Архів позначки: Україна

Краще мати мудру історичну політику пам’яті, ніж неконтрольоване безпам’ятство

Меморіал у Долині Загиблих

Іспанія завершує період “амнезії минулого”. Який урок для України й Польщі?

Іспанія закінчує етап політики так званої “історичної амнезії”. Вона полягала в тому, що після падіння режиму диктатора Франсіско Франко, котрий правив чотири десятиліття, іспанці чергові чотири десятиліття мовчали публічно про минуле.

У серпні Мадрид розпочав монументальні зміни головного місцевого “Леніна” – Меморіалу в “Долині полеглих” з могилою диктатора (ісп. Valle de los Caidos). Меморіал будували каторжани-республіканці, яких Франко переміг у війні. Читати далі Краще мати мудру історичну політику пам’яті, ніж неконтрольоване безпам’ятство

…І той, хто вирішив стати рабом або емігрантом, повинен хоча б не заважати вільним людям будувати свою країну

Віталій Портников: Україна може існувати або в протистоянні Росії, або у її складі. Ніякого іншого шляху для відновлення територіальної цілісності України, крім системної роботи по послабленню Росії, не існує

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков підкреслив, що консультації, які провів у Москві радник президента США Джон Болтон, не привели до порозуміння з українського питання.

“Наші позиції з американцями кардинально розходяться з безлічі питань. І я не відчуваю, що в цій сфері є якесь зближення чи основа для якогось поступового поглиблення взаєморозуміння. Це, швидше, негативний момент”, – зазначив Рябков.

Ця проста констатація факту ще раз нагадує про просту істину: Москва і Вашингтон не можуть досягти згоди щодо українського питання, тому що дотримуються діаметрально протилежних позицій. Читати далі …І той, хто вирішив стати рабом або емігрантом, повинен хоча б не заважати вільним людям будувати свою країну

Путін даремно чекає на наступного президента України

Мішень у вигляді портрета президента Росії Володимира Путіна в розпал війни України з Росією. Стрільбище у Львові, 31 серпня 2014 року (ілюстраційне фото)

Під час свого виступу на Валдайському дискусійному клубі президент Росії Володимир Путін заявив, що про якусь нормалізацію відносин з Україною може йти мова тільки вже з наступною українською владою після закінчення виборчого циклу 2019 року. Отже, із чинним українським президентом Петром Порошенком Путін ні про що ані розмовляти, ані домовлятися не збирається – і це слід знати всім, хто цікавиться, чи вдасться розв’язати конфлікт на Донбасі, ввести миротворців і навіть зібрати «нормандський» саміт. Читати далі Путін даремно чекає на наступного президента України

Після надання Томосу в Україні почнуться найскладніші процеси

УПЦ МП залишиться як складова п’ятої колони. І боротьба тут буде дуже і дуже напруженою

Москва буде йти ва-банк: нас чекає рік дуже небезпечних подій

По-перше, Росія зараз сконцентрувалася на тому, щоб з використанням усіх інструментів домогтися не просто повернення України до попереднього стану, як було до Януковича, а повної капітуляції України, повного підпорядкування її Москві. І церковне питання – це одна зі складових цієї стратегії і тактики. Читати далі Після надання Томосу в Україні почнуться найскладніші процеси

Що знав світ та зарубіжне українство про Голодомор 1932–1933 років в Україні?

Із фондів ЦДАЗУ: До 85-річчя відзначення Голодомору 1932–1933 років в Україні

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці,
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – УКРАЇНЦІ.
Нінa Виноградська

Три Голодомори зазнала Україна під час панування комуністичного режиму, але найвідомішим і визнаним на міжнародному рівні Голодомором був свідомо зорганізований сталінським режимом голод 1932–1933 рр., що призвів до багатомільйонних людських жертв на території радянської України й Кубані (переважну більшість населення якої становили українці) та придушення українського національно-визвольного руху. І хоч дослідники називають різні цифри загиблих українців під час Голодомору 1932–1933 рр., але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬЙОНИ безневинних жертв. І більшість загиблих від Голодомору – ДІТИ! Читати далі Що знав світ та зарубіжне українство про Голодомор 1932–1933 років в Україні?

