Архів позначки: відповідальність

Чи варто нам переписувати «Історію ВКП(б)»?

160726_kratkiikurs1

Ми шануємо Корольова, а він – батько балістичних ракет, якими Хрущов збирався стріляти з Куби по Америці

…Не можна переписувати історію! Не чіпайте! – лунають голоси з-за поребрика і ближче, коли, зігнувшись і схиливши голови, відходять від нас у небуття ДніпроПетровський з ДніпроДзержинським, численні комсомольськи й коммунарськи, нескінченні вервечки леніних та чапаєвих.

Порожні п’єдестали вселяють жах. Відсутність серпів і молотів – почуття беззахисності. «Не можна переписувати історію!»

І ми згодні. Історію не можна переписати. Це безглуздо. Особливо, якщо це історія КПРС, а тим більше, її «Короткий курс».
Читати далі Чи варто нам переписувати «Історію ВКП(б)»?

«…А це – передвиборчий популізм, зупинка усіх реформ. На виході країна отримає ще більше популістів в парламенті, що аж ніяк…»

160318_kvartet

Мабуть, важко сьогодні знайти настільки непопулярну в Україні посадову особу, як чинний Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. З часу парламентських виборів 2014 року, коли рейтинг “Народного Фронту” був найвищим в Україні, за два роки очільник цієї політсили отримав антирейтинг довіри з показником -70% (дані соціологічного опитування, проведеного групою «Рейтинг» у листопаді 2015 р). Сьогодні в політикумі відкрито підтримувати прем’єрство Яценюка наважуються хіба його однопартійці. І то лише з почуття солідарності та політичного самозбереження.

Чому уряд потрібно змінювати?

16 лютого відбулась перша спроба зміни на посаді Прем’єр-міністра України. Вона, як це і прийнято в Україні, супроводжувалась інтригами, ситуативними змовами, а опісля – гучними звинуваченнями та грюканням дверима. Звинувативши колег по коаліції «Європейська Україна» в «олігархічній змові», з об’єднання вийшла фракція ВО “Батьківщина”, за нею – “Самопоміч”. Попри те, що фракція “Радикальної партії Ляшка” офіційно заявила про вихід з коаліції, однак заяв в апарат ВРУ не подала. Отже, формально коаліція продовжує існувати, хоча й перебуває на межі розвалу. А зважаючи на потребу стабільного консолідованого голосування мінімум у 226 голосів за урядові та президентські ініціативи, надзвичайно гострою є потреба залучення додаткових голосів. Робити це постійно у ручному режимі є надто дорого та виснажливо. Натомість залучення фракцій до коаліції можливе лише через переформатування уряду. Якщо ж нічого не змінювати, то фактичний саботаж чинним урядом реформ, незадоволення суспільства та тиск Заходу зроблять такі зміни вимушеними і радикальними.
Читати далі «…А це – передвиборчий популізм, зупинка усіх реформ. На виході країна отримає ще більше популістів в парламенті, що аж ніяк…»

«В результаті за наявності чотирьох держав «нормандського формату» відповідальність бере на себе виключно лише одна сторона — Україна…»

151204_minsk1
Мінські домовленості. Переходимо в 2016 рік

Офіційний представник України у тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кучма заявив, що Мінські угоди цього року виконані не будуть – для цього «немає підстав». Розчарування викликані проблемами переговорного процесу та фактичним невиконанням Росією домовленостей в межах тристоронньої групи. Однак «недієздатність» російської сторони була закладена на самому початку цього процесу. Сама назва –тристороння контактна група свідчить лише про можливості ведення розмов на задану тему — це контакти і нічого більше.

Поважнішим виглядає «нормандський формат» проведення переговорів, адже там беруть участь, крім України, міжнародні суб’єкти — Франція, Німеччина і Росія. Але знову ж таки — яку роль відіграє кожна із цих країн? Звісно, Україна як суверенна держава є спроможною стороною, яка домовляється, бере на себе постійно і часто випереджально певні зобов’язання і виконує їх в повному обсязі. Чи є подібні зобов’язання в інших учасників? Аж ніяк. Франція і Німеччина сприяють перемовинам (посередники) та вбачають свою роль в дипломатичному «примусу до миру» Росії. При цьому, на себе вони не беруть жодних додаткових зобов’язань, навіть офіційних гарантів виконання домовленостей в межах «нормандського формату». Читати далі «В результаті за наявності чотирьох держав «нормандського формату» відповідальність бере на себе виключно лише одна сторона — Україна…»

Збита репутація

151011_syria1

«По-перше, я не брав ваш глек, по-друге, це був мій глек, а по-третє, я вам його давно повернув». Приблизно так виглядає позиція різних представників російських державних органів, експертів і ЗМІ напередодні й після публікації доповіді Ради безпеки Нідерландів щодо катастрофи малайзійського «Боїнга».

