливих негативних наслідків. Сьогодні це розуміння з’явилося?

Ні, не з’явилося. Характер дій ЄС у справі реалізації хоча б Мінських домовленостей показує, що Брюссель не розуміє, які руйнівні наслідки матиме функціонування Мінська-2 у тій формі, на якій наполягають Меркель та Олланд. Керуючись короткозорими інтересами, європейці хочуть зменшити напруження на сході Європи коштом України. Європейська політика сьогодні є дуже дріб’язковою, сьогодні в ЄС немає персоналій масштабу Рузвельта та Черчілля, які б не боялися робити те, що вимагає часу, незважаючи на опір еліт та громадської думки. Чиновники-бюрократи діють виключно у рамках норм і бояться грати амбітно. Так що ЄС має всі шанси зіткнутися з тими ж проблемами, з якими зіткнувся СРСР наприкінці свого існування: радянська номенклатура не хотіла відповідати на виклики часу, а хотіла збереження старого ладу й косметичних реформ, цим же шляхом наразі йдуть єврократи.
Читати далі Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?

В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

150904_ass

Зростання напруженості внаслідок спротиву окремих політсил реформі Конституції може коштувати Києву підтримки Заходу. Утім, тиснути на Україну за умови бездіяльності Москви теж нерозумно, вважають німецькі експерти.

Парламентське голосування за президентський проект змін до української Конституції щодо децентралізації продемонструвало, наскільки далекою від безхмарності є перспектива остаточного затвердження цих змін у другому читанні. Криваві сутички під стінами Верховної Ради, внаслідок яких загинули троє бійців Нацгвардії, взаємні обвинувачення влади та ультраправих політсил у провині в трагедії та, зрештою, заява лідера Радикальної партії Олега Ляшка про вихід із владної коаліції вказують на новий рівень внутрішньополітичної напруженості у країні.

На кону – відносини Києва з Заходом

При цьому на кону стоїть чимало, адже запровадження конституційної реформи належить до зобов’язань, взятих на себе Києвом у рамках мінських домовленостей. На затвердженні реформи Основного закону України саме в президентському варіанті вже неодноразово і недвозначно наполягав Захід, зокрема і Берлін. У цьому процесі він вітав кожен крок у заданому напрямі і нагадував також і українській владі про необхідність виконання Мінська-2. При цьому акцент у заявах і коментарях із західних столиць завжди ставився саме на пункті гарантування особливого статусу контрольованим проросійськими сепаратистами районів Донбасу, нагадує в розмові з DW експертка з питань Східної Європи берлінського Фонду “Наука і політика” С’юзен Стюарт. Тобто саме того пункту президентського законопроекту, з яким радикально не погоджується не лише позапарламентська опозиція ультраправого штибу, але й низка парламентських фракцій. Окрім Радикальної партії, до них належать “Батьківщина”, а також більшість депутатів фракції партії “Самопоміч”.
Читати далі В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

2015_1 – 4 липня

1 липня

150701_Sophia_Kyiv
День архітектури України. Відзначається згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року (№ 456/95), щороку цього дня. Свято було встановлено «на підтримку ініціативи архітекторів  та  містобудівників, їх творчих спілок, працівників  проектних  організацій  і  місцевих органів містобудування та архітектури». «Архітектура – єдність користі, міцності та краси», – так писав видатний римський архітектор Марк Поліон Вітрувій у 2-й половині І ст. до н.е. Українська архітектура пройшла чималий еволюційний шлях, аби поєднати в собі ці три складові – від перших людських жител часів раннього палеоліту на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині до величних соборів Богородиці Десятинної й Софії Київської, про яку церковний діяч часів Ярослава Мудрого Іларіон писав: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, і немає такої у всій північній землі від сходу до заходу». Про майстрів часів Ярослава є деякі згадки в письмових джерелах. Так, 1026 року вишгородський «градник» (будівничий міських укріплень) Мироніг будував у Вишгороді, під Києвом, на замовлення Ярослава дерев’яну церкву Бориса і Гліба, «о п’яти верхах». Пізніше, 1072 року, дерев’яну церкву у Вишгороді будує «старійшина огородників» (тобто будівничий міської огорожі) Ждан Микола. Це перші відомі нам імена давньоруських архітекторів. Нині понад 1000 українських архітекторів та інших фахівців, діяльність яких пов’язана з архітектурою, об’єднує громадська творча організація Національна спілка архітекторів України.

150701_Canada Day Living Flag
Національне свято Канади – День Канади (1867). 1 липня 1867 року набрав чинності, ухвалений англійським парламентом у березні 1867 року, «Акт про Британську Північну Америку», згідно з яким була утворена Канадська конфедерація, або ж «Домініон Канада».
Читати далі 2015_1 – 4 липня