Архів позначки: вибори

Західні «партнери» України твердо налаштовані провести «вибори» в окупованому Донбасі ще цього року…

160617_false1

Провідні держави Євросоюзу висловилися проти надання Грузії безвізового режиму. Як повідомляють інформагенції, реальною причиною цього є побоювання, що грузинський криміналітет (знаний далеко за межами цієї країни) негайно скористається таким режимом і розкине свої щупальця по всій Європі. Щоправда, офіційно висувається інша версія – мовляв, ЄС ніяк не встигає модернізувати свої правила надання та скасування безвізового статусу, проте в це навряд чи вірять навіть ті, хто озвучує цю версію
Читати далі Західні «партнери» України твердо налаштовані провести «вибори» в окупованому Донбасі ще цього року…

«…А це – передвиборчий популізм, зупинка усіх реформ. На виході країна отримає ще більше популістів в парламенті, що аж ніяк…»

160318_kvartet

Мабуть, важко сьогодні знайти настільки непопулярну в Україні посадову особу, як чинний Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. З часу парламентських виборів 2014 року, коли рейтинг “Народного Фронту” був найвищим в Україні, за два роки очільник цієї політсили отримав антирейтинг довіри з показником -70% (дані соціологічного опитування, проведеного групою «Рейтинг» у листопаді 2015 р). Сьогодні в політикумі відкрито підтримувати прем’єрство Яценюка наважуються хіба його однопартійці. І то лише з почуття солідарності та політичного самозбереження.

Чому уряд потрібно змінювати?

16 лютого відбулась перша спроба зміни на посаді Прем’єр-міністра України. Вона, як це і прийнято в Україні, супроводжувалась інтригами, ситуативними змовами, а опісля – гучними звинуваченнями та грюканням дверима. Звинувативши колег по коаліції «Європейська Україна» в «олігархічній змові», з об’єднання вийшла фракція ВО “Батьківщина”, за нею – “Самопоміч”. Попри те, що фракція “Радикальної партії Ляшка” офіційно заявила про вихід з коаліції, однак заяв в апарат ВРУ не подала. Отже, формально коаліція продовжує існувати, хоча й перебуває на межі розвалу. А зважаючи на потребу стабільного консолідованого голосування мінімум у 226 голосів за урядові та президентські ініціативи, надзвичайно гострою є потреба залучення додаткових голосів. Робити це постійно у ручному режимі є надто дорого та виснажливо. Натомість залучення фракцій до коаліції можливе лише через переформатування уряду. Якщо ж нічого не змінювати, то фактичний саботаж чинним урядом реформ, незадоволення суспільства та тиск Заходу зроблять такі зміни вимушеними і радикальними.
Читати далі «…А це – передвиборчий популізм, зупинка усіх реформ. На виході країна отримає ще більше популістів в парламенті, що аж ніяк…»

Чому вибори на окупованому Донбасі не відбудуться?

160317_luhandon01

Питанням номер один останніх зустрічей нормандської четвірки є модальності виборів в окупованих районах Донецької та Луганської областей (ОРДО/ОРЛО). Візит до Києва наприкінці лютого міністрів закордонних справ Франції та Німеччини втілився у спільну заяву та запевнення німецького міністра Франка-Вальтера Штайнмаєра, що вибори мають відбутися в першій половині цього року. Відтепер, на думку європейських медіаторів Мінського процесу, це перше питання порядку денного Мінська-2, яке більше не прив’язується жорстко до інших вимог.

З української сторони подібною вимогою було проведення децентралізації (яке відкладається у зв’язку з політичною та економічною кризою) та надання де-юре особливого статусу ОРДО/ОРЛО (як би його не називали всередині України). З боку «ДНР/ЛНР» найголовнішою вимогою є надання гарантій безпеки підготовці виборчого процесу. У цьому контексті для України принциповим є питання кордонів, яке за порядком імплементації Мінська-2 стоїть після виборів, і Києву дуже хочеться цей порядок змінити. Натомість для сепаратистів важливою є амністія, на беззаперечність якої в жодному разі не погодиться Україна. Переговори щодо цих дражливих питань, фактично, заблоковані. То до чого тоді поспіх Штайнмаєра з виборами? Чи реально організувати нормальне волевиявлення в ОРДО/ОРЛО? Чи все ж таки це будуть вибори в «ДНР/ЛНР»?
Читати далі Чому вибори на окупованому Донбасі не відбудуться?

