Архів позначки: Сталін

Скупа хроніка 1932-го: жовтень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

6/X-32 г.
Посеяли жито Федору по случаю что дождь ишел ночью 5го, под 6е но не очень намочил землю.
16/X-32 г.
Все время сеют и пашут но всходы очень плохие потому что земля сухая дождя нету. Получил я повидомлення чтобы посеял на зиму подсолнуха 15% га да изорать глубокой пахоти 10% га и обыкновенной пахоти 1 га 80%. Да получил извещение на самообложение на 63 рубля 03 копейки.
17/X-32г.
Посеяли жито Федору, погода сухая смотрел я на зерно какое посеяно уже 2 недели то оно пустило росток и так лежит если только дождя не будет то все посевы какие не взошли на верх погибнут потому что очень уже зерно истощало и как будто вже сохнет.
Читати далі Скупа хроніка 1932-го: жовтень

Скупа хроніка 1932-го: вересень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

2/VIII-32
План хлебо-заготовки на Лебяжьевский С/с 42 тысячи, которых мы не всилах выполнить опять останемся и на этот год голодные да еще дужче чем в прошлом году, молоть теперь только из довідкой от С/с. С 1го/VIII и только по 30 фунтов на едока а на базаре в Чугуеве муки и печенаго хлеба уже не увидишь потому что милиция отберает. Лошадь средняя 800 рублей корова 1200 рублей коза 300 – 350 руб пчеляной мед 7 рублей кило, в этом году очень много меду.
10/VIII
Получил налоговой лист на 42 р 02 коп. и получил кантрационную книжку на 53 пуда. С/с гонит всех женщин и девок на полку бураков в артели потом чтобы везли сено в Чугуев в лагерь, зерно на ст. Граково.
31/VIII-32 г.
Помолотил хлеб за это время от 10/VIII навеял жита 66 пудов, 16 пудов уже отвез хлебо-заготовки, за которые получил 14 руб. 33 коп., а если еще вывезть мне 37 пудов та посеять, то мне ничиво не останется для прокормления семьи.
Читати далі Скупа хроніка 1932-го: вересень

Чому Голодомор був геноцидом: нова книжка Енн Епплбаум «Червоний голод» — інтерв’ю з авторкою

Американська журналістка, письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум

Сьогодні, 10 жовтня, у США офіційно виходить друком книжка Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Red Famine. Stalin’s War on Ukraine).

Для України подібні англомовні книжки від відомих авторів є вкрай важливими: саме через них світ матиме змогу дізнатися і про українську історію, і про нинішні події.

Голодомор 1932-1933 років був однією з найтрагічніших подій європейської історії ХХ століття (4-5 мільйонів загиблих — принаймні такі цифри наводять історики, хоча жертв могло бути набагато більше). Утім, для міжнародної спільноти він і досі залишається не надто відомим.

Не можна сказати, що тема замовчується: є блискучі книжки Роберта Конквеста, Тимоті Снайдера, Андреа Граціозі тощо. Однак увага до Голодомору у світі явно менша за масштаб трагедії. Саме тому дуже важливим є будь-яке нове англомовне дослідження про Голодомор. Читати далі Чому Голодомор був геноцидом: нова книжка Енн Епплбаум «Червоний голод» — інтерв’ю з авторкою

Скупа хроніка 1932-го: серпень (частина 2)

Листи Сталін надсилав Кагановичу зі свого відпочинку на Кавказі

1932 рік. Серпень

(хронологію першої половини серпня-1932 див. у попередній статті)
***

16 серпня 1932 р. Каганович – Сталину 16 августа [1932 г.]

Серпень, 16 1932 (вівторок) – Лист Л. Кагановича Й. Сталіну. Зазначено: «теорія, що ми, українці, невинно постраждали, створює солідарність і гнилу кругову поруку не тільки середньої ланки, але верхівки». Зазначено, що навіть незалежно від оргвисновків, настав момент, коли ЦК ВКП(б) мав дати офіційно в полiтичному документі оцінку ситуації, що склалася в Україні. Підкреслив, що політичне рішення виправило б позицію значної частини активу і сприяло б зміні ситуації в Україні. Також висловив згоду про необхідність усунення С. Косіора з посади першого секретаря ЦК КП(б)У та про потребу інших кадрових змін у партійному керівництві України

Серпень, 16 1932 (вівторок) – Телеграма Й. Сталіна Л. Кагановичу та В. Молотову. Зважаючи на тяжке становище в Україні, визнано необхідним термінове залучення військ як до збиральної, так і до просапної роботи Читати далі Скупа хроніка 1932-го: серпень (частина 2)

Скупа хроніка 1932-го: серпень (частина 1)

«Сталин – Кагановичу
11 августа 1932 г.

… 3) Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропетровской) около 5и-ти райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным. В других райкомах обстоит дело, как утверждают, не лучше. На что это похоже? Это не партия, а парламент, карикатура на парламент. Вместо того, чтобы руководить районами, Косиор все время лавировал между директивами ЦК ВКП и требованиями райкомов и вот – долавировался до ручки. Правильно говорил Ленин, что человек, не имеющий мужество пойти в нужный момент против течения, – не может быть настоящим большевистским руководителем. Плохо по линии советской. Чубарь – не руководитель. Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своеобразной республике, как Украина.

Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять. Имейте в виду, что Пилсудский не дремлет, и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс или Косиор. Имейте также ввиду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обретается не мало (да, не мало!) гнилых элементов, сознательных и бессознательных петлюровцев, наконец – прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут хуже, эти элементы не замедлят открыть фронт внутри (и вне) партии, против партии. Самое плохое это то, что украинская верхушка не видит этих опасностей.

Так дальше продолжаться не может. …»
Читати далі Скупа хроніка 1932-го: серпень (частина 1)

Голодомор був навмисно спричинений Сталіним – Епплбаум про свою книжку «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»

Нова книга американського історика і журналістки Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною» (Red Famine. Stalin’s War on Ukraine) присвячена історії масового голоду 1932-1933 років в Україні, який забрав життя мільйонів людей. Авторка книги, досліджуючи причини Голодомору, приходить до висновку про умисне винищення значної частини українського народу більшовицькою владою і покладає провину за це на Йосипа Сталіна.

У постанові Верховної Ради України Голодомор 1932-1933 років названий актом геноциду українського народу. І хоча Енн Епплбаум зазначає, що саме поняття «Голодомор» не підлягає під визначення поняття «геноцид» в міжнародному праві, на її думку, масштаб штучно викликаного голоду і його умисний характер близькі до цього поняття. І вже 18 країн визнали Голодомор в Україні геноцидом: зокрема, США, Канада, Італія, Польща, Австралія.

Читати далі Голодомор був навмисно спричинений Сталіним – Епплбаум про свою книжку «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»

Джеймс Мейс: Юридичні аспекти Голодомору

161124_mace_james
Джеймс Мейс (1952-2004)
Історик, дослідник Голодомору

17 листопада 2016 року Національний музей “Меморіал жертв Голодомору” та видавництво “КЛІО” презентували книгу Джеймса МейсаУкраїна: матеріалізація привидів“. До книги увійшли статті історика, що публікуються вперше, та найвагоміші праці, які побачили світ на шпальтах періодичних видань України та у книгах, виданих газетою “День”.
161124_j_mace_article3
З люб’язного дозволу Наталії Дзюбенко-Мейс, “Історична правда” публікує виступ Джеймса Мейса, який був виголошений 7 листопада 2002 року у Києві, на конференції “Три Голодомори в Україні у ХХ столітті: погляд із сьогодення”. Деякі із тверджень звучать пророчо, деякі – як постановка домашнього завдання для українського суспільства. Через 14 років після написання цього тексту частину цих завдань українське суспільство виконало.

Читати далі Джеймс Мейс: Юридичні аспекти Голодомору

Чи варто нам переписувати «Історію ВКП(б)»?

160726_kratkiikurs1

Ми шануємо Корольова, а він – батько балістичних ракет, якими Хрущов збирався стріляти з Куби по Америці

…Не можна переписувати історію! Не чіпайте! – лунають голоси з-за поребрика і ближче, коли, зігнувшись і схиливши голови, відходять від нас у небуття ДніпроПетровський з ДніпроДзержинським, численні комсомольськи й коммунарськи, нескінченні вервечки леніних та чапаєвих.

Порожні п’єдестали вселяють жах. Відсутність серпів і молотів – почуття беззахисності. «Не можна переписувати історію!»

І ми згодні. Історію не можна переписати. Це безглуздо. Особливо, якщо це історія КПРС, а тим більше, її «Короткий курс».
Читати далі Чи варто нам переписувати «Історію ВКП(б)»?

Зустріч у Гавані: дивна логіка, сумні та сумнівні результати

160215_papa&gund

На жаль, підсумки зустрічі Папи Римського Франциска і Патріарха РПЦ Кирила в Гавані виявилися ще більш негативними як для України, так і для всього християнського світу, ніж про це попереджали експерти «Дня» («Що б сказав Йосиф Сліпий?» http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci/shcho-b-skazav-yosyf-slipyy). Щоб переконатися в цьому, достатньо звернутися до тексту спільної заяви двох предстоятелів, опублікованої на сайті Московської патріархії. Крім російської, на тому ж сайті опублікований текст заяви англійською, французькою, італійською та іспанською мовами.

Отож звернімося до низки ключових положень заяви.
Читати далі Зустріч у Гавані: дивна логіка, сумні та сумнівні результати

Біля витоків ОУН

150926_uvo-oun1

Карколомна доля українського лицарського ордену

Сьогодні на абревіатуру «УВО» блискавично здатні відреагувати, мабуть, лише деякі історики й найбільш заповзяті студенти. А між тим ідеться про організацію, яка відіграла величезну роль в історії всієї України. Та чи змогла б, власне, нинішня Українська держава — за всіх своїх недоліків — бути здатною на антиавторитарну й антиколоніальну революцію, на збройний опір російській агресії, якби не ця організація та започатковані нею традиції безкомпромісної боротьби? Радше нинішня Україна нагадувала б Білорусь і мала б на чолі місцевого «бацьку»… Разом із тим однозначно оцінити все пов’язане з цією організацією неможливо — адже її методи виходили за межі, припустимі у поважному міжнародному товаристві. Утім, у ті часи методи ці — й у Європі, й за її межами — не являли собою щось виняткове. Ба більше: а чи було тодішнє міжнародне співтовариство поважним?

Ідеться про Українську військову організацію (скорочено УВО), яку було конституйовано на з’їзді українців-військовиків у Празі 30 серпня 1920 року.
Читати далі Біля витоків ОУН