Архів позначки: університет

Антоновичі: приклад жертовного служіння Україні та проекції на сьогодення

160410_V_Antonovych
ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ — НЕ ЛИШЕ ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ, ЗАСНОВНИК НАЦІОНАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ, А Й РОДОНАЧАЛЬНИК ДИНАСТІЇ УСЛАВЛЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕЛЕКТУАЛІВ — ДМИТРА, МАРКА ТА МИХАЙЛА АНТОНОВИЧІВ

Не так давно «День» розповів про рід Алчевських, представники двох поколінь якого зробили визначний внесок у різні сфери вітчизняної економіки, культури та політики. Сьогодні йтиметься про інший рід, без якого вже півтора століття не можна собі уявити українське життя в самій Україні та в діаспорі. Цей рід самим фактом свого існування засвідчив спадкоємність інтелектуальних, моральних і фахових традицій в українській історії, яка пройшла крізь численні трагедії та злами.

Загалом український суспільний краєвид упродовж останнього століття було стільки разів викошено і перекопано, що нормальна спадковість вважається мало не за виняток. Але такі винятки є. Серед них один із найунікальніших — родина Антоновичів, яка відігравала величезне місце і в українській науці, і ширше в українському суспільно-політичному і культурному ландшафті від середини ХІХ і до початку ХХІ століть і нові генерації якої, ймовірно, зроблять ще чимало для національної культури та дослідницької думки.
Читати далі Антоновичі: приклад жертовного служіння Україні та проекції на сьогодення

Василь Мудрий: свобода бути собою

150902_Vasyl_Mudryi

В історії сходження України до незалежності та демократії є діячі, які ніколи не були на перших ролях. Їм не випало проголошувати історичні документи й підписувати угоди, що змінювали долю цілих країн; їхні голови не вінчали символічні лаврові вінки; імена цих діячів не ставали власними назвами політичних течій чи навіть усього українського народу (як-от Мазепи, Петлюри та Бандери). Та чи існувала б сама історія вільної України, якби не ці діячі, які завжди були готові у найважчий час узяти на себе відповідальність за великі та начебто малі справи?

СЕКРЕТАР ТАЄМНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Улітку 1907 року, коли Наддніпрянська Україна внаслідок вчиненого у Російській імперії її прем’єром Петром Столипіним державного перевороту фактично втратила здобуті за два роки перед тим виборчі права, Україна підавстрійська ці права здобула в повному обсязі. На Галичині та Буковині було впроваджене загальне виборче право; віднині одна людина мала один голос, і всі голоси виборців були рівнозначні. Попри драматичні історичні колізії, галичани користувалися загальним виборчим правом — з невеликою перервою — аж до 1939 року. Це стало однією з причин регіоналізації політичної культури українців, з відчутно різним ставленням до представницької влади, до закону, до громадянської активності та до національної незалежності.
Читати далі Василь Мудрий: свобода бути собою

Микола Закревський: «Доволі бідував я у своєму житті, але батьківщина завжди вабила мене. Непоясненне й непереможне почуття!»

150701_M_Zakrevskyi

До 210-річчя від дня народження Миколи Васильовича Закревського

«Доволі бідував я у своєму житті, але батьківщина завжди вабила мене. Непоясненне й непереможне почуття!»
Микола Закревський

У старовинному куточку Подолу, на розі вулиць Флорівська та Боричів Тік, стоїть будиночок, пов’язаний з ім’ям історика Миколи Васильовича Закревського. На цьому місці колись стояла садиба Закревських. Саме тут, у батьківському будинку, в місті Києві, на Подолі, поблизу Флорівського монастиря 21 червня 1805 року народився майбутній історик, тут минуло його дитинство. Нелегка доля випала Миколі Закревському, але була вона сповнена безмежною любов’ю до рідного міста, сумлінною працею та невтомним потягом до пізнання.
Читати далі Микола Закревський: «Доволі бідував я у своєму житті, але батьківщина завжди вабила мене. Непоясненне й непереможне почуття!»

Чи потрібні Україні публічні інтелектуали?

150605_rozum1
Новоєвропейська цивілізація зуміла істотно випередити всі інші цивілізаційні «материки» у розвитку саме тому, що оптимальним чином задіяла колосальний ресурс, який являє собою розумність, раціональність

Попри всі зміни на українській політичній арені, для більшості владних політичних сил, а тим паче для нинішньої так званої опозиції всі ці люди — щось на кшталт неминучого лиха, яке слід мінімізувати — шляхом залякування, блокування діяльності, витіснення з країни, а часом навіть з використанням «методів фізичного впливу».

Найхитріші політики, втім, вважають, що ці люди є чимось на кшталт суспільних ліків: гірких, але вкрай потрібних у критичних ситуаціях, і тому час від часу надають їм якісь трибуни, спілкуються з ними, а потім, коли найхитрішим ввижається, наче ситуація нормалізувалася, наче все в порядку, безцеремонно відсовують назад, до їхнього гетто. Читати далі Чи потрібні Україні публічні інтелектуали?