Головний висновок доповіді — «Боїнг» був збитий ракетою 9М-38 з комплексу «Бук». Радбез Нідерландів не назвав імена винних, що дало підставу багатьом російським коментаторам радісно повідомити, що в доповіді нічого немає й доказів чиєїсь провини ми не отримаємо ніколи.

Максим Кононенко в «Известиях» від 14.10.2015 публікує статтю «Доказів не буде», де повідомляє: «Ми виразно бачимо, що всі щось не договорюють. А якщо не договорюють, то ніхто ні в чому не впевнений. А якщо ніхто ні в чому не впевнений, то правди ми ніколи не дізнаємося».

Едуард Лимонов у тих же «Известиях»: «Результати дослідження досить банальні. Усього лише стверджується, що малайзійський Boeing був збитий ракетою «Земля — повітря», випущеною комплексом «Бук». Слизькі, як риби Північного моря, вони не наважуються все-ж прямо звинуватити Росію». Стаття Лимонова називається: «А Нідерланди ж які?! От бестії!».

Письменник Лимонов, як і людина з прізвищем Кононенко, мабуть, ніколи не зможуть зрозуміти різницю між собою й тими, хто звик відповідати за свої слова, між Росією й тим світом, де люди дорожать своєю репутацією. Назвати Голландію «бестією» й порівняти авторів доповіді з рибами Північного моря дуже легко, для цього треба лише кілька секунд, щоб натиснути кілька клавіш. Для того, щоб усупереч запеклому опору російської влади встановити істину й спростувати гори брехні, які російська влада й російські ЗМІ нагромадили довкола катастрофи Боїнга, знадобилося більше року.
Читати далі Збита репутація

Кремлю час визнати свою причетність

151017_mh17_1
Завершення історії з MH17 поки що не видно…

Також звіт нідерландських експертів не відповів на запитання про те, хто саме запустив ракету, що збила літак рейсу MH17. Кремлю та його сепаратистам час визнати свою причетність, вважає Барбара Везель.

Експертам знадобилося значно більше року, щоб зібрати уламки розтрощеного літака, які були розкидані на полях східної України, транспортувати їх залізницею до Нідерландів та за допомогою кропіткої роботи реконструювати найважливіші частини збитого “Боїнга”. Нідерландське відомство прагнуло працювати настільки ретельно, наскільки це можливо, щоб зробити свій звіт таким, що його не можна піддати сумніву. Усе тривало довше, ніж того хотілося родичам загиблих, які перебувають у скорботі й нарешті хотіли б почути відповідь на вирішальне запитання.
Читати далі Кремлю час визнати свою причетність

Страх перед миром, що не наступив

151011_notwar

Не ми обирали цю війну, а вона нас. А ось мир обирати нам

Нам страшно від цих «мінських угод». Не будемо брехати, що не страшно.

Яка різниця, план це Мореля, Меркель, Олланда або Путіна. Він ламає ту усталену картину світу, яку ми вимучили в свій душі за два роки Майдану і війни. Навесні минулого року нам важко було собі уявити Україну без Донбасу. Сьогодні важко уявити з ним.

Нам би радіти, що на фронті перестали стріляти. Що неміцний, невигідний – але мир. А ми чи не сумуємо за війною – коли все було ясно і зрозуміло: ворог – це ворог, його треба вбити; друг – це той, з ким підеш у розвідку. Ми чіпляємося за війну, бо мир поліваріантний. Тому що війну обирали не ми, а вона нас. А мир маємо обирати ми.
Читати далі Страх перед миром, що не наступив

Аморфну людність ані без виборів, ані за допомогою самих тільки виборів ніде й ніколи не можна перетворити на справжній демос

150814_elect1

Вибори: священний фетиш чи робочий інструмент?

Минулого тижня голови Луганської та Донецької облдержадміністрацій і ціла низка політичних аналітиків недвозначно висловилися за перенесення місцевих виборів на контрольованих українською владою територіях Донбасу чи на весну наступного року, чи навіть на 2017 рік. Дехто з політологів запропонував навіть таке образне порівняння: мовляв, у разі проведення цих виборів на Донбасі українські військовики та органи влади можуть опинитися в котлі, гіршому за Іловайський.

