Архів позначки: війна

«Євреї-фронтовики за Адольфа Гітлера»-2

0906_german1932
Путін намагається стати хазяїном інтелектуальної Європи

Володимир Путін успішно бере під контроль не тільки уряди й парламенти деяких європейських держав, які починають заперечувати необхідність нових санкцій проти Росії, — він ще й захоплює мізки знаних європейських інтелектуалів. Мова не про щедро підгодованих Кремлем та ФСБ учасників «Валдайського форуму» та інших подібних зібрань. І не про Александера Рара (Німеччина), готового мотивувати й виправдати будь-яку агресивну акцію Москви, особливо щодо України. І не про тих персонажів, про яких розповідає Алла Лазарева, українська журналістка, що мешкає у Парижі: «Телешоу дарують радість регулярних зустрічей з таким собі Дімітрієм де Кошко — головою асоціації «Франція — Урал». Квитанції на оплату її послуг були знайдені, зокрема, в документальній базі Межигір’я. Відверто промосковський дискурс озвучують економісти Жак Шапір та Еманюель Тодд, історики Марк Ферро та Джон Лафленд, журналісти Пьєр Лоррен та Александр Адлер… Все це давні опоненти самого права України на незалежну державу». Ні, мова про людей з небуденним життєвим досвідом, які на собі відчули «принади» тоталітаризму, але повторюють ті чи інші штампи московської пропаганди та солідаризуються в українському питанні (часом мимоволі) з господарем Кремля.

Читати далі «Євреї-фронтовики за Адольфа Гітлера»-2

2014_31 серпня – 2 вересня

31 серпня відбулося:

***
0831_Kraws
95 років тому (1919) до залишеного червоними Києва вступали об’єднані українські армії під командуванням генерала Антіна Кравса. До полудня місто жило без влади. Газети не вийшли. З обіднього часу на вокзал почали прибувати з заходу потяги: у першому составі частина особового складу, що виглядала на національний манер, як згадує один з очевидців, з оселедцем на голові, в одязі, «який ми бачили в історичних п’єсах Садовського»; у другому – кіннота, яка й очолила переможний похід в місто. В призначений час розпочався парад на Хрещатику. Війська урочисто попрямували до Думської площі. На балконі другого поверху над входом до Думи було вивішено великий жовто-блакитний прапор. І в той самий час, близько опівдня, в місто зі сходу, через Ланцюговий міст (мости залишились неконтрольованими) ввійшли частини Добровольчої армії генерала Денікіна, які також рушили до Думської площі з боку Царського саду та Європейської площі. Несподівано зустрівшись перед Думою, обидві сторони виявили розгубленість. Посланець від білогвардійського полковника, який їхав попереду, двічі намагався під’їхати до Думи, щоб встановити російський триколор, але український хорунжий криком «Назад!» щоразу відлякував його. Водночас денікінські кінні підрозділи пройшли до центру Печерськом та Липками. Почалися переговори, але несподівано для обох сторін з боку Печерська пролунав гарматний постріл, і снаряд влучив у будинок Думи. Почалась стрілянина шрапнеллю. Ніхто не розумів, що трапилося, але, як згадує свідок цих подій, Г. Григор’єв: «потім стало відомо, що Дніпровська флотилія, яка відступала разом з більшовиками вгору по Дніпру, під’їхала ближче до Києва і хрестила обох нових переможців. Перед ранком настала тиша. Петлюрівці відступили. Трикольоровий прапор весело тріпотів поблизу архангела Михаїла…» Після сутичок і переговорів денікінські війська зайняли основні райони Києва, і за домовленістю з ними галицькі вояки відійшли до Василькова.
***
Читати далі 2014_31 серпня – 2 вересня

Ані Черчиллів, ані де Голлів у нинішній Європі не видно, чи не так?

