Архів позначки: вибори

Путін даремно чекає на наступного президента України

Мішень у вигляді портрета президента Росії Володимира Путіна в розпал війни України з Росією. Стрільбище у Львові, 31 серпня 2014 року (ілюстраційне фото)

Під час свого виступу на Валдайському дискусійному клубі президент Росії Володимир Путін заявив, що про якусь нормалізацію відносин з Україною може йти мова тільки вже з наступною українською владою після закінчення виборчого циклу 2019 року. Отже, із чинним українським президентом Петром Порошенком Путін ні про що ані розмовляти, ані домовлятися не збирається – і це слід знати всім, хто цікавиться, чи вдасться розв’язати конфлікт на Донбасі, ввести миротворців і навіть зібрати «нормандський» саміт. Читати далі Путін даремно чекає на наступного президента України

«Квадратура кола»

Як зруйнувати олігархічну систему і при цьому зберегти державу

Завершуючи свій цикл статей, присвячений проблемам сучасної демократії та авторитарної модернізації, хочемо детальніше зупинитися на деяких уже висвітлюваних раніше сюжетах. І насамперед наголошуємо, що авторитарна влада далеко не завжди є диктатурою, а її поява — наслідком військового перевороту. Скажімо, генерал де Голль став президентом не в результаті заколоту (хоча й за активної підтримки армії), а генерал Скоропадський, висуванець з’їзду хліборобів, не скидав уряду Центральної Ради, навпаки, той мав теоретичну можливість розігнати з’їзд, але січові стрільці не захотіли проливати українську кров. І єгипетські генерали усунули від влади ісламістів (які на загальних виборах перемогли у провінції завдяки втручанню улемів і роздачі місцевих еквівалентів «гречки») за активної підтримки освічених верств населення (зосереджених передусім у великих містах) і дієздатної судової системи. Читати далі «Квадратура кола»

Як розірвати порочне коло олігархічної «демократії»?

Україну врятують розумні сила і рішучість

Керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times, доктор економічних наук Ерік НАЙМАН у перший день вересня заявив журналістам, що проблема гривні — це проблема слабкості української економіки, яка, у свою чергу, є відображенням слабкості політичних інститутів. Тому потрібна їхня зміна в результаті успішних в усіх сенсах цього слова виборів, які запустять механізм плюралістичної демократії, та відновлення співпраці з МВФ. Читати далі Як розірвати порочне коло олігархічної «демократії»?

Як Кремль втручатиметься в українські вибори 2019 року

Якщо ходить мов качка і крякає мов качка – це качка. Якщо ходить мов качка, крякає мов качка і заперечує, що качка, – це російська качка“. Цей жарт про закордонну політику Кремля гуляє англомовним інтернетом уже кілька років. Він з’явився у відповідь на численні недолугі заперечення Москвою очевидних фактів. Від російських військ, яких у Криму “не було”, а на Донбасі – “і немає”, боїнга MH17, який “збив” льотчик Волошин, що “підтверджено” авіадиспетчером Карлосом, до втручання в американські вибори, якого “чесне слово, не було”; від “Брекзіту” до отруєння Скрипалів і хімічних атак у Сирії. “Не вірте ні у що, поки Кремль це не заперечив,” – ще так жартують у англомовній мережі.

Читати далі Як Кремль втручатиметься в українські вибори 2019 року

100 років тому “Караул устал!”. На довгі сім десятиліть запанувала диктатура агресивної “пролетарської” меншості

100 років тому “Караул устал!”. На довгі сім десятиліть запанувала диктатура агресивної “пролетарської” меншості

Перші багатопартійні вибори в Україні: 100 років тому

Нове — це добре забуте старе. Справедливість цієї народної мудрості ми бачимо на кожному кроці. Скажімо, перші в історії України вибори за партійними списками відбулися не 26 березня 2006 року, а значно раніше, якраз сто років тому, і про них забули, схоже, навіть деякі професійні історики. Читати далі 100 років тому “Караул устал!”. На довгі сім десятиліть запанувала диктатура агресивної “пролетарської” меншості

Десять міфів про Українську революцію

Інститут національної пам’яті зібрав спростування десятьох історичних міфів про події Української революції 1917-1921 років.

Міф 1. “Жовтнева соціалістична революція” – основоположна подія російської, радянської та світової історії.

Спростування. Захопленню влади у жовтні-листопаді 1917 року більшовики не надавали особливого історичного значення.

