Архів позначки: війна

Або США утвердять свій статус світового лідера, або Росія + Китай

Поки що американці демонструють слабкість. Ні, не військову, а у швидкості й рішучості в ухваленні рішень

Північна Корея у п’ятницю знову, вже вдруге, запустила пробну міжконтинентальну ракету, яка пролетіла тисячу кілометрів і впала в море біля берегів Японії. США, Японія, Південна Корея знову вибухнули різкими заявами, і не тільки: США, приміром, провели успішне тренування на Алясці системи протиракетної оборони THAAD, як вони збиватимуть ворожі ракети, а ще послали стратегічні бомбардувальники у небо над Корейським півостровом. Читати далі Або США утвердять свій статус світового лідера, або Росія + Китай

Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Суспільство стало однорідним, але намітилися інші лінії поділу

В Україні три роки йде війна. Війна, яку можна уявити, як серію різних гравюр. Це і село, що стоїть на колінах і зустрічає на під’їзді труну з солдатом. Нещодавно такі труни отримали вісім родин. І дипломатичні битви, мобілізація, паралельні фронти, і тут же ресторани, фестивалі, концерти, не завжди благодійні. Як суспільство приймає війну? Адже соцмережі дуже часто – просто ілюзія в порівнянні з тим, що відбувається в чорному ящику під назвою «народ».

Такої форми матеріал, можна сказати, набув випадково. Я прийшла на інтерв’ю до заступника директора Інституту соціології НАН Євгена Головахи, але через кілька хвилин до нього в кабінет зазирнула керівник центру «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. І я вирішила поставити питання одночасно двом соціологам. Тим більше, що найпомітніші вітчизняні представники цієї науки дещо відрізнялися в оцінках того, що відбувається. Читати далі Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Янукович не писав, Чуркін не жив, Путін не вбивав…

Путін продовжує небачений за своїми масштабами і ницістю експеримент над людством

…Може то були якісь шулерські чорнила, що ними Янукович писав історичного листа Путіну – з проханням збройного нападу на Україну? Знаєте, такими в доелектронну еру шахраї підписували фальшиві чеки? Сьогодні текст є, а завтра – зник, наче його й не було.

Ледь російський посланець Чуркін встиг його зачитати на Радбезі ООН, як текст випарувався. Або ж клаптик паперу спалахнув у руках. Фотокопія може й лишилася, а оригіналу наче й не було.

Запевнення покійного Чуркіна (“Офіційно заявляю: Віктор Янукович особисто попрохав Володимира Путіна ввести війська у Крим і Донбас»), прес-конференція Путіна від 4 березня 2014 року («у Росії є безпосереднє звернення легітимного президента України Віктора Януковича про використання збройних сил для захисту життя, свободи і здоров`я громадян України»), власні зізнання Януковича в інтерв’ю телеканалу «Дождь» 2 квітня того ж року і його ж  каяття, «що припустився помилки, коли запрошував російські війська до Криму», – все це жодним чином нічого не підтверджує. Бо на думку російської генпрокуратури, не є документом!
Читати далі Янукович не писав, Чуркін не жив, Путін не вбивав…

«За себя и за того парня», або Путін – Гітлер нашого часу

161021_ptn-war1

Путін «довойовує» Другу світову проти демократичного Заходу, яку тоталітарний СРСР розпочав на боці тоталітарної Німеччини

Суть нової Холодної війни є, на перший погляд, очевидною: демократичний світ – проти агресора – Володимира Путіна та його режиму. Але не все так просто. Це – сутичка світоглядів, яка запалила пожежу Другої світової. Путін – це Гітлер нашого часу, з нацистом №1, його поєднує абсолютно зневага до демократії, такою якою вона склалася. І ще. Путін ніби «довойовує» ту війну проти Світу демократії, яку тоталітарний СРСР розпочав на боці тоталітарної Німеччини, а потім просто був змушений перейти до табору послідовних противників тоталітаризму. Хочеться вірити, що політики на Заході, нарешті, якщо це не зрозуміли, то відчули.   

Як «былничем» став усім і тому нікому цього не забуде і не вибачить

Тут важливо згадати, звідки Путін взявся «на голову світові». Тут паралелі з Адольфом Алоізовичем також однозначні: комплекси, комплекси і ще раз – комплекси.
Читати далі «За себя и за того парня», або Путін – Гітлер нашого часу

Домогтися зміни підходу союзників і формату врегулювання – справа української дипломатії

161019_stop_aggression1

Мінський процес виглядає приреченим. Останні заяви українських очільників та політиків нагадують підготовку до його похорону.

Це знаходить розуміння та підтримку всередині країни, та водночас є викликом для дипломатії.

Що Київ може запропонувати західним партнерам, які вклали в Мінськ купу зусиль та сподівалися на його успішність?

Спочатку – передача кордону під контроль ОБСЄ, потім – під контроль України; відведення важкої техніки та артилерії; безперешкодний доступ інспекторів ОБСЄ до всієї території“, – такі умови проведення на окупованих територіях Донбасу виборів, амністії та передбаченої мінськими угодами зміни Конституції України оголосив минулої суботи президент Порошенко.
Читати далі Домогтися зміни підходу союзників і формату врегулювання – справа української дипломатії

#FreeSushchenko: Вчимося бути господарями на своєму інформполі

161011_infowar1

В умовах війни читати потрібно уважніше, сперечатися більш вдумливо, розмовляти акуратніше

Йде п’ятий день ув’язнення нашого колеги Романа Сущенка. Події починають розвиватися за звичним сценарієм. Але звичним лише для тих, хто постійно стежить за справами українських політв’язнів. Для решти ж кожна історія здається новою. І кожного разу все розпочинається заново. При цьому, на жаль, в інформаційному полі Україні не вперше багато хто ведеться на кремлівські вкидання і дотримується російського порядку денного.