Як Кремль втручатиметься в українські вибори 2019 року

Якщо ходить мов качка і крякає мов качка – це качка. Якщо ходить мов качка, крякає мов качка і заперечує, що качка, – це російська качка“. Цей жарт про закордонну політику Кремля гуляє англомовним інтернетом уже кілька років. Він з’явився у відповідь на численні недолугі заперечення Москвою очевидних фактів. Від російських військ, яких у Криму “не було”, а на Донбасі – “і немає”, боїнга MH17, який “збив” льотчик Волошин, що “підтверджено” авіадиспетчером Карлосом, до втручання в американські вибори, якого “чесне слово, не було”; від “Брекзіту” до отруєння Скрипалів і хімічних атак у Сирії. “Не вірте ні у що, поки Кремль це не заперечив,” – ще так жартують у англомовній мережі.

Читати далі Як Кремль втручатиметься в українські вибори 2019 року

“Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор

Кар’єра, свобода або навіть життя – їх було небагато, втім вони заплатили високу ціну за свої вчинки.

Інформацію про Голодомор на території України у 1930-х роках радянська влада намагалася приховати будь-якими методами.

Але, попри заборони і загрозу смерті, дехто все одно не міг змовчати.

Український інститут національної пам’яті підготував для “Меморіалу жертв Голодомору” у Києві експозицію “Люди Правди” – про тих, хто зберігав і поширював свідчення про Голодомор. Читати далі “Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор

«Енеїда» Котляревського: туга за втраченою Україною

Фрагмент портрета Енея з мультфільму “Енеїда”, що вийшов 1991 року. Робота над фільмом тривала три роки. Його замовили студії “Укранімафільм” у 1988 році. Його визнали найкращою екранізацією “Енеїди”.

Уже 220 років українці щиро сміються над пригодами Енея, троянця в козацьких шароварах і жупані, “парубка моторного”, що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни. А в підтексті поеми зашифровано цілий пласт нашої історії. Читати далі «Енеїда» Котляревського: туга за втраченою Україною

Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

Титульна сторінка «Граматики малоросійського наріччя», авторства Олексія Павловського, що була видана у 1818 році

Про історію української мови, як і будь-якої іншої, говорити не так просто, бо мова не прив’язана до конкретної дати, вона не сконцентрована в якихось одномоментних подіях. Та все ж, інколи подібні події стаються. Зокрема, 200 років тому вийшла перша суто українська граматика. Про цю граматику і про те, наскільки вона відрізнялася від теперішньої, Радіо Свобода говорило з культурологом і філологом, співробітником Інституту українознавства Анатолієм Ціпком.

– Перша українська граматика вийшла у 1818 році у Санкт-Петербурзі і називалася «Грамматика малороссийского наречия или грамматическое показание существеннейших отличий, отдаливших малорусское наречие от чистого российского языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями». Зазначено також, що «сочинитель Алексей Павловский» і є присвячення: «Любителям соотечествеников и словесности». Читати далі Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Складна історія, на жаль, продовжує гальмувати розвиток українсько-польських відносин. Упродовж останнього року символом історичних непорозумінь у відносинах між двома країнами стало руйнування (у польській версії – демонтаж) українського місця пам’яті на кладовищі в Грушовичах у квітні 2017 року.

Нещодавно на місці пам’ятника проведено пошукові роботи, які мали відповісти на питання: чи є там останки вояків УПА? Від цього залежало, чи буде відновлено зруйнований пам’ятник або буде встановлений новий, а також можливе відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні. За результатами розкопок, до яких запрошено представників України, польська сторона офіційно повідомила, що в цьому місці немає останків упівців. Із цим рішення не згодна українська сторона. “Сухої нитки” на розкопках у Грушовичах не залишив також польський історик українського походження Євген Місило, який спеціалізується в українсько-польській історії першої половини XX століття й неодноразово брав участь у такого роду розкопках. Читати далі Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”