0901_putler

Раніше це було лише теорією: загравання західних демократій із Гітлером… прагнення капіталу Франції, Британії та США до взаємовигідних відносин із німецькими одержавленими промисловими концернами… нехіть англійської та французької молоді навіть думати про війну задля виконання міжнародних зобов’язань своїх держав… освистаний в Оксфорді та Кембриджі Черчилль, який говорив про всесвітню небезпеку, яка йде від нацистської Німеччини… І, зрештою, Адольф Гітлер, визнаний у 1938 році журналістами (і зовсім не геббельсівськими, а американськими!) «провідним миротворцем».

Ну, а далі, вже в останні тижні перед початком війни – постійні намагання лідерів Франції і Британії домовитися з Гітлером та натиснути на союзну Польщу, щоб та задовольнила німецькі вимоги – віддала Ґданськ і так званий «коридор» між основною територією Третього Райху і Східною Пруссією. А на додачу погодилася на переговори про повернення Німеччині частини Сілезії – мовляв, тамтешнє населення у своїй більшості дуже любить Гітлера. І навіть за десять днів до вторгнення нацистів до Польщі британський уряд продовжував твердити, що, мовляв, у новітній суперечці між Німеччиною та Польщею немає нічого, що могло б виправдати застосування сили. Наче то була просто «суперечка», в якій рівнозначно винні обидві сторони…
Читати далі Ані Черчиллів, ані де Голлів у нинішній Європі не видно, чи не так?

Підступна гра на людській біді

0814_vovky
Україна має повне право не допускати на свою територію російський гуманітарний конвой. Адже навіть у питаннях гуманітарної допомоги Росія, вочевидь, ухиляється від співробітництва, критикує Бернд Йоганн.

На Сході України, де точаться бойові дії, люди потребують допомоги. Їм бракує хліба, води та медикаментів. Виглядає на те, що жодна зі сторін конфлікту не готова до завершення війни. І тим більш необхідною для мирного населення є скоординована міжнародна акція допомоги, у якій взяли б участь якомога більше країн.

Росія грає на випередження. В односторонньому порядку Кремль вирішив спрямувати до України “гуманітарний конвой”. Інші країни, власне як і Міжнародний комітет Червоного Хреста, який координує такого роду міжнародні гуманітарні акції, не знають про деталі московської ініціативи. Україна та Захід побоюються інтервенції Росії на Схід України під прикриттям гуманітарної допомоги – і цей скепсис виправданий.
Читати далі Підступна гра на людській біді

Чому ефір України використовується для війни проти України?

0810_orwell-bbc
Британська телерадіомовна корпорація «Бі-Бі-Сі» у роки Другої світової війни порушувала норми радіожурналістики і давала в ефір украй незбалансовані програми. Бо як же можна було не надати слово в прямому ефірі докторові Йозефу Геббельсу чи провідному радіокоментаторові Гансу Фріче? І чому не запросили в ефір президента Літературної палати Німеччини драматурга та поета Ганса Йоста, адже попри звання группенфюрера СС та нагороди від Гітлера він, за свідченнями сучасників, «залишався порядною людиною»? А чим завинив перед Британією поет, композитор і перекладач, референт міністерства пропаганди Ганс Бауманн — він же доносив до німців твори російських класиків Льва Толстого, Федора Достоєвського й Анни Ахматової? Нарешті, як можна було обійти Ойгена Хадамовськи, людину, яка вперше у світі 22 березня 1935 року звернулася з телеекрану до масової аудиторії? Добре, він тоді сказав щось про «величну та найсвятішу місію — нести у всі німецькі серця образ фюрера», але ж не тільки фюрера показувало німецьке телебачення, а й спортсменів, артистів, інтелектуалів? То ж чому «Бі-Бі-Сі» демонструвало таку незбалансованість й упередженість? Ну, і що з того, що точиться війна, — аудиторія ж має почути голоси всіх учасників конфлікту…
Читати далі Чому ефір України використовується для війни проти України?

Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

0804_germ-ukr-rasha
Некоторые немецкие политики пугают нас прямым вторжением России и пытаются принудить к миру. Интересно, им за это Кремль много платит?