ОБГОВОРЕННЯ ОСОБОВОЇ СПРАВИ АДВОКАТА ФЕЙГІНА

Отже… Під час недопуску Росією до Романа Сущенка консула та адвоката за згодою дивним чином виявляється, що головний порядок денний у нас – не загальна вимога цього допуску, а… обговорення особової справи цього адвоката.
Читати далі #FreeSushchenko: Вчимося бути господарями на своєму інформполі

«Кавказ-2016»: Російський сценарій війни з Україною і з НАТО

160930_kavkaz-2016_1

Своїми навчаннями РФ провела «репетицію» повномасштабної війни зі США/НАТО та Україною з застосуванням ядерної зброї

Головним воєнно-політичним заходом Російської Федерації в 2016 році стало стратегічне командно-штабне навчання (СКШН) ЗС РФ «Кавказ-2016», що було проведене Кремлем з 5 по 10 вересня ц.р. з метою демонстрації військової сили перед США, НАТО і Україною. Це навчання стало завершальним етапом комплексу заходів оперативної та бойової підготовки Збройних сил Російської Федерації, які проводилися з початку 2016 року, і закінчилися т.зв. раптовою перевіркою ЗС РФ 28-31 серпня цього року.  Безпосередньо на етапі підготовки до СКШН «Кавказ-2016» у серпні цього року росіяни провели 12 спеціальних навчань за видами всебічного забезпечення, у тому числі вперше – за видами забезпечення Військово-морського флоту Росії.

Активна фаза комплексу широкомасштабних військових заходів, об’єднаних у рамках СКШН «Кавказ-2016», яке проводилось у Південному військовому окрузі (ВО) ЗС РФ, за участю з’єднань і частин Західного та Центрального ВО, а також Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП), Повітрянодесантних військ (ПДВ), Повітряно-космічних сил (ПКС) та сил Чорноморського, Північного і Балтійського флотів, завершилася 10 вересня ц.р.
Читати далі «Кавказ-2016»: Російський сценарій війни з Україною і з НАТО

Путін, «чуєш сурми заграли? Час розплати настав!»

160929_mh-17_1

Міжнародна слідча група: «Бук», з якого збили «Боїнг» над Донбасом, – російський, з Росії його ввезли, і туди ж повернули

Сьогодні позиції Росії у світі загалом, а також у російсько-українській війні зокрема, різко погіршилися. Міжнародна група з розслідування катастрофи малайзійського Boeing-777 рейсу MH-17 17 липня 2014 року над Донбасом на прес-конференції в Амстердамі оголосила результат своєї діяльності. Кремль практично відкрито названо вбивцею 298 мирних людей. Це – страшний військовий злочин, хоч якби деякі офіційні особи на Заході не старалися обминати такі означення, і за нього доведеться – раніше чи пізніше – відповісти.
Читати далі Путін, «чуєш сурми заграли? Час розплати настав!»

«Кавказ-2016» і європейська безпека: кому і де Росія вдарить у спину?

160921_agress1

Залишаються застарілі ілюзії, що безумство одного хворого диктатора не завершиться безглуздою європейською бійнею

Зверніть увагу – питання, звідки саме можуть виходити загрози для європейської безпеки, не виникає ні у кого. Це могло б бути для Росії тривожним фактом, якби не одне «але». Саме такий ефект є для кремлівських «верховодів» прогнозованим та навіть бажаним. Росію тішить, коли її бояться, адже Росія не може запропонувати світу нічого, окрім страху.

Але ця логіка, нав’язана великій країні «дрібним хуліганом з пітерської підворітні», якраз і підтверджує драматичну істину. Розв’язують війни не народи і навіть не армії, які потім на собі виносять всі жертви й тягар. Розв’язують війни політики і диктатори, здебільшого бездарні, хворі на комплекс історичної значущості й просто хворі, такі, які в силу ментальних особливостей просто не здатні прорахувати наслідки власних дій та збагнути, а чи те місце, яке їм суджено за логікою історії, вони хотіли б посідати у пам’яті людства?
Читати далі «Кавказ-2016» і європейська безпека: кому і де Росія вдарить у спину?

Як правильно називати ватників? Про «мову ненависті»

160831_luhan-don1

Позбавляючись «мови ненависті» до ворогів, не забудьмо про мову тих, хто ненавидить нашу країну

От не знаю, чи можна тепер називати Сталіна катом українського народу?

160831_luhan-don2
Чи не сприймуть це блюстителі журналістських стандартів як «мову ворожнечі»? Адже ледь не третина моїх співгромадян, як заявила Бекешкіна, вважають Джугашвілі «великим вождем»? І чи я зможу назвати їх сталіністами, духовними нащадками розстрільних команд у Биківні чи організаторів Голодомору? Чи це не буде з мого боку некоректним, бо йдеться всього лише про «інакомислення»? А боротися з ним – це прояв нетолерантності?
Читати далі Як правильно називати ватників? Про «мову ненависті»