Картина: Ленін виступає у Смольному в жовтні 1917 року

Володимир Ленін називав його збройним переворотом, одним із епізодів майбутньої “світової революції”. Для сучасників воно було подібним до невдалого Корніловського заколоту вересня 1917-го. Ніякого “переростання” із “буржуазної” до “соціалістичної” фази загального революційного процесу вони не бачили.

Лише за десять років після цього події отримали назву “Велика Жовтнева соціалістична революція”.
Читати далі Десять міфів про Українську революцію

Європейський фронт Путіна – теж програний?

Сценарії виборів – у Франції із двома промосковськими кандидатами у топі та розхитуванням Німеччини – провалилися

Гучна відставка помічника президента США з питань держбезпеки Майкла Флінна остаточно засвідчила безпідставність розрахунків Кремля на поблажливість нової адміністрації Білого дому. Всі зусилля та гроші – масштабні кібератаки, задобрювання «свого» кандидата, маніпулювання людськими слабкостями і прямий підкуп, інформаційний шквал – все було марно. Імунна система найпотужнішої демократії світу швидко розпізнала небезпеку і оперативно приступила до її знищення. Москва явно зажурилася… Але, схоже, таке саме розчарування чатує на неї і в ключових країнах ЄС – у Франції та в ФРН, де кристалізується остаточна ясність із сценаріями цьогорічних виборчих кампаній. Втішних новин для Кремля тут теж нема. Читати далі Європейський фронт Путіна – теж програний?

Сіонізм проти більшовизму: український вимір

Одразу після захоплення більшовиками влади «біла» преса почала стверджувати, що революція в Росії була справою євреїв. І не лише жовтневий переворот, а й скинення царя — то їхня справа, наполягали найрадикальніші публіцисти. Потім ці тези підхопили впливові білоемігрантські кола; їх продукують і чорносотенці в сучасній РФ. Не оминули такі настрої й Україну: і в 1930-х вони були відчутні, й пізніше — аж до наших днів, коли деякі публіцисти, які вважають себе великими українськими патріотами, стверджують: у 1918—1938 роках радянська Україна була такою собі «жидівською державою», де порядкували «сіоністи», «юдо-нацисти» та різного ґатунку «єврейські попихачі».

На підтвердження цієї тези наводяться десятки вочевидь єврейських прізвищ чекістів високого рангу чи компартійних функціонерів (а їх там і справді вистачаєна середину 1930-х, скажімо, біля 80% обласних управлінь НКВД й інших керівних структур цієї «контори» очолювали чекісти єврейського походження; щоправда, ними керував Всеволод Балицький — персонаж, якого за екстер’єром і діловими якостями охоче взяли би і в СС, і в гестапо…). І як би не звинувачували публікаторів цих прізвищ в «антисемітизмі» деякі особливо ревні особи з іншого табору, — факти є фактами.
Читати далі Сіонізм проти більшовизму: український вимір

Меркель ставить на Фійона


Ми всі стаємо останнім часом свідками того, як лопаються найбільш «залізні» прогнози

Цього тижня канцлер ФРН Ангела Меркель вирішила прийняти в Берліні одразу двох французьких політиків – президента Франсуа Олланда та його можливого наступника Франсуа Фійона. Прийняти окремо, звичайно. Першого – опівдні 27 січня. Другого – опівдні 23-го. Темою обох зустрічей анонсовано “обговорення майбутнього Європейського Союзу“.
Читати далі Меркель ставить на Фійона

Чи це кінець того Заходу, який ми знаємо?

Коротка відповідь, так. Відомий політичний оглядач Енн Еплбом попереджала ще у березні-2016 – до Брекзіта та Трампа-президента, що Захід знаходиться від катастрофи на відстані двох-трьох невдалих виборів. Пропонуємо до уваги переклад її статті у WaPo.

Автор: Енн Еплбом

Ще в 1950-ті роки, коли інститути були новими та хитким, я впевнена багато людей боялися, що західний альянс ніколи не “злетить”. Можливо, в 1970-і роки, в епоху Червоних Бригад і В’єтнаму, багато інших людей побоювалися, що Захід не виживе. Але за мого дорослого життя, я не можу пригадати настільки драматичний момент: прямо зараз, ми знаходимось на відстані двох або трьох “поганих” виборів від кінця для НАТО, кінця для Європейського союзу і, можливо, до кінця ліберального світового порядку.

(Двоє з таких виборів вже пройшли саме так, як застерігала автор, за цей час стався Брекзіт та “президент Трамп”. Чекаємо на треті у Франції? – «Тексти»)
Читати далі Чи це кінець того Заходу, який ми знаємо?