Архів позначки: Вічність

Пам’яті Роберта Конквеста, історика і поета

150811_Robert_Conquest

Дев’ять днів тому на дев’яносто дев’ятому році життя упокоївся в каліфорнійському містечку Пало-Альто один із найвидатніших творців (у всіх можливих сенсах цього слова) ХХ століття Роберт Конвест. Він був справжнім воїном світла і зробив для західної цивілізації, зокрема Європи, дуже багато. Він чесно попереджав про небезпеку, яку несе світові збожеволіла криптокомуністична, а насправді просто тоталітарна Росія. У Марґарет Тетчер і Роналда Рейґана був хороший радник і спічрайтер, тож може також і тому нам у 1991 році вдалося вирватися на волю з совєцького концтабору. Десятки блискучих творів про природу і злочини комуністичного тоталітаризму потребували від нього мужності, наполегливості й темпераменту. Водночас і на військовій службі, і на дипломатичній, і серед політиків, і в колі поетів, а передусім на поприщі служіння Кліо, Конквест завжди керувався винятково етичними мотивами й ніколи не був циніком і мерзотником, ладним служити будь-якому хазяїнові, аби гроші. У Британії таке буває – нагадаю, бодай про його духовних побратимів Джорджа Орвела, Ґрема Ґріна та Джона Ле Карре.
Читати далі Пам’яті Роберта Конквеста, історика і поета

«Пам’ятати святі речі: хто тебе народив, навіщо живеш, звідки ти, чого прагнеш, що скажеш людям, з якої криниці п’єш живу воду»

150706_Nazarii_Yaremchuk_01

Минає 20 років, як із Буковини не долинає голос Назарія Яремчука. Зараз йому було би за шістдесят, але в пам’яті мільйонів українців він назавжди залишиться гуцульським легінем, з яким мало хто міг зрівнятися вродою. Його ж голос був улюбленим і пізнаваним – бо завжди звучав щиро та проникливо: співак ставив собі за ціль згорати на сцені, щоб усього себе віддавати слухачеві.

Життя над Черемошем

Молодий Назарій Яремчук і перша в Україні біґ-біт-група Левка Дутківського «Смерічка» стали відомими на весь Союз співцями Карпат. І сам Дутківський, і легендарний Володимир Івасюк, згодом молодий Павло Дворський – наче змовилися – писали «горянські» пісні. Вінцем такої пропаганди українських Карпат у 1971 році став «культовий» фільм «Червона Рута».
150706_Nazarii_Yaremchuk_02
Назарій Яремчук походив із місцини, яку сам називав «гірськими воротами». Про це співак розповідав 1985 року музичному редактору Львівського радіо Марті Кінасевич: «Я родом із Вижниці, оспіваної в пісні «Може, мила в Косові, може, мила в Вижниці» («Треба йти до осені», – Ю.О.). Це місто, як ворота в гори: звідси гора, звідти гора – і Черемош – бистрая вода… Там не можна не співати! В мене вся родина співоча: коли я приїжджаю, із задоволенням слухаю пісні у виконанні моїх тітки, дядька, братів…»
150706_Nazarii_Yaremchuk_03
Читати далі «Пам’ятати святі речі: хто тебе народив, навіщо живеш, звідки ти, чого прагнеш, що скажеш людям, з якої криниці п’єш живу воду»

Життя як спалах…

150702_Nazarii_Yaremchuk_1
Двадцять років тому пішов у Вічність легендарний співак Назарій Яремчук

Творчий політ Яремчука обірвала тяжка хвороба. 2 липня він назавжди спочив на Алеї слави нового Чернівецького цвинтаря. На похорон з’їхалися люди з усіх куточків, вислали квітами шлях від його будинку на тодішній вулиці Інтернаціональній (нині це вул. Назарія Яремчука) до цвинтаря через усі Чернівці. З Назарієм прощалася вся Україна…

Читати далі Життя як спалах…