4 міста, про які змовчали ЗМI або Тенденції виборів без вибору на телеекранах

151031_Tereschenko

Насправді, цих міст було набагато більше, адже ситуації у певних регіонах характерні для багатьох населених пунктів, проте історії деяких міст стали показовими для всієї країни. Більшість ЗМІ, як і завжди, зупинилася на містах-мільйонниках: говорили про Кернеса у Харкові, про Кличка у Києві, про Садового у Львові і… Чубаку (персонаж легендарної саги «Зоряних війн») в Одесі. Фактично, ЗМІ продовжили тиражувати ними ж розкручені медіа-маркери, до яких додалися міста із прифронтової зони (теж уже «трендові», хоч як парадоксально це лунає). На тлі уже нав’язлої на зубах телегумки кілька прецедентних випадків залишилися непоміченими… або замовчаними.

ГЛУХІВ

Це єдина історія безпрецедентного успіху і перемоги народу над адмінресурсом. Здавалося б, медіа люблять такі історії. Проте жоден телеканал, крім «1+1», сюди не приїхав: ні під час передвиборчої кампанії, ні безпосередньо у день виборів.
Читати далі 4 міста, про які змовчали ЗМI або Тенденції виборів без вибору на телеекранах

Коментар: З Польщі може подути зустрічний вітер

151028_Beata1

Владу у Польщі перебирає націонал-консервативна партія “Право і Справедливість”. Це може обернутися далекосяжними наслідками для ЄС, вважає Бартош Дудек.

Це вражаюча перемога націонал-консервативної партії Ярослава Качинського “Право і Справедливість” (ПіС) на чолі з лідером виборчого списку Беатою Шидло. Ліберальній Громадянській платформі (ГП), яка була при владі останні вісім років, на чолі з прем’єркою Євою Копач доведеться вдовольнитися другим місцем. Якщо підтвердяться дані екзит-полів, то Польща вперше з моменту відновлення незалежності чверть століття тому матиме однопартійний уряд.

При цьому виборці дали гарбуза урядові, за якого країна впевнено пройшла крізь фінансову кризу і змогла продемонструвати солідне економічне зростання. Причин тому багато. Більшість мешканців сірих містечок і сіл у польській провінції, вочевидь, надто мало відчули це чудове економічне зростання на собі. До того ж перехід засновника ГП і багаторічного прем’єра Дональда Туска на роботу до Брюсселя залишив партію без її найсильнішого бійця і блискучого політика.
Читати далі Коментар: З Польщі може подути зустрічний вітер

Як ми втрачаємо проукраїнську Польщу

151022_ukrpol1

У Польщі, як і в Україні, 25 жовтня відбудуться вибори. У нас – місцеві, у них – парламентські. Після них Польща нарешті матиме змогу вийти з затяжної виборчої кампанії, яка явно не пішла на користь нашим відносинам.

Та чим більше спілкуєшся з польськими партнерами, чим більше вникаєш у дискурс щодо України, тим сильніше побоювання, що наші відносини з Польщею навіть після того, як вщухнуть виборчі пристрасті, будуть іншими.

Можливо, не гіршими, але іншими.

Не може не дивувати те, що в Україні мало хто помічає тривожні тенденції, помітні в Польщі протягом останнього року.
Читати далі Як ми втрачаємо проукраїнську Польщу

Страх перед миром, що не наступив

151011_notwar

Не ми обирали цю війну, а вона нас. А ось мир обирати нам

Нам страшно від цих «мінських угод». Не будемо брехати, що не страшно.

Яка різниця, план це Мореля, Меркель, Олланда або Путіна. Він ламає ту усталену картину світу, яку ми вимучили в свій душі за два роки Майдану і війни. Навесні минулого року нам важко було собі уявити Україну без Донбасу. Сьогодні важко уявити з ним.