2015_13 – 15 травня

13 травня відбулося:

***
150513_ONU_2
150 років тому (1865) на базі Рішельєвського ліцею був заснований Імператорський Новоросійський університет – нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова – один з найстаріших університетів України, поряд з Київським, Харківським і Львівським університетами. Історія університету пов’язана зі всесвітньо відомими видатними вченими: І.І. Мечниковим – імунологом та мікробіологом, лауреатом Нобелівської премії; фізіологом І.М. Сєченовим – засновником вітчизняної фізіології, першим президентом АН України; мікробіологом Д.К. Заболотним, ботаніком В.І. Липським та багатьма іншими. Троє із шести президентів Академії наук України працювали професорами ОНУ: академіки Д.К. Заболотний, В.І. Липський, О.О. Богомолець.

150513_ONU_coin

Зараз в ОНУ працюють 5 лауреатів державних премій, 15 заслужених працівників освіти та діячів науки і техніки. На базі факультетів університету в різні часи були створені такі навчальні заклади як Одеський державний медичний університет, Одеський державний економічний університет, Одеська національна юридична академія. Наразі навчальний процес в університеті забезпечують 4 інститути, 10 факультетів, 102 кафедри, магістратура. Університет здійснює підготовку фахівців за 20 напрямками та 41 спеціальністю. Загальна чисельність студентів становить близько 14,5 тис. чоловік.
***
Читати далі 2015_13 – 15 травня

2015_3 – 4 травня

3 травня

150503_World-Press-Freedom-Day
Всесвітній день свободи преси. Відзначається щорічно 3 травня з 1994 року. Він був запроваджений Генеральною асамблеєю ООН рішенням 48/432 від 20 грудня 1993 року за рекомендацією Генеральної конференції ЮНЕСКО. Всесвітній день свободи преси проводиться  в річницю прийняття Віндхукської декларації. Декларація звернена до вільної, незалежної, плюралістичної преси всього світу, відзначаючи, що свобода інформації є одним з основних прав людини. У Віндхукській декларації викладені принципи вільної преси, зведені воєдино африканськими журналістами під час семінару ЮНЕСКО зі сприяння розвитку незалежної і плюралістичної африканської преси, який був проведений у Віндхуку, Намібія, 29 квітня – 3 травня 1991 року.

150503_Manuscript_Constitution_3rd_May_1791
Національне свято Республіки Польща – День Конституції 1791 року (відзначається з 1990 р.).
150503_Poland_May_constitution_book
150503_ustawa-rzadowa-3-maja
150503_Konstytucja_3_Maja

Читати далі 2015_3 – 4 травня

2015_26 – 27 березня

26 березня

150326_Bangladesh
Національне свято Народної Республіки Бангладеш – День Незалежності (1971).

26 березня відбулося:

***
150326_HY_logo
375 років тому (1640) був заснований Гельсінський університет – найстаріший і найбільший університет Фінляндії.
150326_Helsingin_build
***
Читати далі 2015_26 – 27 березня

2015_6 – 7 лютого

6 лютого відбулося:

150206_Sami_flag_crest
День саамського народу. 6 лютого 1917 року в норвезькому місті Тронхеймі відбулося перше саамське зібрання, метою якого було об’єднання саамів усіх Північних країн. Представники цієї національності мешкають на всій території Скандинавії і Кольського півострова.
150206_Sami_Flagga

 

150206_waitangi
Національне свято Нової Зеландії – День Вайтанги (1840). Цього дня в селищі на річці Вайтанга між групою маорійських племен і урядом Англії був підписаний договір про встановлення британського суверенітету над Новою Зеландією.

Читати далі 2015_6 – 7 лютого

2015_27 – 29 січня

27 січня

150127_Auschvitz
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Співавторами цього документу стали 100 держав. У Німеччині цей день відзначається як Національний день пам’яті жертв німецького нацизму (проголошений президентом ФРН Романом Херцогом 3 січня 1996 року). 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів гітлерівського концтабору Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. На час звільнення у таборі перебувало близько 7 тис. в’язнів. Люди були вкрай виснажені, багато хто з них знаходився на межі смерті. В період з 1941 по 1945 роки у концентраційному таборі Аушвіц було знищено близько 1 400 000 людей (з них 1 100 000 євреї).

27 січня відбулося:

***
150127_Schelling
240 років від дня народження Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга (1775–1854), німецького філософа, представника німецького класичного ідеалізму.
***

***
150127_P_Gulak-Artemovsky
225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (справж. прізвище Артемовський, 1790–1865), українського перекладача, поета і культурно–освітнього діяча. З 1841 по 1849 рр. був ректором Харківського університету. Літературну діяльність почав у 1817 році. Байка «Пан та Собака» була, по суті, першою віршовою байкою нової української літератури. В останні роки написав ряд ліричних медитацій в яскравому народнопісенному дусі «Текла річка невеличка», «Не виглядай, матусенько…» та ін.
***
Читати далі 2015_27 – 29 січня

2014_15 – 17 листопада

15 листопада відбулося:

***
1115_Afrikakonferenz
130 років тому (1884) в Берліні відкрилась міжнародна конференція 14 держав з африканських питань, яка стала одним з етапів боротьби за розподіл Африки (Берлінська конференція 1884–1885).
1115_Afrika1884_map
***
Читати далі 2014_15 – 17 листопада