Архів позначки: УНР

Євген Коновалець і наша доба

Сьогодні Україна відзначає 125 річницю з дня народження Євгена Коновальця – одного з найвизначніших борців за незалежність України.

Пропонована стаття побачила світ 5 років тому, але українські реалії за цей час змінилися мало:

Євген Коновалець і наша доба

Минає 120 років від дня народження Євгена Коновальця, котрий відійшов маючи лише 47 років. Історія вчить, що легше вмирати, легше приносити себе в жертву, легше закликати до жертви й посвяти, ніж будувати державне життя народу.

160614_E_Konovalets1
Лідер ОУН із сином Юрком. Фото з архіву Святослава Липовецького

Наскільки б критично ми не розглядали події, пов’язані з ОУН, що відбувалися після 1940 р., постать Євгена Коновальця, поруч з Симоном Петлюрою, увійшла в нашу історію, дійсність, боротьбу, прямо у кров нашої політичної думки й революційної дії, як неповторна.
Читати далі Євген Коновалець і наша доба

Біля витоків ОУН

150926_uvo-oun1

Карколомна доля українського лицарського ордену

Сьогодні на абревіатуру «УВО» блискавично здатні відреагувати, мабуть, лише деякі історики й найбільш заповзяті студенти. А між тим ідеться про організацію, яка відіграла величезну роль в історії всієї України. Та чи змогла б, власне, нинішня Українська держава — за всіх своїх недоліків — бути здатною на антиавторитарну й антиколоніальну революцію, на збройний опір російській агресії, якби не ця організація та започатковані нею традиції безкомпромісної боротьби? Радше нинішня Україна нагадувала б Білорусь і мала б на чолі місцевого «бацьку»… Разом із тим однозначно оцінити все пов’язане з цією організацією неможливо — адже її методи виходили за межі, припустимі у поважному міжнародному товаристві. Утім, у ті часи методи ці — й у Європі, й за її межами — не являли собою щось виняткове. Ба більше: а чи було тодішнє міжнародне співтовариство поважним?

Ідеться про Українську військову організацію (скорочено УВО), яку було конституйовано на з’їзді українців-військовиків у Празі 30 серпня 1920 року.
Читати далі Біля витоків ОУН

Чудо над Віслою, під Львовом і Замостям

150816_Lviv_battle1_300

За григоріанським календарем на 15 серпня припадає Успіння Пресвятої Богородиці. У Польщі цього дня ще від часів ІІ Речі Посполитої (з перервою в добу ПНР) відзначають як Свято польського війська, пов’язане з черговою річницею (цього року вже з 95-ю) “Чуда над Віслою“.

У серпні 1920 року під Варшавою польське військо зупинило наступ совєцького Західного фронту і завдало його арміям нищівної поразки. На підваршавських полях зазнав краху червоний похід на Берлін і Париж, було остаточно поховано кремлівські мрії про світову революцію.

Полякам вдалось тоді зупинити більшовицьку навалу, але здобули вони цю перемогу частково коштом свого союзника – армії УНР. Ще влітку 1919 року, коли поляки отримали санкцію Антанти на окупацію всієї Галичини, Головний отаман війська Української Народної Республіки Симон Петлюра мусив вибирати, кого з тодішніх ворогів української держави мати за свого союзника. З більшовиками та Денікіним не можна було домовитись. А поляки погодились на перемир’я, щоправда коштом окупації Галичини та Західної Волині. Більше вони тоді втримати не могли, а об’єднані армії УНР і УГА ставали заслоною перед більшовиками.
Читати далі Чудо над Віслою, під Львовом і Замостям

2015_13 – 15 червня

13 червня

В Естонії, Латвії, Литві – День вшанування жертв комуністичних репресій. Після підписання таємної угоди між Німеччиною та СРСР (пакт Молотова-Ріббентропа) території Естонії, Латвії і Литви потрапили у  «сфери впливу» Радянського Союзу. 16 червня 1940 року Радянський Союз надіслав Ноти Латвії та Естонії із звинуваченням у порушенні договорів про взаємодопомогу та в агресивних намірах. 17 червня до Латвії та Естонії введено радянські війська. 21 червня створено новий уряд Естонії на чолі з І.Вересом; склад кабінету узгоджувався з радянським представником А.Ждановим. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках і звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР. В ніч з 13 на 14 червня 1941 року на окупованих СРСР країнах Балтії почалися масові депортації громадян до Сибіру.

13 червня відбулося:

***
95 років тому (1920) розпочався відступ армії УНР за р. Збруч, спричинений проривом 1-ю Кінною армією С. Будьонного фронту 6-ї польської армії.
***
Читати далі 2015_13 – 15 червня

2015_16 – 17 травня

16 травня

150516_EuropeDayUkraine
День Європи. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 339/03, від 19 квітня 2003 року), у третю суботу травня. Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. В самій Європі цей день відзначають 9 травня відповідно до рішення, прийнятого у 1985 році на саміті Ради ЄС у Мілані.

150516_NANU_logo2
День науки. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 145/97, від 14 лютого 1997 року), у третю суботу травня як професійне свято працівників науки. Цей День професійне свято, передусім, працівників Національної академії наук України, в яку входять 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази. Загальна кількість працюючих в НАН України складає близько 37,5 тис чол., в тому числі 18,3 тис. наукових працівників. Серед них 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. Крім того, святкування Дня науки проводиться в багатьох вищих навчальних закладах нашої країни.
Читати далі 2015_16 – 17 травня

2015_5 – 6 травня

5 травня

150505_Kyrgyz
День Конституції Киргизької Республіки (1993).

День пам’яті жертв расизму і нацизму в Австрії. Відзначається з 1998 року в день визволення в 1945 році в’язнів нацистського концтабору Маутхаузен.