Натомість заступник голови ЦВК Андрій Магера у виступі по телебаченню наголосив, що вибори на Донбасі все ж мають відбутися, якщо не виникне форс-мажору: «Навряд чи це правильна ідея — відмовлятися від проведення виборів і від формування легітимних представницьких органів місцевого самоврядування… Для України важливо легітимно вибрати владу». В такому ж стилі висловилися і деякі депутати та урядовці.
Читати далі Аморфну людність ані без виборів, ані за допомогою самих тільки виборів ніде й ніколи не можна перетворити на справжній демос

Tertium non datur (ч.4). Бути людиною якогось роду можна тільки перебираючи на себе особисту відповідальність…

1205_vata2
(закінчення, початок див. http://schozavtra.in.ua/2014/12/01/tertium-non-datur-hto-ne-maje-snahy-vypysaty-vlasnu-istoriyu-vyvchatyme-chuzhu-ch-1/ ; http://schozavtra.in.ua/2014/12/02/tertium-non-datur-ch-2-pomirna-polietnichnist-naselennya-ukrajiny-sche-ne-oznachaje-scho-70-mayut-prytmom-zneprytomnity-vtratyty-natsionalnu-pam-yat/ ; http://schozavtra.in.ua/2014/12/04/tertium-non-datur-ch-3-natsiokulturna-identychnist-je-skladnykom-sformovanoji-lyudskoji-osobystosti-yak-takoji-ba-bilshe-neodminnym-chynnykom-formuvannya-ostannoji/)

***

Тепер нам слід узяти до уваги, що особистість як така виникає і означується здійсненням особистісного вибору (див. Ч. Тейлор. «Джерела себе» та «Етика автентичності»), в тому числі й стосовно власного походження, культурної приналежності, родинного й патріотичного спадку, обов’язку тощо. Щойно ми це визнаємо, як стає очевидним, що без зазнаного й осмисленого досвіду націокультурної самоідентифікації особистості не може бути: в цьому випадку завжди йтиметься про недоформований маргінес соціального полотна.

Ми би порівняли цей стан недоформованості з газоподібним станом матерії, з якої ще не виринула планетарна твердь. У нашому українському випадку цей «недонароджений» (за Василем Стусом) стан (який, однак, не є безтурботним станом лялечки – благісним станом душевного сну, а власне видовою морфологічною незавершеністю), ми означимо запозиченим словосполученням «какаяразніца».

Какаяразніца – це вельми цікава психоемоційна недуга, ну хоч би тому, що, як ми показали вище, її радісно вітає і культивує частина вітчизняних так званих інтелектуалів; її послідовно і цілеспрямовано упоширюють на українських теренах ідеологи і практики «руссскаго мира», охоче інфікуючи нею і себе, проте з одним фундаментальним ферментним додатком: «какаяразницавсемирусскіє». І чеченець – какаяразніца, і бурят – какаяразніца, і татарин – какаяразніца; і московит – какаяразніцавсемирусскіє.
Читати далі Tertium non datur (ч.4). Бути людиною якогось роду можна тільки перебираючи на себе особисту відповідальність…

Юрий Фельштинский: Самое неправильное – торговаться с агрессором… Ч.2: Путину сегодня в самый раз поднять тост за безропотных россиян, которые позволили возродить диктатуру в России

0611_Felshtin_2
Один из авторов книги «ФСБ взрывает Россию» – о российской пропаганде, Путине и о том, как Украина может спасти мир от третьей мировой войны.

(продовження, початок див. http://schozavtra.in.ua/2014/06/11/yuryj-felshtynskyj-samoe-nepravylnoe-torhovatsya-s-ahressorom-ch-1-mozhno-ly-pozvolyt-sebe-takuyu-roskosh-kohda-protyv-ukraynyi-nachata-vojna/)

***
Адекватно ли украинская власть, армия и народ реагируют на действия России в Восточной Украине?

Вы задаете очень сложный и болезненный вопрос. Из-за границы (я живу в Бостоне) легко давать советы (этот упрек справедлив, и я к нему готов). Но лучше услышать правду из-за границы, чем ложь и лицемерие изнутри.

Начнем с армии. Я не могу поверить в то, что офицерский корпус украинской армии в Крыму не знал, что готовится военная операция российских войск по захвату Крыма. Это абсолютно исключено, это невозможно. Перебрасывались российские войска; украинские военные со связями в Крыму заменялись на этнических русских; подтягивались корабли; концентрировалась авиация. Украинская разведка в Крыму обязана была об этом знать, если не всё, то хоть что-то. Наверное, эта информация докладывалась, но ложилась под сукно. Сегодня в преступном бездействии, граничащим с государственной изменой, легче всего обвинить одного человека: бывшего президента Януковича.
Читати далі Юрий Фельштинский: Самое неправильное – торговаться с агрессором… Ч.2: Путину сегодня в самый раз поднять тост за безропотных россиян, которые позволили возродить диктатуру в России