Нам би радіти, що на фронті перестали стріляти. Що неміцний, невигідний – але мир. А ми чи не сумуємо за війною – коли все було ясно і зрозуміло: ворог – це ворог, його треба вбити; друг – це той, з ким підеш у розвідку. Ми чіпляємося за війну, бо мир поліваріантний. Тому що війну обирали не ми, а вона нас. А мир маємо обирати ми.
Читати далі Страх перед миром, що не наступив

Аморфну людність ані без виборів, ані за допомогою самих тільки виборів ніде й ніколи не можна перетворити на справжній демос

150814_elect1

Вибори: священний фетиш чи робочий інструмент?

Минулого тижня голови Луганської та Донецької облдержадміністрацій і ціла низка політичних аналітиків недвозначно висловилися за перенесення місцевих виборів на контрольованих українською владою територіях Донбасу чи на весну наступного року, чи навіть на 2017 рік. Дехто з політологів запропонував навіть таке образне порівняння: мовляв, у разі проведення цих виборів на Донбасі українські військовики та органи влади можуть опинитися в котлі, гіршому за Іловайський.

Натомість заступник голови ЦВК Андрій Магера у виступі по телебаченню наголосив, що вибори на Донбасі все ж мають відбутися, якщо не виникне форс-мажору: «Навряд чи це правильна ідея — відмовлятися від проведення виборів і від формування легітимних представницьких органів місцевого самоврядування… Для України важливо легітимно вибрати владу». В такому ж стилі висловилися і деякі депутати та урядовці.
Читати далі Аморфну людність ані без виборів, ані за допомогою самих тільки виборів ніде й ніколи не можна перетворити на справжній демос

«Все-таки, окрім Самопомочі, усі вищеперелічені партії, незважаючи на прописки і нюанси, ліві…»

150722_left1
Учора авторитетна соціологічна компанія опублікувала виміри симпатій політичних партій і їх лідерів. І перше, що кинулися обговорювати політологи: чому зріс рейтинг ЮВТ. За фактом, Юлія Тимошенко, яка так серйозно програла останні вибори, яка після в’язниці здавалася повною “неповерненкою”, через якийсь рік після виборів затишно розмістилася в рейтинговому рядку після БПП.

Не варто пояснювати це тільки тим, що ЮВТ активно експлуатує тему тарифів. Якщо вже на те пішло, вона експлуатує будь-яку тему, будь-який законопроект, в якому бачить утиск “прав трудящих”. То назве аморальним скасування “пільгових пенсій” (люто кидається захищати права людей вже неіснуючих професій), то терміново вимагає індексації (вириваючи улюблену тему “Опоблоку” буквально що з цих “опозиційних рук”), то розповідатиме, що реструктуризація валютних кредитів – це перший крок до народу. Ну і тарифи, звичайно, це просто неоране поле: сьогодні можна розповісти, як нас обманюють на газі, завтра на воді, післязавтра на електриці.
Читати далі «Все-таки, окрім Самопомочі, усі вищеперелічені партії, незважаючи на прописки і нюанси, ліві…»

2015_25 – 27 травня

25 травня

150525_Africa Day 2015
День Африки. Відзначається щороку за рішенням установчої конференції голів держав і урядів країн Африки, яка відбулася в Адіс-Абебі 25 травня 1963 року. Цього дня  було створено Організацію африканської єдності (ОАЄ) – найбільшу і найвпливовішу міждержавну політичну організацію на Африканському континенті. ОАЄ об’єднує 53 незалежні країни Африки. 9 липня 2002 року ОАЄ замінила нова континентальна організація – Африканський союз.
150525_Africa

Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій. Проводиться під егідою Спеціального комітету по деколонізації з ініціативи  Генеральної Асамблеї ООН. Проголошений у 1972 році як Тиждень солідарності з колоніальними народами південної частини Африки, Гвінеї-Бісау та Островів Зеленого Мису, що ведуть боротьбу за свободу, незалежність і рівноправність.

150525_Argentina_flag
Національне свято Аргентинської Республіки – річниця Травневої революції (1810). Цього дня 205 років тому в Аргентині почалося повстання проти іспанського владарювання, яке поклало початок незалежності країни.
150525_Piramide-de-Mayo-Buenos-Aires

150525_Jordania
Національне свято Йорданського Хашимітського Королівства – День Незалежності (1946).
Читати далі 2015_25 – 27 травня