Національний день визволення від гітлерівської окупації в Нідерландах. 70 років тому (1945) був підписаний акт про капітуляцію угрупування німецьких військ на території Нідерландів.

150505_Kodomo_no_Hi
Загальнонаціональне свято в Японії – День хлопчиків. Цього дня над дахами японських будинків злітають різнокольорові повітряні змії у формі коропів. Ця риба, що пливе проти течії, символізує завзятість, стійкість та інші якості чоловічого характеру.
Читати далі 2015_5 – 6 травня

2015_23 квітня

23 квітня

150423_bookday
Всесвітній день книги і авторського права. Проголошений на 28-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1995) на честь трьох геніїв світової літератури: Вільяма Шекспіра (1564-1616), Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Інки Гарсіласо де ла Веги (1539-1616; перуанський історик, мешкав в Іспанії). 23 квітня народились також відомі письменники: Моріс Дрюон, Гальдоур Лакснесс, Володимир Набоков; з українських – Григорій Тютюнник, Василь Земляк, Олександр Гаврилюк, Василь Кухта, Андрій Курков. Ідея проведення свята виникла в Каталонії, де 23 квітня, в День святого Жорді, чоловіки традиційно дарують дамам троянди, а жінки у відповідь дарують їм книги; троянда є подарунком до кожної проданої книги. В Іспанії в м. Алкала де Енарес, на батьківщині автора «Дон Кіхота», цього дня відбувається церемонія вручення Премії Сервантеса, яку вважають найпочеснішою для літераторів, котрі пишуть іспанською мовою («Нобелівська премія для іспаномовних авторів»). Всесвітній день книги і авторського права святкують у 190 країнах світу. В Україні ситуацію пов’язану з книгами можна назвати вкрай тривожною. Кількість спеціалізованих книжкових магазинів катастрофічно зменшується не лише в регіонах, але й у столиці. На сьогодні в країні функціонує близько 500 спеціалізованих книжкових магазинів (для порівняння: в одній лише столиці сусідньої Польщі їх більше). Фактично одна книгарня припадає на 96 тисяч мешканців, у той час як у Франції – на 20 тисяч, а у Росії – на 75 тисяч.
Читати далі 2015_23 квітня

2015_19 – 21 квітня

19 квітня відбулося:

***
150419_Lexington_Detail
240 років тому (1775) поблизу Конкорда і Лексингтона (штат Массачусетс) відбулося перше збройне зіткнення загонів американських колоністів з англійськими регулярними військами, що стало початком війни за незалежність у Північній Америці (1775-1783). Англійці мали на меті роззброїти колоністів і арештувати їхніх керівників. Підтримувані місцевим населенням добровольці завдали поразки англійським військам. Підкріплення, яке прибуло з Бостона на допомогу англійському загону, становища не змінило. В результаті бою англійці втратили близько 300 чоловік, американці – близько 100. Ці події були сигналом до загального збройного повстання.
150419_Lexington_Washington_at_Cambridge_1925
***

***
150419_Bolivar1
205 років тому (1810) розпочалась Війна за незалежність іспанських  колоній в Америці 1810-1826 рр.
150419_batalla-de-carabobo
***
Читати далі 2015_19 – 21 квітня

2015_26 – 27 березня

26 березня

150326_Bangladesh
Національне свято Народної Республіки Бангладеш – День Незалежності (1971).

26 березня відбулося:

***
150326_HY_logo
375 років тому (1640) був заснований Гельсінський університет – найстаріший і найбільший університет Фінляндії.
150326_Helsingin_build
***
Читати далі 2015_26 – 27 березня

Ольґерд-Іполіт Бочковський: «Нація — це воля бути нацією»

150313_O-I_Bochkovskyi
Українець, бо європеєць

Життєвий і творчий шлях Ольгерда Бочковського

Західні науковці не раз «позичали» в українських колег ідеї для розбудови своїх теорій: фізик Вільгельм Конрад Рентген — в Івана Пулюя, економіст Джон Мейнард Кейнс — у Михайла Туган-Барановського, а антрополог Ентоні Сміт, філософ Ернст Ґеллнер, історик Мирослав Грох і політолог Бенедикт Андерсон — в Ольгерда-Іполіта Бочковського.

У ЦЕНТРІ УКРАЇНИ

Ольґерд-Іполіт Бочковський (01.03.1885—09.11.1939) народився на залізничній станції Долинській (сьогодні — у складі міста Долинська на півдні Кіровоградської області). Його батько, службовець Харківсько-Миколаївської залізниці Аполлон Бочковський мав польське коріння, а мати Анна походила з литовського роду Раєцьких. Батьки охрестили Ольґерда-Іполіта і його молодшого брата Тадеуша у костьолі та виховали у польській культурі, і Тадеуш у зрілому віці навіть став ксьондзом.

За кілька років Аполлона Бочковського перевели по службі спочатку до Катеринослава (нині Дніпропетровськ), а потім до Єлисаветграда (нині Кіровоград). Брати Бочковські навчалися в Єлисаветградському земському реальному училищі, учнями якого в різний час були Микола Садовський (Микола Тобілевич) і його брат Панас Саксаганський (Панас Тобілевич), Кароль Шимановський, Євген Чикаленко, Густав Нейгауз, Гнат Юра, Юрій Яновський та Євген Маланюк. В училищі Ольґерд-Іполіт виявив особливі здібності до французької та німецької мов, натомість дорослим він вільно володів загалом двома десятками мов, у тому числі грузинською, есперанто, каталанською, кельтською, польською та чеською.
Читати далі Ольґерд-Іполіт Бочковський: «Нація — це воля бути нацією»