Всю прошлую неделю информпространством гуляют высказывания уполномоченного немецкого правительства по сотрудничеству с Россией и странами “Восточного партнерства” Гернота Эрлера, пугающего нас и Европу прямым военным вторжением России в Украину. В интервью немецкой газете Passauer Neue Presse он предупредил: Владимир Путин вряд ли допустит, чтобы сепаратисты на Донбассе, которых он поддерживает, потерпели поражение. Доказательством возможного вторжения для Эрлера являются новые военные маневры на юге России. Чтобы не допустить полномасштабной войны он предлагает решать конфликт на востоке мирным путем. Как? “Между руководителями обоих государств (Украины и России) не хватает предметного диалога”, говорит Эрлер. При этом, по его мнению, экономические санкции ЕС против России являются “сигналом того, что Европа не до конца понимает поступки Москвы, особенно после падения малазийского пассажирского самолета”. Дескать, третий этап санкций был введен потому, что сбитый самолет – это уж слишком.
Читати далі Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

«Рускій мір», гуд бай?

0801_ruskiymir1
«…Россияне еще не поняли, но за последние полгода миллионы обычных нормальных людей в Украине, которые еще вчера чувствовали себя так или иначе частью российской ментальной матрицыужаснулись и решили выйти из нее. Не знаю, был ли еще когда-то в истории такой массовый исход из ментальности “русского мира”?..»

http://life.pravda.com.ua/columns/2014/08/1/176743/
Насильно мил – будешь или не будешь?!

Этот текст писался для россиян. Но донести до россиян сравнение, которое есть в нем, могут только украинцы.

“Правильно, дави этих “незалежных”, этих фашистов! Забыли, что русские и украинцы – это один народ? Мы напомним. Их обманули, это США заморочило им голову. Хотели предать нас? Не дадим. Ведь у нас общая история, родственные связи. Это русские построили всю эту Украину… С Россией такие шутки не проходят, не на тех напали! Мы своего не отдадим, чего бы это нам не стоил. Мы победим!”
Читати далі «Рускій мір», гуд бай?

Смокінг і балаклава

0716_dict-demo
Есть жизненные явления, плохо совместимые друг с другом.

Например, летний зной и снегопад. Кислород и столбнячная палочка. Правоверный мусульманин и кусок свинины. Беглый экс-президент Янукович и ораторское мастерство. А еще – либеральная европейская демократия и война внутри страны.

В прошлом году любой прогрессивный украинец мог описать наше будущее после победы сил добра над Януковичем. Мы знали, что Украина должна превратиться в демократическое европейское государство вроде Польши, Чехии или стран Балтии.
Читати далі Смокінг і балаклава

«Весь этот бардак затевался не ради захвата Донбасса, который и даром Кремлю не нужен, а ради…»

0701_daunbas
Столкнувшись с перспективой через месяц получить Донбасс со всеми его жителями, заводами, бандами, «Стингерами», да еще и экономическими санкциями в придачу, обитатели Кремля крепко задумаются

Бардак на востоке Украины затевался Кремлем не для захвата Донбасса, который Москве и даром не нужен, а ради построения механизма давления на Киев изнутри

Первым делом очень важно понять, в чем заключается стратегическая цель российского руководства. Проще говоря, нужен ответ на вопрос: «Каким было бы идеальное разрешение конфликта на востоке Украины с точки зрения Москвы?».

Бесспорно, Путин хочет навсегда привязать Украину к России, сделать невозможными любые попытки Киева вырваться из братских объятий, исключить главный кошмар российского руководства – вступление Украины в ЕС и НАТО. В сущности, именно это и имеется в виду, когда говорят об «общей судьбе», «русском мире», преимуществах Таможенного союза и ужасах «гейропы».
Читати далі «Весь этот бардак затевался не ради захвата Донбасса, который и даром Кремлю не нужен, а ради…»

Аберація мозку

0623_Andruhovych
Юрій Андрухович. Усі сто вісімдесят градусів

“Насправді Путін домігся лиш одного, – підсумовує німець. – Ваша країна тепер обов´язково буде в Євросоюзі”.

Мені насправді байдуже, хто захистить мене і моїх дітей від українських касетних бомб – росіяни чи кадировці“, – говорить зі сцени Л., луганська поетеса.
Читати далі Аберація мозку